- •Суми 2009
- •Напрямки робіт у галузі ші
- •Когнітивні процеси
- •Загальна структура смислового простору
- •Поняття знань.
- •Схеми проблем
- •Евристичні моделі подання знань.
- •1. Продукційне подання знань
- •2. Мережна модель (мм)
- •3. Подання знань у вигляді фреймів
- •Логічні моделі(лм) подання знань
- •1. Логіка висловлювань
- •Нечітка модель (нм) подання знань
- •Штучні нейронні мережі (шнм)
- •Біологічний нейрон
- •Штучний нейрон
- •Штучна нейромережа
- •Стратегії та методи виведення знань
- •І. Виведення за аналогією (вза)
- •Іі. Індуктивне умовиведення (ів)
- •Ііі. Виведення на основі категоріальних знань (вкз)
- •1. Концептуальні умовиводи (ку)
- •2. Дедуктивне виведення
- •2. 1. Виведення в продукційних системах (пс)
- •2.2. Виведення в умовах невизначеності (вун)
- •2.3. Виведення в семантичних мережах(см)
- •2.4. Виведення в мережах фреймів (мф)
- •2.5. Виведення в логічних системах (лс)
- •2.6. Метод резолюції
- •1. Нечітке виведення (нв)
- •1.1.Формування нечіткого логічного висновку:
- •2. Штучні нейронні мережі (шнм). Нейропарадигми.
- •2. 1. Процес навчання
- •2.2. Алгоритм навчання хебба
- •2.3. Алгоритм навчання кохонена
- •2.4. Алгоритм навчання процедурою зворотного поширення помилки
- •3. Експертні системи. Основні визначення
- •3.Класифікація експертних систем (ес)
- •4. Архітектура ес
- •2. Методи машинного навчання
- •2.1. Індуктивне навчання (ін)
- •2.2. Навчання формування гіпотез на основі зростаючих пірамідальних мереж
- •1. Стан і тенденції розвитку штучного інтелекту
- •2. Успіхи систем штучного інтелекту і їхньої причини
- •3. Експертні системи реального часу - основний напрямок штучного інтелекту
- •4. Основні виробники
- •5. Архітектура експертної системи реального часу
- •6. Розширення прототипу до додатка
- •7. Тестування додатка на наявність помилок
- •8. Тестування логіки додатка й обмежень (за часом і пам'яттю)
- •9. Супровід додатка
- •2. Стисла історія розвитку систем підтримки прийняття рішень
- •2.1. Зародження і розвиток концепції сппр
- •2.2. Теорія розроблення сппр
- •2.3. Розширення рамок сппр
- •2.4. Технологічні просування
- •3. Цілі сппр та чинники,що сприяють їх досягненню
- •4. Посилення конкурентної переваги завдяки сппр
- •1. Еволюція концепції і структури сппр
- •2. Способи взаємодії особи, що приймає рішення, з сппр
- •3. Еволюція сппр
- •4. Характеристика сучасних сппр
- •5. Підсистеми програмного забезпечення сппр
- •1. Галузі застосування сппр
- •2. Приклади застосування сппр
- •3. Сппр Marketing Expert
- •4. Сппр Decision Grid
- •5. Сппр RealPlan
- •6. Сппр tax advisor
- •7. Сппр Advanced Scout
- •8. Система бізнесової інформації(Business Intelligence) FedEx
- •9. Сппр ShopKo
- •1. Архітектура систем підтримки прийняття рішень
- •2. Компоненти користувацького інтерфейсу
- •2.1. Призначення та загальні ознаки користувацького інтерфейсу
- •2.1.1. Важливість та ефективність користувацького інтерфейсу сппр
- •2.1.2. Основні теми та механізмистворення користувацького інтерфейсу
- •2.1.3. Загальні висновки щодо користувацького інтерфейсу
- •2.1.4. Компоненти мови відображень (презентацій)
- •2.1.4. Роль знань у користувацькому інтерфейсі
- •2.1.5. Питання проектування користувацького інтерфейсу
- •Тема: Класифікаційні групи та моделі систем підтримки прийняття рішень.
- •1. Класифікація на основі інструментального підходу
- •2. Класифікація за ступенем залежності опр у процесі прийняття рішень
- •3. Класифікація за часовим горизонтом
- •Характеристика інформаціїдля різних управлінських рівнів
- •4. Інституційні сппр та сппр на даний випадок
- •1. Моделі в аспекті інформаційного підходу
- •2. Модель, основана на знаннях
- •3. Модель єрархії управління
- •4. Моделі, орієнтовані на особистість опр
- •Характерні аспекти процесів оброблення інформації людиною
- •5. Моделі для планування та прогнозування
- •6. Модель для конторської діяльності
- •1. Облікові і фінансові моделі
- •1.1. Аналіз беззбитковості
- •1.2. Моделі фінансового планування
- •1.3. Орієнтовні фінансові звіти (баланси)
- •1.4. Аналіз на основі розрахунку коефіцієнтів за даними звітності
- •2. Моделі аналізу рішень
- •2.1. Аналітичний єрархічний процес (ahp)
- •2.2. Дерева рішень і моделі багатоатрибутної корисності
- •2.3. Діаграми впливу
- •2.4. Прийняття ризикованих рішень за допомогою функції вигідності
- •3. Моделі прогнозування
- •4. Сітьові і оптимізаційні моделі
- •5. Імітаційні (симуляційні) моделі
- •6. Мови моделювання і електронні таблиці
- •1. Стратегія оцінювання і вибору методів підтримки прийняття рішень у сппр
- •2. Процес прийняття рішень
- •3. Ситуації, пов’язані з прийняттям рішень
- •4. Функції і завдання прийняття рішень
- •5. Узагальнена матриця методів/ситуацій, пов’язаних з прийняттям рішень
- •1. Генетичні успадкування — концептуальна засада генетичних алгоритмів
- •2. Загальна схема генетичних алгоритмів
- •3. Доступне програмне забезпечення генетичних алгоритмів
- •1. Визначення виконавчих інформаційних систем
- •2. Призначення віс
- •3. Визначальні характеристики віс
- •Інформаційні потреби опр, реалізовані засобами віс
- •Вимоги щодо моделювання у віс
- •Вимоги щодо користувацького інтерфейсу віс
Напрямки робіт у галузі ші
При проведенні робіт у галузі систем ШІ (СШІ) використовують системний підхід і розглядають такі системні аспекти: оточення, роль системи, архітектуру СШІ, компоненти системи, системні ресурси.
Оточення (зовнішнє середовище) – множина об’єктів і умов, що взаємодіють із СШІ, але не контролюються нею. В оточенні розглядають характеристики задачі і модель доступу. Виділяють кілька характеристик задач: структурованість (створення структурованої моделі задачі, що не структурується, і одержання можливості застосування до моделі правила і процедури), функціональна галузь застосування (менеджмент, діагностика), рівень задачі (катастрофа, стратегія, гра), відношення до проблеми (розуміння, вибір). У моделі доступу враховують режим взаємодії з користувачем або іншою СШІ, рівень знань ПГ, кваліфікацію користувача.
Роль показує вплив системи на оточення, визначає її цілі і можливі для застосування засоби.
Компоненти системи –функціональні блоки, що відокремлюються для спеціалізації й ефективного роз взування задач.
Архітектура відбиває взаємозв’язок між компонентами системи та між компонентами і оточенням; мінімізує взаємозалежність компонентів, що дозволяє системи виконувати функції, як єдиному цілому. Архітектура диктується оточенням і методом, за допомогою якого система впливає на зовнішнє середовище, або роллю.
Системні ресурси використовуються або споживаються при побудові і функціонуванні системи й відповідно до оточення знаходяться поза її межами, проте частково контролюються нею.
Принципи створення СШІ: системність, гнучкість, стійкість, ефективність. Відповідно до принципу системності СШІ розглядається як структура, що визначається функціональним призначенням. Принцип гнучкості означає пристосованість системи до можливих перебудов завдяки модульності побудови всіх підсистем і стандартизації їхніх елементів. Принцип стійкості полягає в тому, що система повинна виконувати основні функції не залежно від впливу на неї внутрішніх і зовнішніх факторів. Ефективність системи розглядається як комплексний показник рівня реалізації наведених вище принципів з урахуванням витрат по створенню і експлуатації системи.
Узагальнена структурна схема СШІ:
Через ФЗП і технічні засоби система орієнтується на конкретну ПГ, конкретного спеціаліста. При розробці ФЗП велика увага приділяється організації взаємодії „людина – машина”. ЗПЗ (операційні системи, системи програмування, обслуговуючи програми) гарантує функціонування обчислювальної техніки, розробку і підключення нових програм.
Системний підхід передбачає всебічну розробку СШІ. Напрямки розробки:
Подання знань (проблеми джерел знань, набуття, подання знань, формалізація знань).
Вибір і розробка методів маніпулювання знаннями, розв’язання творчих ігрових винахідницьких задач, виявлення необхідної і достатньої сукупності засобів для забезпечення інтелектуальних властивостей.
Організація спілкування - розуміння і синтез зв’язаних текстів, комунікація між людиною і СШІ.
Навчання розв’язанню задач, з якими СШІ раніше не зустрічалася, перехід від відомого розв’язку до складнішої задачі, декомпозиція вихідної задачі на задачі, розв’язок яких уже відомий.
Аналіз зорових дво- і тривимірних сцен, збереження зорової уяви, перехід від уяви до текстового опису й зворотній перехід, формування зорової уяви.
Контрольні запитання.
1. Яка потреба в інтелектуалізації комп'ютерних технологій?
2. Назвіть кілька відомих вам інтелектуальних задач.
3. Опишіть їх спільні риси та відмінності.
4. У чому полягає основна проблема при автоматизації логічних побудов?
5. Чи є логічне мислення людини бездоганним?
6. Чи можна дати повне і загальновживане визначення інтелекту взагалі і штучного інтелекту зокрема?
7. Наведіть визначення предмета штучного інтелекту, дане М. Мінським. Дайте критичний аналіз цього визначення.
8. Опишіть процедуру тесту Тьюринга.
9. Охарактеризуйте поняття фатичного діалогу.
10. Яким чином можна запрограмувати фатичний діалог?
Література.
1. Глибовець М.М., Олецький О.В. Штучний інтелект. –К.: КМ Академія, 2002. –с. 7-16.
2. Ходаков В.Є., Пилипенко М.В., Соколова Н.А. Вступ до комп’ютерних наук. –К.: Центр навчальної літератури, 2005. –с. 304-324.
3. Попов Э.В. Экспертные системы. М.: Наука, 1987.
4. Уотерман Д. Руководство по экспертным системам. М.: Мир, 1989.
5. Поспелов Д.А. Ситуационное управление: Теория и практика. М.: Наука, 1986.
6. Элти Дж., Кумбс Н. Экспертные системы: концепция и примеры. М.: Финансы и статистика, 1987.
7. Искусственный интеллект: Справочник. В 3-х томах. М.: Радио и связь, 1990.
8. Экспертные системы для персональных компьютеров: Справочное пособие. Минск: Вышейшая школа, 1990.
Тема: Когнітивні процеси. Класифікація та особливості знань.
Мета: Ознайомлення конгітивними процесами, загальною структурою смислового простору.
Перелік питань, що вивчаються.
1. Когнітивні процеси.
2. Загальна структура смислового простору.
.