Поняття знань.
При аналізі знань виділяють знання і способи подання знань. Саме знання поділяють на дві категорії: галузь знань і види знань.
Застосуються такі галузі знань:
про предметну галузь (ПГ) – сукупність інформації про ПГ, яка зберігається в базі знань інтелектуальної системи;
про мову подання знань, мову для побудови інтелектуальної системи (ІС), мову специфікацій мову меню;
про систему – як подані знання, рівень користувача, на який розраховано ІС, планування досягнення цілей і т.п.;
про користувача – сукупність знань про характеристики поведінки користувача, його наміри, цілі вимоги;
експертні знання – такі, якими володіє фахівець предметної галузі;
галузь діалогу.
При формуванні галузей знань використовуються такі види знань:
декларативні або фактичні, що містять інформацію про властивості ПГ, безпосередньо доступні для використання – “знати що”;
процедурні або операційні, які зберігаються у вигляді описів процедур, за допомогою яких можна одержати знання – “знати як”;
евристичні, які відображають неформальний досвід розв’язування задач;
прагматичні – про способи розв’язування задач у ПГ;
семантичні – про стан об’єктів ПГ та відношення між ними;
неточні, які відзначаються не повнотою, суперечливістю або неточністю;
нечіткі, що подані у вигляді висловлювань у нечіткій логіці;
безпосередні, що одержані без допомоги здобутих раніше знань та без застосування правил подання нових знань;
метазнання, або знання про знання.
Розглядають організацію знань і моделі їх подання. Організація знань передбачає рівні подання – знання нульового (безпосередні) та інших рівнів, у тому числі і найвищого мета знання (знання ІС про знання, що зберігаються у базі знань, або про процедури, які можна здійснити зі знаннями) та рівні докладності (загальна, логічна та фізична організація). Модель подання знань може бути логічною (логіка предикатів, псевдо фізична логіка, реляційна модель) або евристичною (мережна, фреймова, продукційна).
З появою ІС з’явилося нове поняття “бази знань”. Особливості, що відрізняють знання від даних – внутрішня інтерпретованість, структурованість, зв’язаність, активність, семантична метрика.
Інтерпретованість – можливість здійснювати узагальнення. (Стовпчик в реляційних базах даних (БД) – є атрибутом відношень, імена яких зазначені в рядках).
Структурованість – можливість декомпозиції складних об’єктів на простіші і встановлення зв’язків між простими об’єктами (використання відношень “частина - ціле”, “клас - підклас”). Таким шляхом можна дійти до знань нульового рівня. Подібні відношення є в ієрархічних і мережних БД, і можуть бути реалізовані в реляційних. При розв’язуванні структурованих проблем можна вирішувати спочатку менш складні. Най поширені типи проблем: лінійна, ієрархічна, рекурсивна. Лінійна поділяється на задачі, які розв’язуються послідовно одна за одною. Ієрархічна має вигляд дерева (кількість гілок, що входять у кожну вершину, дорівнює кількості підзадач у даній задачі). Рекурсивна застосовує повернення до раніше розв’язаних задач. Існують також задачі, які погано структуруються.
