Формування зовнішньополітичного іміджу держави

Складові зовнішньополітичного іміджу держави. Стихійний та зорганізований принципи формування зовнішньо-політичного іміджу. Структурні компоненти іміджу: об’єктивні, суб’єктивні, часові, комунікативні. Поняття та функції іміджевої дипломатії. Суб’єкти іміджевої дипломатії.

Імідж України в міжнародних інформаційних потоках. Стереотипні уявлення про Україну, що існує у світі. Недоліки в поширенні інформації про Україну, прогалини в інформаційних потоках. Методи формування зовнішньополітичного іміджу держави. Заходи державних структур по формуванню іміджу України

Використання мережевої, медіа-дипломатії та інформаційних “брендових технологій” у системі міжнародних відносин. Мережева дипломатія. Електронний уряд, принципи його організації. Медіа дипломатія. Канали комунікації з міжнародною спільнотою. Брендові технології. Принципи формування бренду держави. Технології державного брендінгу. Стратегії брендінгу.

Технології інформаційно-комунікаційного менеджменту у сфері зовнішньої політики (прес-служба та служба зв’язків з громадськістю) Поняття інформаційно-комунікаційного менеджменту. Технології зовнішньо-політичного менеджменту: зовнішньополітичний консалтинг, лобіювання, зв’язки з громадськістю, традиційна, мережева та медіа дипломатія, державний брендінг. Внутрішні та зовнішні функції і завдання державної пресслужби та служб зв’язків з громадськістю.

Комунікативні технології як інструмент дипломатії. Використання комунікативних технологій у втіленні зовнішньополітичних інтересів держави. Інформаційно-аналітична робота у зовнішньо-політичній діяльності: мета, завдання. Поширення інформації в процесі зовнішньо-політичної комунікації через зовнішньополітичні відомства, дипломатичні педстваництва, інформаційно-культурні центри, міжнародні організації. Інформаційна функція дипломатичних установ. Роль інформаційних технологій в організації діяльності інформаційних служб. Упровадження нової інформаційної системи. Зміна поколінь інформаційних систем. Вибір програмного й апаратного забезпечення "електронного офісу".

Критерії оцінювання знань студентів

«Відмінно» - студент дає обґрунтовану, глибоку й теоретично правильну відповідь на поставлене питання; здійснює порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, робить логічні висновки та узагальнення, висловлює і аргументує власне ставлення до альтернативних поглядів на певне питання; використовує фактичні та статистичні дані, які підтверджують тези відповіді на питання; демонструє знання основних конституційно-правових документів і законодавчих актів України.

«Добре» - студент володіє знанням матеріалу на рівні вимог, наведених вище, але у розкритті змісту питання допускає незначні помилки у формулюванні термінів і категорій, використанні статистичного матеріалу, посиланні на конкретні періоди і дати або статті нормативно-правових документів.

«Задовільно» - студент відповідає на питання, але його відповідь невичерпна й недостатньо обґрунтована.

«Незадовільно» - студент допускає суттєві помилки, його відповідь не підкріплена необхідними посиланнями на теоретичні джерела або нормативно-правові документи, зроблені висновки є необґрунтованими і помилковими.

Таблиця відповідності оцінки за національною шкалою оцінці за шкалою ЕСТS та стобальною шкалою

Оцінка в балах	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ЕСТS
		Оцінка	Пояснення
90-100	Відмінно	А	Відмінно Відмінне виконання з незначними недоліками.
82-89	Добре	В	Дуже добре Ґрунтовна відповідь (робота), але з деякими недоліками або незначними помилками (1-2 помилки)
75-81		С	Добре Змістовна відповідь (робота) з наявними помилками (3-4 помилки)
67-74	Задовільно	D	Задовільно Відповідь (робота) в цілому задовільна, але містить значні недоліки і помилки (до 5-6)
60-66		Е	Достатньо Виконання відповідає мінімальним критеріям
35-59	Незадовільно	FХ	Незадовільно 3 можливістю повторного складання (захисту)
0-34		F	Незадовільно 3 обов'язковим повторним курсом, підготовка нової роботи