У точці с

М = =38,8 Нмм.

У точці D

М = =61,9 Нмм.

У точці В

М = =40,9 Нмм.

Небезпечний переріз у точці D.

Визначимо нормальні напруження у точці D:

 (2.66)

де W-момент опору валу при згині

W= (2.67)

Підставимо (67) в (66) і отримаємо:

 (2.68)

Підставляємо значення d, М у формулу (68) і отримаємо:

 =1,9 МПа

Для матеріалу вала =40 МПа

Отже,  << .

По відношенням від кручення.

= (2.69)

де Wp - момент опору при крученні

Wp= (2.70)

Підставляємо (70) в (69) і отримаємо:

= (2.71)

Підставляючи в (71) значення Т і d отримаємо:

= =0,8 МПа.

Для матеріалу вала  =21 МПа.

Отже, 

Визначимо коефіцієнт запасу міцності

n= (2.72)

де n - коефіцієнт запасу міцності по нормальним напруженням

n - коефіцієнт запасу міцності по дотичним напруженням

n = (2.73)

n = (2.74)

де , - граничні виносливості матеріалу у небезпечному січенні

, - амплітуда циклів навантаження

= =1,9 МПа.

= МПа.

(2.75)

(2.76)

де К1, К2- коефіцієнт зниження границі виносливості

К1=( ) (2.77)

К2=( ) (2.78)

де К , К - коефіцієнт концентрації напружень

К =1,85 К =1,65

Кd- коефіцієнт впливу поперечного січення

Кd=0,9

К - коефіцієнт впливу шоркості поверхні

К =1,25

Кv- коефіцієнт впливу поверхневого зміщення

Кv=1.

=0,5*66=33 МПа.

=0,58*33=19 МПа.

Тоді,

К1=

К2=

Тоді,

МПа.

= 38 МПа.

Підставляючи , , , , у формулу (73), (74) отримаємо:

n = 39,9

n = = 95

Знаходимо коефіцієнт запасу міцності по формулі (2.68)

n= =36.

Допустимі значення коефіцієнта запасу міцності лежить в межах 2.

Отже,

n   n.

Інші всі відповідають умовам міцності заздалегідь, тому всі їхні розміри вибираємо із конструкторських міркувань.