- •Суми 2009
- •Напрямки робіт у галузі ші
- •Когнітивні процеси
- •Загальна структура смислового простору
- •Поняття знань.
- •Схеми проблем
- •Евристичні моделі подання знань.
- •1. Продукційне подання знань
- •2. Мережна модель (мм)
- •3. Подання знань у вигляді фреймів
- •Логічні моделі(лм) подання знань
- •1. Логіка висловлювань
- •Нечітка модель (нм) подання знань
- •Штучні нейронні мережі (шнм)
- •Біологічний нейрон
- •Штучний нейрон
- •Штучна нейромережа
- •Стратегії та методи виведення знань
- •І. Виведення за аналогією (вза)
- •Іі. Індуктивне умовиведення (ів)
- •Ііі. Виведення на основі категоріальних знань (вкз)
- •1. Концептуальні умовиводи (ку)
- •2. Дедуктивне виведення
- •2. 1. Виведення в продукційних системах (пс)
- •2.2. Виведення в умовах невизначеності (вун)
- •2.3. Виведення в семантичних мережах(см)
- •2.4. Виведення в мережах фреймів (мф)
- •2.5. Виведення в логічних системах (лс)
- •2.6. Метод резолюції
- •1. Нечітке виведення (нв)
- •1.1.Формування нечіткого логічного висновку:
- •2. Штучні нейронні мережі (шнм). Нейропарадигми.
- •2. 1. Процес навчання
- •2.2. Алгоритм навчання хебба
- •2.3. Алгоритм навчання кохонена
- •2.4. Алгоритм навчання процедурою зворотного поширення помилки
- •3. Експертні системи. Основні визначення
- •3.Класифікація експертних систем (ес)
- •4. Архітектура ес
- •2. Методи машинного навчання
- •2.1. Індуктивне навчання (ін)
- •2.2. Навчання формування гіпотез на основі зростаючих пірамідальних мереж
- •1. Стан і тенденції розвитку штучного інтелекту
- •2. Успіхи систем штучного інтелекту і їхньої причини
- •3. Експертні системи реального часу - основний напрямок штучного інтелекту
- •4. Основні виробники
- •5. Архітектура експертної системи реального часу
- •6. Розширення прототипу до додатка
- •7. Тестування додатка на наявність помилок
- •8. Тестування логіки додатка й обмежень (за часом і пам'яттю)
- •9. Супровід додатка
- •2. Стисла історія розвитку систем підтримки прийняття рішень
- •2.1. Зародження і розвиток концепції сппр
- •2.2. Теорія розроблення сппр
- •2.3. Розширення рамок сппр
- •2.4. Технологічні просування
- •3. Цілі сппр та чинники,що сприяють їх досягненню
- •4. Посилення конкурентної переваги завдяки сппр
- •1. Еволюція концепції і структури сппр
- •2. Способи взаємодії особи, що приймає рішення, з сппр
- •3. Еволюція сппр
- •4. Характеристика сучасних сппр
- •5. Підсистеми програмного забезпечення сппр
- •1. Галузі застосування сппр
- •2. Приклади застосування сппр
- •3. Сппр Marketing Expert
- •4. Сппр Decision Grid
- •5. Сппр RealPlan
- •6. Сппр tax advisor
- •7. Сппр Advanced Scout
- •8. Система бізнесової інформації(Business Intelligence) FedEx
- •9. Сппр ShopKo
- •1. Архітектура систем підтримки прийняття рішень
- •2. Компоненти користувацького інтерфейсу
- •2.1. Призначення та загальні ознаки користувацького інтерфейсу
- •2.1.1. Важливість та ефективність користувацького інтерфейсу сппр
- •2.1.2. Основні теми та механізмистворення користувацького інтерфейсу
- •2.1.3. Загальні висновки щодо користувацького інтерфейсу
- •2.1.4. Компоненти мови відображень (презентацій)
- •2.1.4. Роль знань у користувацькому інтерфейсі
- •2.1.5. Питання проектування користувацького інтерфейсу
- •Тема: Класифікаційні групи та моделі систем підтримки прийняття рішень.
- •1. Класифікація на основі інструментального підходу
- •2. Класифікація за ступенем залежності опр у процесі прийняття рішень
- •3. Класифікація за часовим горизонтом
- •Характеристика інформаціїдля різних управлінських рівнів
- •4. Інституційні сппр та сппр на даний випадок
- •1. Моделі в аспекті інформаційного підходу
- •2. Модель, основана на знаннях
- •3. Модель єрархії управління
- •4. Моделі, орієнтовані на особистість опр
- •Характерні аспекти процесів оброблення інформації людиною
- •5. Моделі для планування та прогнозування
- •6. Модель для конторської діяльності
- •1. Облікові і фінансові моделі
- •1.1. Аналіз беззбитковості
- •1.2. Моделі фінансового планування
- •1.3. Орієнтовні фінансові звіти (баланси)
- •1.4. Аналіз на основі розрахунку коефіцієнтів за даними звітності
- •2. Моделі аналізу рішень
- •2.1. Аналітичний єрархічний процес (ahp)
- •2.2. Дерева рішень і моделі багатоатрибутної корисності
- •2.3. Діаграми впливу
- •2.4. Прийняття ризикованих рішень за допомогою функції вигідності
- •3. Моделі прогнозування
- •4. Сітьові і оптимізаційні моделі
- •5. Імітаційні (симуляційні) моделі
- •6. Мови моделювання і електронні таблиці
- •1. Стратегія оцінювання і вибору методів підтримки прийняття рішень у сппр
- •2. Процес прийняття рішень
- •3. Ситуації, пов’язані з прийняттям рішень
- •4. Функції і завдання прийняття рішень
- •5. Узагальнена матриця методів/ситуацій, пов’язаних з прийняттям рішень
- •1. Генетичні успадкування — концептуальна засада генетичних алгоритмів
- •2. Загальна схема генетичних алгоритмів
- •3. Доступне програмне забезпечення генетичних алгоритмів
- •1. Визначення виконавчих інформаційних систем
- •2. Призначення віс
- •3. Визначальні характеристики віс
- •Інформаційні потреби опр, реалізовані засобами віс
- •Вимоги щодо моделювання у віс
- •Вимоги щодо користувацького інтерфейсу віс
4. Основні виробники
Інструментарій для створення експертних систем реального часу вперше випустила фірма Lisp Machine Inc в 1985 році. Цей продукт призначався для символьних ЕОМ Symbolics і звався Picon. Його успіх привів до того, що група ведучих його розроблювачів утворила фірму Gensym, що, значно розвивши ідеї, закладені в Picon, випустила в 1988 році інструментальний засіб за назвою G2. У даний момент працює його третя версія й підготовлена четверта [1,7]. З відставанням від Gensym на два-три роки ряд інших фірм почав створювати (або намагатися створювати) свої інструментальні засоби. Назвемо ряд з них: RT Works (фірма Talarian, США), COMDALE/C (Comdale Techn., Канада), COGSYS (SC, США), ILOG Rules (ILOG, Франція). Порівняння двох найбільш просунутих систем, G2 й RT Works, що проводилося шляхом розробки того самого додатка двома організаціями, NASA (США) і Storm Integration (США) [10], показало значну перевагу першої.
5. Архітектура експертної системи реального часу
Специфічні вимоги, пропоновані до експертної системи реального часу, приводять до того, що їхня архітектура відрізняється від архітектури статичних систем. Не вдаючись у деталі, відзначимо появу двох нових підсистем - моделювання зовнішнього оточення й сполучення із зовнішнім миром (датчиками, контролерами, СУБД і т.п.) - і значні зміни, якою піддаються підсистеми, що залишилися.
Для того, щоб зрозуміти, що представляє із себе середовище для створення експертних систем реального часу, опишемо нижче життєвий цикл такої системи, а також її основні компоненти. Опис оболонки експертної системи реального часу приведемо на прикладі засобу G2, оскільки в ньому повністю реалізовані можливості, які вважаються необхідними й доречними в подібних програмних продуктах.
Розробка прототипу додатка
Розроблювачем звичайно є фахівець у конкретній області знань. Він у ході обговорень із кінцевим користувачем визначає функції, виконувані прототипом. При розробці прототипу не використається традиційне програмування. Створення прототипу звичайно займає від однієї до двох тижнів (при наявності в розроблювача досвіду по створенню додатків у даному середовищі. Прототип, як і додаток, створюється на структурованій природній мові, з використанням об'єктної графіки, ієрархії класів об'єктів, правил, динамічних моделей зовнішнього миру. Багатослівність мови зведена до мінімуму шляхом введення операції клонування, що дозволяє розмножити будь-яку сутність бази знань.
6. Розширення прототипу до додатка
Кінцевий користувач пропонує етапність проведення робіт, напрямку розвитку бази знань, указує пропуски в ній. Розроблювач може розширювати й модифікувати базу знань у присутності користувача навіть у той момент, коли додаток виконується. У ході цієї роботи прототип розвивається до такого стану, що починає задовольняти поданням кінцевого користувача. У великих додатках команда розроблювачів може розбити додаток на окремі модулі, які інтегруються в єдину базу знань.
Можливий й альтернативний підхід до створення додатка. При цьому підході кожен розроблювач має доступ до бази знань, що перебуває на сервері, за допомогою засобу, називаного Telewindows, звичайно розташованого на компьютереклиенте. У цьому випадку розроблювачі можуть мати різні авторизовані рівні доступу до додатка. Додаток може бути реалізовано не тільки на різних ЕОМ, але й з використанням декількох взаємодіючих оболонок G2.