ОРГАНІЗАЦІЙНІ КОМУНІКАЦІЇ
Суть та значення організаційних комунікацій.
Напрями комунікацій.
Елементи комунікації.
Типи організаційних комунікацій. Моделі комунікації.
Ефективність комунікацій.
Мережі комунікацій та їх властивості.
Суть та значення організаційних комунікацій.
Організаційна комунікація - це процес, за допомогою якого керівники надають інформацію великій кількості людей всередині організації та окремим індивідуумам і інститутам за її межами. Вона служить необхідним інструментом в координації діяльності підрозділів організації, дозволяє отримувати необхідну інформацію на всіх рівнях управління.
Комунікації в організаційному контексті включають взаємодію між людьми. Це процес обміну інформацією та передачі відомостей між окремими людьми або їх групами. Процес комунікації дозволяє керівникам ефективно виконувати свою роботу і приймати якісні управлінські рішення.
Комунікації важливі для керівників з наступних причин:
1. керівники витрачають велику частину часу на комунікації. Згідно з даними багатьох експертів, на це йде на 75-95 % часу керівників. Тому вони повинні бути зацікавлені в поліпшенні даного виду діяльності;
2. комунікації необхідні для ефективності управління;
3. комунікації необхідні для утвердження авторитету та вираження волі керівника;
4. добре налагоджені комунікації сприяють забезпеченню організаційної ефективності. Якщо організація ефективна в області комунікацій, вона ефективна і у всіх інших видах діяльності.
Комунікацію можна визначити як використання слів, букв, символів або аналогічних засобів для отримання інформації про об'єкт чи подію. Слід розрізняти комунікації: 1) несловесні персональні, 2) словесні усні, 3) письмові персональні, 4) письмові групові всередині організації та за її межами.
Прийнята наступна типологія комунікацій:
- Між організацією і зовнішнім середовищем;
- Між підрозділами;
- Усередині підрозділів;
- Міжособистісні;
- Неформальні.
Процеси комунікації, в яких беруть участь працівники апарату управління, є життєво важливими сполучними ланками між керівником і його підлеглими, між керівниками одного рівня, між організацією і зовнішнім середовищем. У повсякденній роботі керівник повинен використовувати інформацію від різних доступних джерел - вищих керівників, підлеглих, керівників того ж рівня, замовників, постачальників і т. д. Оперативна діяльність керівника залежить від інформації, що обробляється і передається всередині організації.
Прийнято розрізняти чотири основні функції комунікативності в групі або організації: контроль, мотивація, емоційний вираз і передача інформації.
За допомогою комунікативності здійснюється контроль поведінки членів групи. В організаціях існує ієрархія і формальна підпорядкованість, якої працівники повинні дотримуватися. Коли працівника, наприклад, просять привести свої дії у відповідність зі стратегією компанії, комунікативність виконує контролюючі функції. У той же час вона посилює мотивацію, доводячи до працівників інформацію про те, що повинно бути зроблено, як покращити роботу, і т. д.
Комунікативність сприяє емоційному вираженню працівників і дозволяє реалізовувати соціальні потреби щодо соціальної взаємодії та спілкування. Істотне значення має і функція комунікативності, яка пов'язана з її роллю в процесі прийняття рішень. Вона дозволяє надавати дані, які необхідні індивідуумам і групам для прийняття рішень, за допомогою передачі інформації для ідентифікації та оцінки альтернативних рішень.