Класифікація ієрархій за степенем повноти:

• Повні – ієрархія повна, якщо кожен елемент заданого рівня функціонує як критерій для всіх елементів нижчого рівня;

• Неповні – в ієрархії елемент заданого рівня не обов’язково функціонує як критерій для елементів нижчого рівня;

Вершина ієрархії – це загальна мета, далі розташовуються підцілі, потім сили, які впливають на ці підцілі, люди, їх цілі, політики, стратегії, і, нарешті, результати, що є результатами дії стратегій. На наступному етапі прийняття рішення порівнюються вже окремі компоненти ієрархії між собою. В результаті може бути отриманий відносний степінь інтенсивності взаємодії елементів в ієрархії. Потім ці оцінки виражаються чисельно. У завершенні аналізу проблеми МАІ включає процедури синтезу множинних оцінок, отримання пріоритетності критеріїв і знаходження альтернативних рішень.

Таким чином, основні етапи прийняття рішення з допомогою МАІ наступні:

1. Аналіз проблеми, визначення головної цілі системи та її структури;

2. Постановка задачі ПР, визначення множини її альтернатив та критеріїв;

3. Отримання вихідних даних, математичне моделювання ЗПР;

4. Розв’язання задачі ПР;

5. Аналіз розв’язку ЗПР та інтерпретація знайдених результатів;

Не дивлячись на те, що МАІ не має строгого наукового обґрунтування і більш належить до евристичних методів, цей метод знайшов широке практичне застосування через свою простоту і наочність. В ході детального дослідження МАІ були виявлені наступні суттєві недоліки, такі як:

• Неузгодженість оцінок, пов'язані з труднощами оцінки стосунків складних елементів, - 1-й вид неузгодженості.

• Неузгодженість 2-го виду, пов'язані із запропонованою дискретною шкалою для оцінки елементів.

• Різке збільшення кількості оцінок із збільшенням набору елементів. Не рекомендується набір елементів більше 9.

• Перерахунок відношень значущості елементів в їх важливості здійснюється наближеним методом.

3. Евристичні методи

До евристичних методів відносять наступні методи:

• метод зваженої суми оцінок критеріїв.

Кожній альтернативі дається числова (бальна) оцінка по кожному з критеріїв. Критеріям приписується кількісні ваги, характеризуючі їх порівняльну важливість. Ваги множаться на критерійні оцінки, отримані числа підсумовуються - так визначається цінність альтернативи. Далі вибирається альтернатива з найбільшим показником цінності.

• метод компенсації.

Даний метод використовується при попарному порівнянні альтернатив.

Гордістю всіх евристичних методів є простота і зручність, а основним недоліком те, що всі вони не мають наукового обґрунтування.

Таким чином, проведений аналіз показав, що методи покладені в основу теорії прийняття рішення, носять аксіоматичний і евристичний характер, тобто не мають строгого наукового доведення. Дані методи не дозволяють інтелектуалізувати процес прийняття рішення, оскільки вироблення остаточного рішення завжди залишається за керівником. Тому, запропонований підхід, орієнтований на методи інтелектуального аналізу даних, необхідних ОПР в процесі прийняття рішення. Даний підхід ґрунтується на методах машинного навчання, які лежать в основі сучасних інформаційних технологій інтелектуальної обробки даних.

Спочатку математика мала на своїй меті вивчення можливостей, спроможностей використання методів обчислень, підрахунків для потреб суспільних: торгівлі, робіт будівельних, військових цілей.

Часи еллінів характеризуються в цьому відношенні багатьма зусиллями до відчуження цих методів від безпосередніх потреб в практичній діяльності людей, у тому числі покладанню на математику спроб вирішення також проблем світобачень людей і старань пізнання розумом, що називається логічна єдність оточуючого нас світу.

Аксіоматичний підхід у тому числі, дуже сприяв розвитку цих напрямів в людській діяльності, також фактично безмежним можливостям розширення кола учнів засновників аксіоматичного підходу серед багатьох країн і народів і на багато століть.

Сам процес прийняття рішень в процесі практичної діяльності людей, також, нині є предметом застосування методу аксіоматичного.