- •У прикладах і завданнях
- •Передмова
- •Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •Рівні надзвичайних ситуацій
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •2.1 Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на атомних електростанціях та інших радіаційно - небезпечних підприємствах
- •2.1.1 Характер радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •При аваріях на аес
- •2.1.2 Характеристика зон радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •2.1.3 Виявлення і оцінка прогнозованої радіаційної обстановки при аварії на аес
- •2.1.3.1 Виявлення радіаційної обстановки на етапі прогнозування
- •2.1.3.2 Оцінка радіаційної обстановки, що прогнозується
- •Час початку
- •Час початку
- •2.1.3.3 Виявлення і оцінка фактичної радіаційної обстановки
- •Алгоритм вирішення завдання :
- •3 Оцінка інженерної обстановки
- •3.1 Визначення ступеню руйнування будинків і споруд, обладнання, машин, механізмів тощо
- •3.1.1 Визначення ступеню руйнування при аваріях на вибухо - небезпечному підприємстві
- •3.1.1.1 Визначення надлишкового тиску і ступеню руйнування будівель при вибуху в закритому приміщенні
- •3.1.1.2 Визначення надмірного тиску при вибуху горючої або вибухонебезпечної речовини у відкритому просторі
- •3.1.2.1 Загальні відомості про сильні вітри
- •3.1.2.2 Визначення можливого руйнування
- •3.1.3 Визначення ступеню руйнування при землетрусах
- •3.1.4 Оцінка обстановки при повенях
- •3.1.4.1 Визначення параметрів хвилі прориву і масштабів зон затоплення
- •4 Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.1 Дія радіоактивних випромінювань на людину
- •4.2 Основні характеристики радіоактивного зараження та одиниці їх вимірювання
- •4.2.1 Доза опромінення
- •4.2.2 Потужність дози та рівень радіації
- •4.2.3 Ступень радіоактивного зараження об‘єктів
- •4.3 Методи реєстрування іонізуючих випромінювань
- •4.4 Класифікація дозиметричних приладів
- •Порядок роботи:
- •Прилад забезпечує:
- •Порядок роботи :
- •Дозиметр дбг – 01 с “ Синтекс “
- •Опис приладу
- •Підготовка до роботи і робота з радіометром
- •В имірювання радіоактивного забруднення
- •Вимірювання питомої активності
- •5 Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно – небезпечному підприємстві
- •5.1 Основні поняття про сильно діючи отруйні речовини і їх властивості. Терміни і визначення
- •5.2 Оцінка хімічної обстановки
- •5.2.1 Послідовність розв’язування завдань
- •Швидкість
- •Населений
- •Населений
- •5.2.2 Довгострокове (оперативне) прогнозування
- •5.2.3 Аварійне прогнозування
- •Прилади хімічної розвідки
- •Зовнішні ознаки наявності небезпечних хімічних речовин і методи їх виявлення
- •6.2 Призначення, загальний устрій, принцип роботи і порядок використання приладів впхр, ппхр, прхр, гсп-11, пго, уг-2
- •Послідовність роботи з приладом
- •Універсальний газосигналізатор уг – 2
- •7 Оцінка надійності захисту виробничого персоналу під час надзвичайних ситуацій (нс)
- •Оцінка надійності захисту виробничого персоналу проводиться в такій послідовності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об’єкту
- •7.3 Порядок оцінки надійності захисту виробничого персоналу
- •Оцінка захисних споруд за місткістю – визначення коефіцієнта Квм.
- •Оцінка зс за захисними властивостями
- •Оцінка захисних споруд по своєчасному укриттю
- •Приклад 7.1 Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу при надзвичайних ситуаціях мирного часу
- •Вихідні дані для здійснення оцінки інженерного захисту
- •Характеристика сховища:
- •8 Оцінка обстановки командиром невоєнізованого формування при організації і проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт при надзвичайних ситуаціях
- •Склад збірної рятувальної команди
- •Заступник
- •2 Рятувальна
- •Характеристика машинобудівного заводу
- •Розрахунок часу командиром зрк
- •Оцінка обстановки командиром зрк
- •Рішення командира зведеної команди на проведення рятувальних робіт
- •9. Оцінка стійкості роботи об’єкту до впливу максимальних параметрів вражаючих факторів надзвичайних ситуацій
- •Заходи по підвищенню стійкості:
3.1.1.1 Визначення надлишкового тиску і ступеню руйнування будівель при вибуху в закритому приміщенні
Надлишковий тиск вибуху для горючих речовин , яки складаються з атомів C , H , O , Cl , Br , I , F визначають за формулою:
Р = (Рmax - Рo) * (100* m *z) / (Vс в. * C стех. k н ),
де Рmax - максимальний тиск вибуху стехіометричної газоповітряної або пароповітряної суміші у замкнутому об’ємі , кПа;
Рo – початковий тиск (приймається рівним 101 кПа);
m – маса горючої речовини, газу, кг;
z – коефіцієнт участі горючого в вибуху (для горючих газів – 0.5; ЛЗР - 0.3);
Vс в – вільний об’єм приміщення, м 3 ;
C стех. – стехіометрична концентрація горючого газу або пару, об.%;
C стех. = 100 (1 +4.84β), де β – стехіометричній коефіцієнт кисню в реакції згоряння: β = nC + (nН + nХ) / 4 - nО, тут nC , nН , nХ , nО - число атомів вуглецю, водню, галогенів, кисню в молекулі горючого.
k н - коефіцієнт негерметичності приміщення (приймається рівнім 3);
- густина пару або газу.
Надлишковий тиск вибуху для горючих речовин, крім зазначених вище, а також сумішей, можна розраховувати наступним чином :
Р = (m * НТ *z* Рo) / (Vс в. * Т 0 * С р*k н* в),
де - НТ - теплота згоряння, Дж / кг.
В - густина повітря до вибуху , кг/ м 3 ;
С р - теплоємність повітря (приймається рівною 1.01 * 10 3 Дж / кг * К);
Т 0 – початкова температура повітря , К.
Таблиця 3.3 - Деякі властивості горючих речовин
Найменування горючої речовини |
Густина кг/ м3 |
Максимальний тиск, кПа |
Теплота згоряння кДж /кг |
Формула |
толуол |
3.84 |
-- |
41062 |
С7Н8 |
метил. спирт |
1.32 |
747.4 |
-- |
СН4О |
ксилол |
1.44 |
-- |
40903 |
С 8Н10 |
ацетон |
2.4 |
901.9 |
28492 |
С6Н6 О |
бензол |
3.32 |
909 |
38548 |
С 6 Н6 |
етил. спирт |
1.92 |
752.5 |
-- |
С2 Н 6 О |
магній |
-- |
565.6 |
25140 |
М g |
метан |
0.665 |
727.2 |
49903 |
СН 4 |
титан |
-- |
505.0 |
1
Продовження таблиці 3.3 |
Ті |
мазут |
-- |
-- |
41900 |
Суміш нафтопродуктів |
ацетилен |
1.09 |
1040.3 |
48185 |
С 2Н 2 |
цирконій |
-- |
454. |
11983 |
Zr |
Приклад 3.1 У виробничному приміщенні розміром 20*8*3 м. в результаті аварії на трубопроводі розлилося 15 кг. бензолу. Приміщення – з легким металевим каркасом. Визначить ступінь руйнування будинку.
Рішення: 1. Стехіометричній коефіцієнт кисню в реакції згоряння (формула бензолу - С 6 Н6):
β = nC + (nН + nХ) / 4 - nО = 6 + 6/4 = 7.5
2. Стехіометрична концентрація:
C стех. = 100 /(1 +4.84β) = 100/ (1+ 4.84 * 7.5) = 2.68
3. Вільний об’єм приміщення VСВ. = VПР. * 0.8 = 480 * 0.8 = 384 м3
Надлишковий тиск:
Р = (Рmax - Рo) * (100* m *z) / (Vс в. * C стех. k н ) =
= (909 – 101) (100 * 15 *0.3) / (384* 2.68 * 3 * 3.32) = 35.46 кПа.
5. При надлишковому тиску 35.46 кПа будинок приміщення отримує великі руйнування. Цей висновок ми робимо, використовуючи таблицю 3.6.