- •У прикладах і завданнях
- •Передмова
- •Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •Рівні надзвичайних ситуацій
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •2.1 Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на атомних електростанціях та інших радіаційно - небезпечних підприємствах
- •2.1.1 Характер радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •При аваріях на аес
- •2.1.2 Характеристика зон радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •2.1.3 Виявлення і оцінка прогнозованої радіаційної обстановки при аварії на аес
- •2.1.3.1 Виявлення радіаційної обстановки на етапі прогнозування
- •2.1.3.2 Оцінка радіаційної обстановки, що прогнозується
- •Час початку
- •Час початку
- •2.1.3.3 Виявлення і оцінка фактичної радіаційної обстановки
- •Алгоритм вирішення завдання :
- •3 Оцінка інженерної обстановки
- •3.1 Визначення ступеню руйнування будинків і споруд, обладнання, машин, механізмів тощо
- •3.1.1 Визначення ступеню руйнування при аваріях на вибухо - небезпечному підприємстві
- •3.1.1.1 Визначення надлишкового тиску і ступеню руйнування будівель при вибуху в закритому приміщенні
- •3.1.1.2 Визначення надмірного тиску при вибуху горючої або вибухонебезпечної речовини у відкритому просторі
- •3.1.2.1 Загальні відомості про сильні вітри
- •3.1.2.2 Визначення можливого руйнування
- •3.1.3 Визначення ступеню руйнування при землетрусах
- •3.1.4 Оцінка обстановки при повенях
- •3.1.4.1 Визначення параметрів хвилі прориву і масштабів зон затоплення
- •4 Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.1 Дія радіоактивних випромінювань на людину
- •4.2 Основні характеристики радіоактивного зараження та одиниці їх вимірювання
- •4.2.1 Доза опромінення
- •4.2.2 Потужність дози та рівень радіації
- •4.2.3 Ступень радіоактивного зараження об‘єктів
- •4.3 Методи реєстрування іонізуючих випромінювань
- •4.4 Класифікація дозиметричних приладів
- •Порядок роботи:
- •Прилад забезпечує:
- •Порядок роботи :
- •Дозиметр дбг – 01 с “ Синтекс “
- •Опис приладу
- •Підготовка до роботи і робота з радіометром
- •В имірювання радіоактивного забруднення
- •Вимірювання питомої активності
- •5 Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно – небезпечному підприємстві
- •5.1 Основні поняття про сильно діючи отруйні речовини і їх властивості. Терміни і визначення
- •5.2 Оцінка хімічної обстановки
- •5.2.1 Послідовність розв’язування завдань
- •Швидкість
- •Населений
- •Населений
- •5.2.2 Довгострокове (оперативне) прогнозування
- •5.2.3 Аварійне прогнозування
- •Прилади хімічної розвідки
- •Зовнішні ознаки наявності небезпечних хімічних речовин і методи їх виявлення
- •6.2 Призначення, загальний устрій, принцип роботи і порядок використання приладів впхр, ппхр, прхр, гсп-11, пго, уг-2
- •Послідовність роботи з приладом
- •Універсальний газосигналізатор уг – 2
- •7 Оцінка надійності захисту виробничого персоналу під час надзвичайних ситуацій (нс)
- •Оцінка надійності захисту виробничого персоналу проводиться в такій послідовності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об’єкту
- •7.3 Порядок оцінки надійності захисту виробничого персоналу
- •Оцінка захисних споруд за місткістю – визначення коефіцієнта Квм.
- •Оцінка зс за захисними властивостями
- •Оцінка захисних споруд по своєчасному укриттю
- •Приклад 7.1 Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу при надзвичайних ситуаціях мирного часу
- •Вихідні дані для здійснення оцінки інженерного захисту
- •Характеристика сховища:
- •8 Оцінка обстановки командиром невоєнізованого формування при організації і проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт при надзвичайних ситуаціях
- •Склад збірної рятувальної команди
- •Заступник
- •2 Рятувальна
- •Характеристика машинобудівного заводу
- •Розрахунок часу командиром зрк
- •Оцінка обстановки командиром зрк
- •Рішення командира зведеної команди на проведення рятувальних робіт
- •9. Оцінка стійкості роботи об’єкту до впливу максимальних параметрів вражаючих факторів надзвичайних ситуацій
- •Заходи по підвищенню стійкості:
Порядок роботи:
Для вимірювання потужності експозиційної дози гама – випромінювання в діапазоні від 0.01 до 999р/год.необхідно:
Встановити перемикач на вимірювальному пульті в положення “ R/h “
За 1 хв. натиснути кнопку “ Выкл” і зафіксувати показник цифрового табло.
Для вимірювання потужності експозиційної дози в діапазоні від 0.01 до 999 мР/год. необхідно:
приєднати блок детектування до роз’єму ХЗ пульта з допомогою кабелю.
Зафіксувати екран на блоці детектування в положенні “ “
Встановити перемикач на пульті в положенні “ mR / h “.
Через 2 хв. натиснути на кнопку “ Выкл” і зафіксувати показник.
Для визначення зараження поверхні радіоактивними речовинами необхідно:
Приєднати блок детектування до роз’єму ХЗ.
Зафіксувати екран на блоці детектування в положенні “ “
Встановити перемикач на пульті в положенні “ mR / h “.
Установити блок детектування над зараженою поверхнею на відстані 1-2 см.
Через 2 хв. натиснути на кнопку “ Выкл” і зафіксувати показник.
Для виявлення бета – випромінювання на об’єктах спочатку вимірюють гама – зараження згідно з пунктом 3. а далі:
зафіксувати екран блоку детектування в положенні “ + “;
установити блок детектування на забруднену поверхню;
через 1 хв. натиснути на кнопку “ Выкл” і зафіксувати показник. Збільшення показання приладу порівняно з гама – зараженням говорить про наявність бета – випромінювання.
Вимірювач потужності дози ДП – 5 (Рисунок 4.4) призначений для вимірювання рівнів радіації на місцевості і радіоактивної зараженості різних предметів по гама - випромінюванню. Потужність - випромінювання визначається в мілірентгенах (чи рентгенах) на годину для тієї точки простору, в якій розміщений при вимірах відповідний лічильник приладу. Крім того є можливість виявлення бета – випромінювання. Діапазон вимірів по гама - випромінюванню від 0,05 мр/год до 200 р/год, розбитий на шість піддіапазонів. Шкала приладу дворядова. Вимір показників приладу проводиться по нижній шкалі мікроамперметра в р/год., по верхній шкалі в мр/год. з наступним множенням на відповідний коефіцієнт піддіапазону. Прилад має звукову сигналізацію на усіх піддіапазонах крім першого. Живлення приладу здійснюється від трьох сухих елементів типу КБ-1. Прилад може приєднуватися до зовнішніх джерел постійного струму напругою 3,6,12(12,24) В.
Підготовка приладу до роботи здійснюється в наступному порядку :
витягнути прилад з ящика, відкрити кришку футляра, провести зовнішній огляд, причепити до футляра поясний і плечовий ремені;
витягнути блок детектування, приєднати ручку до блока;
підключити джерело живлення, включити прилад, встановленням ручки вимикача піддіапазонів у положення “” - стрілка приладу повинна бути в режимному секторі. Якщо стрілка мікро амперметру не входить в режимний сектор - необхідно замінити джерела живлення.
П
Рисунок 4.4 – ИМД
– 5В
Радіаційну розвідку місцевості з рівнями радіації від 0,5 р/год. здійснюють на другому під діапазоні (“х1000”) – при цьому блок детектування залишається в футлярі ; а більше 5 р/год. - на першому під діапазоні. На незнайомій місцевості вимірювання слід починати з першого піддіапазону. При вимірюванні прилад повинен знаходитися на висоті 0,7 - 1м від поверхні землі. В мирний час вимірювання рівнів радіації можна проводити і на інших під діапазонах – 3, 4, 5, 6.
Ступінь радіоактивного забруднення різних предметів визначається в такій послідовності. Вимірюють гама - фон в місці, де буде визначатися ступінь зараженості об’єкту, який обстежується, але на відстані не менше 15 - 20 м від нього. Потім приєднують до приладу головні телефони, блок детектування упорами вперед підносять до поверхні об’єкту на відстань 1,5 - 2 см і поволі переміщують його над поверхнею об’єкту, знаходячи найзабрудніше місце (по рівню звуку в головних телефонах). Знімають показання. З максимальної потужності експозиційної дози, виміряної на поверхні об’єкту, віднімають фон. Результат буде характеризувати ступінь радіоактивного забруднення об’єкту.
Для виявлення бета - випромінювань необхідно спочатку визначити фонове значення гама – випромінювання на відстані 1 –2 см. від поверхні, що обстежується (екран зонду – в положенні “ Г “). Далі встановити екран блока детектування в положення “Б”, піднести до поверхні, що досліджується, на відстань 1,5 - 2 см. Ручку перемикача під діапазонів послідовно поставити в положення “х 0,1”, “х 1”, “х 10” до отримання відхилення стрілки мікро амперметру в межах шкали. Збільшення показань приладу на одному і тому ж піддіапазоні в порівнянні з гама - випромінюванням вказує на наявність бета - випромінювань.
Дозиметр – радіометр універсальний МКС – У(модернізований вимірювач потужності дози ДП – 5В) Призначений для вимірювання еквівалентної і потужності еквівалентної дози гама – випромінювання і визначення поверхневої щільності потоку бета – часток.