Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pat neurо 5.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
27.08.2019
Размер:
180.22 Кб
Скачать

34.15. Що таке хронічний біль? Назвіть його клінічні форми.

Хронічною називають сильну, тривалу, що виснажує біль, що заподіює страждання хворого.

Виділяють наступні форми хронічного болю.

1) Невралгія - больовий синдром, пов’язаний з порушеннями функції периферичного нерва при вірусних інфекціях, авітамінозах, порушеннях кровообігу, розладах обміну речовин (цукровий діабет). Особливо важкою є невралгія трійчастого нерва, що виявляється приступами настільки сильного болю, що хворі не в змозі приймати їжу і розмовляти. Виникнення такого болю провокується дією дуже слабких подразників, наприклад, дотиком до кута рота.

2) Каузалгія - сильна пекуча біль, що виникає при ушкодженні великих соматичних нервів (неповне перерізаня нерва). У хворого виникає відчуття, начебто б на шкіру ллють окріп чи прикладають руку до розпечених предметів, чи тримають її у вогні. Навіть легкий дотик до шкіри, яка іннервується ушкодженим нервом, викликає нестерпну біль. Крім того, біль провокується несподіваними зоровими і слуховими подразниками.

3) Фантомна біль. Виникає після ампутації кінцівок - “болить” кінцівка, якої уже немає. При цьому біль дуже сильна і часто нестерпна.

4) Таламічна біль - важка спонтанна біль у всій половині тіла з гіперпатією (суб’єктивним враженням підвищеної чутливості). Розвивається при ураженнях ядер таламуса.

34.16. Які механізми можуть лежати в основі формування хронічного болю?

1) Периферичні механізми:

а) хімічне подразнення і збільшення чутливості больових рецепторів (сенситізація ноцицепторів);

б) стискання нервів (наприклад, зсув хребцевих дисків → стискання корінців → больова імпульсація);

в) регенерація нервів (утворення потовщень - невром);

г) демієлінізація нервів (є ведучим механізмом розвитку невралгії).

2) Периферично-центральні механізми:

а) патологічні рефлекси;

б) порушення балансу аферентних входів (див. "воротні" механізми болю, вопр. 34.14);

в) зменшення гальмуючого впливу ретикулярної формації на "воротний" механізм болю;

г) денерваційна гіперчутливість.

3) Центральні механізми:

а) генерація патологічно посиленого збудження;

б) зняття гальмуючого впливу кори головного мозку на таламічні ядра;

в) деафферентація нейронів;

г) зміни якості больових відчуттів.

34.17. Якими загальними реакціями організму супроводжується біль?

1) Емоційні реакції. Біль, як правило, супроводжується негативними емоціями: депресією, апатією, загальним нездужанням, хворобливим станом.

2) Вегетативні реакції. Гостра біль супроводжується активацією симпатоадреналової системи, що виявляється тахікардією, підвищенням артеріального тиску, гіперглікемією і гіперліпацидеміею. Тривала біль, у тому числі і вісцеральна, викликає активацію парасимпатичної нервової системи, ознаками чого є брадикардія, посилене потовиділення, падіння артеріального тиску.

3) Рухові реакції. Біль часто супроводжується рефлекторним скороченням скелетних м’язів (напруга м’язів черевної стінки при вісцеральному болі - симптом гострого живота, характерна поза при коліках).

4) Емоційно-болючий стрес. Біль і супровідні її механізми є причиною розвитку стресу (див. розд. 33).

5) Больовий шок. Біль є важливим патогенетичним механізмом розвитку різних видів шоку. Серед них травматичний, опіковий, кардіогенний, панкреатичний шок (див. розд. 12).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]