- •Суми 2009
- •Напрямки робіт у галузі ші
- •Когнітивні процеси
- •Загальна структура смислового простору
- •Поняття знань.
- •Схеми проблем
- •Евристичні моделі подання знань.
- •1. Продукційне подання знань
- •2. Мережна модель (мм)
- •3. Подання знань у вигляді фреймів
- •Логічні моделі(лм) подання знань
- •1. Логіка висловлювань
- •Нечітка модель (нм) подання знань
- •Штучні нейронні мережі (шнм)
- •Біологічний нейрон
- •Штучний нейрон
- •Штучна нейромережа
- •Стратегії та методи виведення знань
- •І. Виведення за аналогією (вза)
- •Іі. Індуктивне умовиведення (ів)
- •Ііі. Виведення на основі категоріальних знань (вкз)
- •1. Концептуальні умовиводи (ку)
- •2. Дедуктивне виведення
- •2. 1. Виведення в продукційних системах (пс)
- •2.2. Виведення в умовах невизначеності (вун)
- •2.3. Виведення в семантичних мережах(см)
- •2.4. Виведення в мережах фреймів (мф)
- •2.5. Виведення в логічних системах (лс)
- •2.6. Метод резолюції
- •1. Нечітке виведення (нв)
- •1.1.Формування нечіткого логічного висновку:
- •2. Штучні нейронні мережі (шнм). Нейропарадигми.
- •2. 1. Процес навчання
- •2.2. Алгоритм навчання хебба
- •2.3. Алгоритм навчання кохонена
- •2.4. Алгоритм навчання процедурою зворотного поширення помилки
- •3. Експертні системи. Основні визначення
- •3.Класифікація експертних систем (ес)
- •4. Архітектура ес
- •2. Методи машинного навчання
- •2.1. Індуктивне навчання (ін)
- •2.2. Навчання формування гіпотез на основі зростаючих пірамідальних мереж
- •1. Стан і тенденції розвитку штучного інтелекту
- •2. Успіхи систем штучного інтелекту і їхньої причини
- •3. Експертні системи реального часу - основний напрямок штучного інтелекту
- •4. Основні виробники
- •5. Архітектура експертної системи реального часу
- •6. Розширення прототипу до додатка
- •7. Тестування додатка на наявність помилок
- •8. Тестування логіки додатка й обмежень (за часом і пам'яттю)
- •9. Супровід додатка
- •2. Стисла історія розвитку систем підтримки прийняття рішень
- •2.1. Зародження і розвиток концепції сппр
- •2.2. Теорія розроблення сппр
- •2.3. Розширення рамок сппр
- •2.4. Технологічні просування
- •3. Цілі сппр та чинники,що сприяють їх досягненню
- •4. Посилення конкурентної переваги завдяки сппр
- •1. Еволюція концепції і структури сппр
- •2. Способи взаємодії особи, що приймає рішення, з сппр
- •3. Еволюція сппр
- •4. Характеристика сучасних сппр
- •5. Підсистеми програмного забезпечення сппр
- •1. Галузі застосування сппр
- •2. Приклади застосування сппр
- •3. Сппр Marketing Expert
- •4. Сппр Decision Grid
- •5. Сппр RealPlan
- •6. Сппр tax advisor
- •7. Сппр Advanced Scout
- •8. Система бізнесової інформації(Business Intelligence) FedEx
- •9. Сппр ShopKo
- •1. Архітектура систем підтримки прийняття рішень
- •2. Компоненти користувацького інтерфейсу
- •2.1. Призначення та загальні ознаки користувацького інтерфейсу
- •2.1.1. Важливість та ефективність користувацького інтерфейсу сппр
- •2.1.2. Основні теми та механізмистворення користувацького інтерфейсу
- •2.1.3. Загальні висновки щодо користувацького інтерфейсу
- •2.1.4. Компоненти мови відображень (презентацій)
- •2.1.4. Роль знань у користувацькому інтерфейсі
- •2.1.5. Питання проектування користувацького інтерфейсу
- •Тема: Класифікаційні групи та моделі систем підтримки прийняття рішень.
- •1. Класифікація на основі інструментального підходу
- •2. Класифікація за ступенем залежності опр у процесі прийняття рішень
- •3. Класифікація за часовим горизонтом
- •Характеристика інформаціїдля різних управлінських рівнів
- •4. Інституційні сппр та сппр на даний випадок
- •1. Моделі в аспекті інформаційного підходу
- •2. Модель, основана на знаннях
- •3. Модель єрархії управління
- •4. Моделі, орієнтовані на особистість опр
- •Характерні аспекти процесів оброблення інформації людиною
- •5. Моделі для планування та прогнозування
- •6. Модель для конторської діяльності
- •1. Облікові і фінансові моделі
- •1.1. Аналіз беззбитковості
- •1.2. Моделі фінансового планування
- •1.3. Орієнтовні фінансові звіти (баланси)
- •1.4. Аналіз на основі розрахунку коефіцієнтів за даними звітності
- •2. Моделі аналізу рішень
- •2.1. Аналітичний єрархічний процес (ahp)
- •2.2. Дерева рішень і моделі багатоатрибутної корисності
- •2.3. Діаграми впливу
- •2.4. Прийняття ризикованих рішень за допомогою функції вигідності
- •3. Моделі прогнозування
- •4. Сітьові і оптимізаційні моделі
- •5. Імітаційні (симуляційні) моделі
- •6. Мови моделювання і електронні таблиці
- •1. Стратегія оцінювання і вибору методів підтримки прийняття рішень у сппр
- •2. Процес прийняття рішень
- •3. Ситуації, пов’язані з прийняттям рішень
- •4. Функції і завдання прийняття рішень
- •5. Узагальнена матриця методів/ситуацій, пов’язаних з прийняттям рішень
- •1. Генетичні успадкування — концептуальна засада генетичних алгоритмів
- •2. Загальна схема генетичних алгоритмів
- •3. Доступне програмне забезпечення генетичних алгоритмів
- •1. Визначення виконавчих інформаційних систем
- •2. Призначення віс
- •3. Визначальні характеристики віс
- •Інформаційні потреби опр, реалізовані засобами віс
- •Вимоги щодо моделювання у віс
- •Вимоги щодо користувацького інтерфейсу віс
І. Виведення за аналогією (вза)
ВАЗ – окремий випадок правдоподібного виведення, де використовується виявлення аналогій між структурами з предметної галузі (ПГ), на яких ґрунтується побудова судження і оцінки його істинності.
Нехай QA і QB – множина фактів, що характеризують об’єкти A (базис або аналог) і B (мета) відповідно, причому деякі з фактів множини QB невідомі. Нехай відомо про існування аналогії , де і . Тоді для деякого можна висунути гіпотезу про існування такого, що . (Тобто висувається гіпотеза про існування раніше не відомого факту в В на підставі існування аналогічного факту в А). ВЗА = перенос фактів від базису до мети.
Класифікація видів аналогії проводиться на основі уявлення про світ у структурному плані, як про систему об’єктів, що складаються з властивостей та інших об’єктів, які зв’язуються між собою відношеннями. Об’єкти піддаються перетворенням. Композиція взаємозалежних об’єктів, властивостей відношень позначається як ситуація. Також виділяють особисті властивості об’єктів (постійні, незалежні від ситуації), ситуаційні зв’язки між об’єктами та функції об’єктів в певних процесах. Об’єкт є елементарним, якщо не враховується його внутрішня структура.
|
об’єкт(властивість) а входить до складу (є особистою властивістю) b. |
|
внутрішній зв’язок і об’єкта а (зв’язок і між складовими об’єктами об’єкта а) |
|
а тотожньо b |
|
зовнішній зв’язок і об’єкта а (зв’язок і об’єкта а з іншим об’єктом) |
|
а аналогічно b |
|
процес перетворення а в b |
|
а і b пов’язані відношенням r |
|
функція і об’єкта а |
Правила встановлення аналогій:
Елементарні об’єкти (властивості) а і b аналогічні, якщо або існує клас об’єктів (властивостей) D такий, що і .
Відношення ri і rj аналогічні, якщо або існує клас відношень R такий, що і .
Зв’язки a ri b і c rj d аналогічні, якщо і або .
Процеси і аналогічні, якщо і .
Основні види аналогій:
Між об’єктами а і b існує атрибутивна аналогія, якщо .
Між об’єктами а і b існує структурна (релятивна) аналогія, якщо .
Між об’єктами а і b існує контекстна (зовнішня) аналогія, якщо .
Між об’єктами а і b існує функціональна аналогія, якщо .
(При наявності структурної аналогії завжди має місце і атрибутивна).
Ступінь аналогії (подібності) об’єктів:
де Uа – множина елементів об’єкта, що мають аналоги в об’єкті, з яким порівнюємо.
- оцінка значимості елемента і об’єкта.
Аналогічно для ситуацій.
Технології що використовують ВЗА:
Створення, верифікація і прогноз сформованого різними експертами текстового опису наукових напрямків, ПГ, термінологічних систем:
Формування глобального структурного опису досліджуваної галузі. Виділення в його межах множини концептів для дослідження.
Виділення усіх класів понять, що мають перетин контексті, автоматична верифікація і ієрархічне упорядкування системи цих класів.
Виділення, аналіз, прогноз властивостей, що характеризують кожний із результуючих класів. Прогноз і оцінка суджень, що генеруються на основі ВЗА у межах кожного з них.
Виявлення і використання різних аналогій для окремо обраного поняття з метою розширення знань про ці поняття:
Виділення в описі для дослідження єдиного концепту.
Виявлення для виділеного концепту всіх його аналогій з іншими поняттями з опису.
Дослідження виділених аналогій, прогноз і оцінювання нових суджень, що були генеруються на основі ВЗА.