34.4. Які механізми можуть лежати в основі порушень соматовісцеральної чутливості?

1) Порушення рецепції. При збільшенні порога збудження рецепторів виникає гіпестезія, при зменшенні - гіперестезія

2) Ушкодження периферичних нервів. При цьому випадають усі види чутливості в зоні іннервації даного нерва. Як правило, зона випадіння чутливості менше зони іннервації, що пояснюється деяким перекриванням зон іннервації різних нервів.

3) Ушкодження задніх корінців спинного мозку. Характеризується випадінням усіх видів чутливості в зоні відповідних сегментів.

4) Ушкодження спинного мозку. При перерізані половини спинного мозку (лівої чи правий) розвивається синдром Броун-Секара (див. питання 34.5). Повне перерізаня спинного мозку супроводжується зникненням усіх видів чутливості по обидва боки нижче рівня перерізаня.

5) Порушення функції підкіркових структур, що приймають участь у здійсненні сенсорних функцій. Найбільше значення має поразка ядер таламуса.

6) Ураження сенсорних зон кори головного мозку. Порушення нейронів постцентральної звивини приводять до розладів складної тактильної і пропріоцептивної чутливості на протилежній стороні тіла. Ушкодження тім’яної частки викликає розвиток комплексу порушень за назвою аморфосинтез.

У людини (правши) аморфосинтез виявляється після видалення кори правої півкулі великого мозку. При цьому втрачається уява про просторове розташування частин тіла на протилежній стороні. Людина не може надягти одяг чи привести його в порядок на лівій половині, не може поголити ліву половину обличчя чи зачесати волосся на лівій стороні.

Якщо ж уражена тім’яна частка з лівої сторони, то до аморфосинтезу приєднується агнозія - нездатність впізнавати частини тіла, предмети, їх зображення і розташування в просторі.

34.5. Коли виникає синдром Броун-Секара? Чим він виявляється?

Синдром Броун-Секара розвивається після перерізаня половини спинного мозку (лівої чи правої). Характеризується дисоціацією розладів чутливості. Так, нижче рівня перерізання з його боку випадають пропріоцептивна і складні види тактильної чутливості (ушкоджується лемнісковий шлях до його перехреста), а з протилежної сторони - температурна, проста тактильна і частково больова чутливість (ушкоджується антеролатеральний шлях після перехресту)

34.6. Що таке біль? Чим вона відрізняється від інших видів чутливості?

Біль - це неприємне сенсорне і емоційне відчуття, пов’язаний із погрозою або самим ушкодженням тканин.

Особливості болю як виду чутливості:

1) Біль дає мало інформації про навколишній світ, зате інформує про небезпеку, що може виникнути чи вже виникла внаслідок дії факторів, які ушкоджують - захисна функція болю.

2) На відміну від інших видів чутливості до болю не розвивається адаптація. У зв’язку з цим біль може бути причиною страждань хворого.

3) Біль супроводжується складними емоційними, вегетативними і руховими реакціями.

4) Біль може бути патогенетичним механізмом розвитку гене-рализованих патологічних процесів, зокрема шоку.

34.7. Як класифікують біль?

1) По клінічній характеристиці (суб’єктивним відчуттям) біль може бути гострою і тупою, локалізованою і дифузійною, мати характер пощипування, поколювання, жару і т.п.

2) У залежності від тривалості больових відчуттів біль може бути гострою і хронічною. Гостра біль швидко проходить після припинення дії больових стимуляторів, хронічна є тривалою, що викликає страждання хворого.

3) За значенням для організму біль може бути фізіологічною і патологічною. Фізіологічна біль має захисне значення. Вона сигналізує про ушкодження чи його можливість, сприяє включенню визначених поведінкових реакцій, спрямованих на усунення ушкодження, обмежує функції ураженого органа. Патологічний біль не несе сигнальної функції, він стає механізмом порушення життєдіяльності, у тому числі і мозку, приводить до розладів функції різних органів і систем.

4) По механізмах розвитку розрізняють соматичну і вісцеральну біль. Соматичну біль підрозділяють на поверхневу і глибоку (мал. 162).