5.6. Запроектовані заходи безпеки

Перша допомога при ураженні електричним струмом. У лікарнях використовуються електроприлади змінного(110 і 220/380 В) та постійного(3-12 і 60 В) струмів. З погляду на те, що медичні працівники знаходяться в контакті з приладами, варто приділити особливу увагу питанням техніки безпеки при експлуатації.

Електротехнічне прилади, а також предмети, на яких можуть з’являтися при аваріях при русі і терті статичні електричні заряди, повинні бути надійно заземленні. Всі електротехнічні прилади, що представляють небезпеку для обслуговуючого персоналу, повинні мати написи, що допомагають уникати нещасних випадків. Крім таких плакатів, як, наприклад, “Під напругою”, “Висока напруга. Небезпечно для життя”, “Не торкатись” і ін., у фізкабінетах повинні вивішуватись інструкції з техніки безпеки при роботі з джерелами постійного чи змінного струмів. Інструкція повинна бути доведена до кожного працюючого під час чи бесіди, чи інструктажу.

Однак, оскільки навіть при дотриманні цих мір усе-таки можливі нещасні випадки в результаті ураження електричним струмом, персонал повинний уміти надати в таких випадках першу допомогу потерпілому.

Ця допомога повинна виражатися в негайному усуненні джерела ураження. При наданні першої допомоги необхідно негайно виключити струм на тій частині установки, до якої доторкається потерпілий, а якщо цього швидко зробити не можна, то відірвати його від струмоведучих частин установки чи проводів, попередньо захистивши себе підручними засобами від ураження. Для цього варто надягати галоші чи гумові рукавички, стати на суху дерев’яну дошку, обернути руки сухим одягом і т.п.

Пожежна безпека у фізкабінетах лікарень. Причиною пожеж можуть бути несправність електричних мереж, устаткування і запобіжників.

Для запобігання аварій, викликаних струмами короткого замикання, на розподільних щитах встановлюють автомати, що миттєво відключають ділянки мережі, на яких відбулося коротке замикання.

Пожежі, що виникають по цій і іншій причинах, можуть бути швидко ліквідовані водою, повітряно-механічною і хімічною піною. Піна застосовується для гасіння легкозаймистих рідин. Вона являє собою суміш газу і рідини і має невелику густину 0,1-0,2 г/м³. Піна розтікається по поверхні палаючої рідини, ізолює її від полум’я.

5.7. Запроектовані заходи протипожежної профілактики

Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої або іншої діяльності посадових осіб, працівників.

Обов’язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту мають бути відображенні у відповідних посадових документах.

На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, в тому числі визначені:

• можливість паління, застосування відкритого вогню та

побутових нагрівальних приладів;

• порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт;

• правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

• місця для зберігання та допустима кількість сировини;

• порядок огляду і зачинення приміщень після закінчення роботи;

• порядок проходження посадовими особами навчання та перевірки знань з пожежної безпеки;

• порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту;

• дії працівників у разі виявлення пожежі.

У багатоповерхових лікувально-профілактичних закладах палати для важкохворих та дітей повинні розміщуватися на нижніх поверхах. Не допускається розміщувати палатні відділення, пологові, операційні, процедурні кабінети у підвальних та на цокольних поверхах. Відстань між ліжками у лікарняних палатах має становити не менше 0,8 м, центральний основний прохід має складати не менше 1,2 м завширшки. Тумбочки, стільці та ліжка не повинні захаращувати виходи та проходи.

Подача кисню хворим має здійснюватися централізовано, з установленням балонів за межами будівлі лікувального закладу в прибудовах з негорючих матеріалів або з центрального кисневого пункту.

В лабораторіях, на постах відділень, в кабінетах лікарів та старших медичних сестер допускається зберігання у спеціальних негорючих шафах, що замикаються, не більше 3 кг медикаментів і реактивів, які відносяться до категорії легкозаймистих та горючих речовин.

У будівлях лікувально-профілактичних закладів не допускається:

• розміщувати в корпусах з палатами для хворих приміщення, не

пов’язані з лікувальним процесом або здавати в оренду під інше призначення;

• здійснювати подачу кисню в лікарняні палати за допомогою

гумових та пластмасових трубок, а також трубопроводами, котрі мають нещільні місця у з’єднаннях;

• прокладати кисне проводи у підвалах, підпіллях, каналах, а також

під будівлями і спорудами;

• влаштовувати топкові отвори для печей в лікарняних палатах;

• застосовувати настільні гасові лампи.

Зазвичай, пожежі виникають з вини людини, але інколи відбуваються від електричних розрядів блискавки, статичної електрики та стихійного лиха.

Причини електричного характеру:

1. неправильний монтаж, неправильна експлуатація, а також під час запуску обладнання, або після ремонту;

2. іскріння в електричних машинах та апаратах;

3. струми короткого замикання, які нагрівають провідники до високої температури, що може призвести до запалювання їх ізоляції;

4. неприпустимі електричні перевантаження проводів та обмоток електричних машин та апаратів;

5. погані електричні контакти в місцях з’єднання провідників, коли внаслідок великого перехідного опору виділяється велика кількість теплоти.

Причини неелектричного характеру:

1. куріння в недозволених приміщеннях;

2. самозаймання чи самозапалювання деяких матеріалів;

3. наявність в приміщеннях горючого пилу і волокон;

Пожежу легше попередити, ніж погасити, тому обов’язковим є запроваджування заходів протипожежної профілактики:

• дотримуватися вимог протипожежної безпеки, норм при проектуванні споруд, при влаштуванні електропроводів і обладнання, опалення, вентиляції та освітлення;

• правильна експлуатація обладнання, проведення протипожежного інструктажу для працівників та службовців;

• влаштування захисту від блискавки в споруді;

• своєчасні профілактичні огляди, ремонти і випробовування обладнання;

• заборона куріння в невстановлених місцях.

ВСТУП

Даний дипломний проект виконаний відповідно до завдання, технічного паспорту та загального вигляду приладу.

Розвиток медичної техніки чітко пов’язаний із загальним прогресом науки і техніки. Виникнення нових напрямів у діагностиці й лікуванні створює передумови для пошуків і запровадження нових технічних засобів, які дають змогу з більшою ефективністю здійснювати заходи щодо оздоровлення організму.

Сучасна функціональна діагностика володіє різноманітнішими інструментальними методами дослідження. Одним із найпоширеніших методів дослідження є електрокардіографія. Щорічно в Україні проводять десятки мільйонів електрокардіографічних досліджень. Електрокардіографія як метод вивчення біоелектричних потенціалів постійно вдосконалюється, в його основі лежить реєстрація електричних потенціалів серця, що виникають при його скороченнях спроектованих на поверхню тіла.

Сучасні електрокардіографи вирізняються високою технічною досконалістю, вони дають змогу здійснювати як одно-канальне, так і багатоканальне записування електрокардіограми (ЕКГ). В останньому випадку синхронно реєструється декілька електрокардіографічних відведень, що значно скорочує час дослідження. Одно-канальні електрокардіографи – це невеликі портативні прилади, їх використовують, коли хворого необхідно обстежити на місці (нещасний випадок на виробництві або на вулиці, дома при тяжкій хворобі і т.д.)

В наш час в практичній кардіології застосовуються декілька систем стандартизованих відведень, в яких проводиться запис електрокардіограми, крім цього в залежності від мети кардіологічного досліду вимагається різна лінійна розгортка сигналу, і різна чутливість записуючого пристрою.

В даному дипломному проекті я охарактеризую службове призначення, будову, принцип роботи та проведу аналіз існуючих аналогів електрокардіографа одно-канального моделі ЕКІТ.