Тема 2.Робочі станції

Робоча станція (workstation) – це абонентська система, що спеціалізована для вирішення певних завдань і використовує мережеві ресурси. До мережевого програмного забезпечення робочої станції відносяться наступні служби:

• клієнт для мереж;

• служба доступу до файлів і принтерів;

• мережеві протоколи для даного типу мереж;

• мережева плата;

• контролер видаленого доступу.

Робоча станція відрізняється від звичайного автономного персонального комп'ютера наступним:

• наявністю мережевої карти (мережевого адаптера) і каналу зв'язку;

• на екрані під час завантаження ОС з'являються додаткові повідомлення, які інформують про те, що завантажується мережева операційна система;

• перед початком роботи необхідно повідомити мережевому програмному забезпеченню ім'я користувача і пароль. Це називається процедурою входу в мережу;

• після підключення до ЛОМ з'являються додаткові мережеві дискові накопичувачі;

• з'являється можливість використання мережевого устаткування, яке може знаходитися далеко від робочого місця.

Тема 3.Мережеві адаптери

Для підключення ПК до мережі потрібний пристрій сполучення, яке називають мережевим адаптером, інтерфейсом, модулем, або картою. Воно вставляється в гніздо материнської плати. Карти мережевих адаптерів встановлюються на кожній робочій станції і на файловому сервері. Робоча станція відправляє запит через мережевий адаптер до файлового сервера і отримує відповідь через мережевий адаптер, коли файловий сервер готовий.

Мережеві адаптери разом з мережевим програмним забезпеченням здатні розпізнавати і обробляти помилки, які можуть виникнути із-за електричних перешкод, колізій або поганої роботи устаткування.

Останні типи мережевих адаптерів підтримують технологію Plug and Play (вставляй і працюй). Якщо мережеву карту встановити в комп'ютер, то при першому завантаженні система визначить тип адаптера і запитає для нього драйвери.

Різні типи мережевих адаптерів відрізняються не тільки методами доступу до каналу зв'язку і протоколами, але ще і наступними параметрами:

• швидкість передачі;

• об'єм буфера для пакету;

• тип шини;

• швидкодія шини;

• сумісність з різними мікропроцесорами;

• використанням прямого доступу до пам'яті (DMA);

• адресація портів вступ/виводу і запитів переривання;

• конструкція роз'єму.

Тема 4.Файлові сервери

Сервер – це комп'ютер, що надає свої ресурси (диски, принтери, каталоги, файли і тому подібне) іншим користувачам мережі.

Файловий сервер обслуговує робочі станції. В даний час це звичайно швидкодіючий ПК на базі процесорів Pentium, що працюють з тактовою частотою 500 Мгц і вище, з об'ємом ОЗУ 128Мбт або більш. Найчастіше файловий сервер виконує тільки ці функції. Але іноді в малих ЛОМ файл–сервер використовується ще і як робоча станція. На файловому сервері повинні стояти мережева операційна система, а також мережеве програмне забезпечення. До мережевого програмного забезпечення сервера відносяться мережеві служби і протоколи, а також засоби адміністрування сервера.

Файлові сервери можуть контролювати доступ користувачів до різних частин файлової системи. Це зазвичай здійснюється дозволом користувачеві приєднати деяку файлову систему (або каталог) до робочої станції користувача для подальшого використання як локального диска.

У міру ускладнення функцій, що покладаються на сервери, і збільшення числа обслуговуваних ними клієнтів відбувається все велика спеціалізація серверів. Існує безліч типів серверів:

• Первинний контролер домену, сервер, на якому зберігається база бюджетів користувачів і підтримується політика захисту.

• Вторинний контролер домену, сервер, на якому зберігається резервна копія бази бюджетів користувачів і політики захисту.

• Універсальний сервер, призначений для виконання нескладного набору різних завдань обробки даних в локальній мережі.

• Сервер бази даних, що виконує обробку запитів, що направляються базі даних.

• Proxy сервер, що підключає локальну мережу до мережі Internet.

• Web–сервер, призначений для роботи з web–інформацією.

• Файловий сервер, що забезпечує функціонування розподілених ресурсів, включаючи файли, програмне забезпечення.

• Сервер додатків, призначений для виконання прикладних процесів. З одного боку, взаємодіє з клієнтами, отримуючи завдання, а з іншого боку, працює з базами даних, підбираючи дані, необхідні для обробки.

• Сервер видаленого доступу, що забезпечує співробітникам, що працюють удома торговим агентам, службовцям філій, особам, що знаходяться у відрядженнях, можливість роботи з даними мережі.

• Телефонний сервер, призначений для організації в локальній мережі служби телефонії. Цей сервер виконує функції мовної пошти, автоматичного розподілу викликів, облік вартості телефонних розмов, інтерфейсу із зовнішньою телефонною мережею. Разом з телефонією сервер може також передавати зображення і повідомлення факсимільного зв'язку.

• Поштовий сервер, що надає сервіс у відповідь на запити, прислані по електронній пошті.

• Сервер доступу, що дає можливість колективного використання ресурсів користувачами, що опинилися поза своїми мережами (наприклад, користувачами, які знаходяться у відрядженнях і хочуть працювати зі своїми мережами). Для цього користувачі через комунікаційні мережі з'єднуються з сервером доступу і останній надає потрібні ресурси, наявні в мережі.

• Термінальний сервер, об'єднуючий групу терміналів, спрощує перемикання при їх переміщенні.

• Комунікаційний сервер, що виконує функції термінального сервера, але що здійснює також маршрутизацію даних.

• Відеосервер, який найбільшою мірою пристосований до обробки зображень, забезпечує користувачів відеоматеріалами, повчальними програмами, відеоіграми, забезпечує електронний маркетинг. Має високу продуктивність і велику пам'ять.

• Факс–сервер, що забезпечує передачу і прийом повідомлень в стандартах факсимільного зв'язку.

• Сервер захисту даних, оснащений широким набором засобів забезпечення безпеки даних і, в першу чергу, ідентифікації паролів.