Тенденції сучасного розвитку міжнародних інформаційних відносин

Інформаційна парадигма глобальної цивілізації. Монополізація, інтернаціоналізація. Уніфікація і комерціалізація сучасних ЗМІ. Залежність міжнародного співробітництва від інформаційних і комунікаційних процесів у світі. Моделі формування інформаційного суспільства: європейська, американська, японська, латиноамериканська, азійська. Роль недержаних акторів у розвитку міжнародних інформаційних відносин.

Структура і динаміка світового інформаційного ринку

Поняття інформаційного ринку та його продуктивний аналіз. Характеристика географічної структури світового ринку інформаційних послуг: європейський, азіатсько-тихоокеанський, латиноамериканський, африканський, ринок СНД. Галузі інформаційного ринку: інформація, електронні угоди, електронна комунікація. Динаміка світового ринку інформаційних продуктів та послуг.

Розвиток електронного ринку інформаційних послуг. Електронна комерція. Місце інформаційних послуг у сучасному світі. Види інформаційних послуг. Європейський електронний ринок. Розвиток програми дій ЄС у сфері інформаційного ринку. Електронна комерція. Пряма й непряма, традиційна та електронна комерція мережі інтернет.

Порівняльний аналіз переваг та недоліків процесу інформатизації суспільства. Переваги процесу інформатизації суспільства: здешевлення і розширення комунікаційних процесів, доступ до інформації для всіх, можливість передачі інформації без кордонів, швидкість та багато вимірність інформаційних потоків тощо. Вплив ІТ на процеси демократизації. Зростання впливу неурядових організацій. Е-уряд і е-демократія.

Інформаційне перевантаження. Розмивання державного суверенітету, втрата урядами важелів контролю. Проблема негативного впливу нових комунікаційних технологій на соціальні права людини. Проблема етнічної, культурної та релігійної толерантності, правові колізії, розширення доступу до особистих даних. Використання ІТ злочинними, терористичними, антисоціальними групами. Е-тероризм. Вплив соціальних мереж на політичні процеси. Поняття інформаційної кризи її небезпека та чинники що стимулюють виникнення.

Аналіз асиметрії інформаційно-технологічного розвитку різних країн. Групи країн за рівнем інформаційно-технологічного розвитку: країни-виробники інформаційного ресурсу, країни-користувачі інформаційного ресурсу, країни інформаційного «ГЕТТО». Спроби світового товариства створити умови для розвитку інформаційної інфраструктури в усіх країнах світу і зародити тенденції до світового інформаційного балансу (Конференції у Женеві, 2003 та у Тенісі 2005).

Формування та основні принципи нового міжнародного інформаційно-комунікаційного порядку

Поява поняття «новий міжнародний інформаційний і комунікаційний порядок» (березень 1969 р., симпозіум Руху неприєднання з інформації в Тунісі; серпень 1976 р., зустрічі країн неприєднання в Коломбо. «Багато голосів, один світ». Доповідь Макбрайда 1980). Транснаціональний контроль над міжнародною комунікацією. Белградська резолюція, схвалена на XXXII сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, жовтень 1980 р. Одинадцять принципів НМІКП. Пріоритети ЮНЕСКО в галузі комунікації. Окинавськой хартія глобального інформаційного суспільства (22 липня 2000 р.).Декларація принципів і План дій, прийняті на першому етапі Всесвітньої зустрічі на найвищому рівні з питань інформаційного суспільства (WSIS), Женева, грудень 2003 року. Туніське зобов'язання, прийняте на другому етапі WSIS, Туніс, 16-18 листопада 2005. Форум WSIS 2011 року. Група ООН по інформаційному суспільству (UNGIS).