Рівненський інститут слов’янознавства

Київського славістичного університету

Затверджую

____________________________

В.о. ректора РІС КІСУ

доц. Шелюк Л.О.

“____” _______________ 20 р.

ПРОГРАМА

державного іспиту для студентів ОКР „магістр” за напрямком підготовки 0304 „Міжнародні відносини” спеціальності 8.030405 “Країнознавство”

Схвалено на засіданні

методичної Ради РІС КІСУ

“____” ___________20 р.,

протокол №

Рівне-2012

Вступ

Державний іспит має на меті оновлення та систематизацію знань випускників, перевірку їх теоретичних знань і вмінь використовувати здобуті навички при вирішенні аналітичних завдань у галузі міжнародних відносин і країнознавства.

Впродовж підготовки до іспиту студенти повторюють найважливіші питання фахових дисциплін, що передбачені навчальним планом спеціальності та ОКР „магістр”. Підготовка до комплексного державного іспиту (різниця з попереднім іспитом повинна становити не менше п’яти днів) відбувається головним чином у процесі самостійної роботи студентів. При цьому випускаюча кафедра організовує також консультації по всіх групах питань, що входять до цієї програми.

Програма державного іспиту охоплює основну проблематику фундаментальних, професійно-орієнтованих і спеціальних дисциплін: актуальні проблеми регіональних міжнародних відносин, актуальні проблеми зовнішньої політики України, актуальні проблеми сучасного країнознавства, регіональні інтеграційні процеси, політичні системи країн регіону, політологія міжнародних відносин.

Іспит проводиться за тестами, що включають в себе чотири блоки завдань, які охоплюють основні групи знань і вмінь, передбачених кваліфікаційними вимогами до фахівця-міжнародника з професійною орієнтацією “Країнознавство” освітньо-кваліфікаційного рівня магістр. Він відбувається у письмовій формі з наступною співбесідою студента з членами державної комісії. В ході іспиту дозволяється використовувати довідкову літературу.

Програма державного іспиту Розділ і. Історія та теоретичні основи міжнародних відносин і країнознавства

Міжнародні відносини як актуальна проблема сучасності.

Дефініція міжнародних відносин у сучасній науковій літературі. Зв’язок теорії міжнародних відносин з іншими галузями діяльності та науками: історією, географією, міжнародним правом, дипломатією тощо.

Рушійні сили міжнародних відносин. Елементи сили. Баланс сил. Дипломатія і дипломати. Дипломатичні служби сьогодні. Категорії дипломатів.

Місце та роль країнознавства у міжнародних відносинах.

Поняття, зміст та форми міжнародного співробітництва.

Поняття та види міжнародного співробітництва. Роль дипломатії в міжнародних відносинах .Основні функції та форми дипломатії. ”Народна дипломатія”. Стадії, види та форми міжнародних переговорів. Інтеграційні процеси в міжнародних відносинах: теорія та політична практика. Міждержавні союзи як тип міжнародного співробітництва. Маастрихтський договір. ЄС. Україна та ЄС. Політична дезінтеграція та її наслідки для світової політики.

Проблеми міжнародної безпеки та роззброєння в світовій політиці.

Конфлікти та співробітництво як найбільш суттєві характеристики міжнародного політичного процесу, як найважливіші умови функціонування міжнародних систем.

Три підходи до вивчення міжнародних конфліктів. Типологія міжнародних конфліктів: за мотиваціями їх учасників, масштабами, характером та формами їх протікання. Міжнародний та міждержавний конфлікт. Причини міжнародних конфліктів. Особливості міжнародних конфліктів сучасності.

Система міжнародної безпеки. Мирні засоби вирішення міжнародних суперечок. Глобальна і регіональна система колективної безпеки. Заходи по запобіганню гонки озброєння і роззброєння. Заходи довіри.

Місце країнознавства у системі наук.

Система наук, місце у ній комплексного країнознавства. Історична, географічна, політична і міжнародна сутність країнознавства, зв’язок з іншими науками. Інтеграційні та дезінтеграційні процеси у сучасній науці та їх вплив на розвиток країнознавства.

Об’єкт і предмет вивчення країнознавства. Суспільні потреби у розвитку країнознавства і його завдання. Регіональні дисципліни і країнознавство: відмінність предметів досліджень.

Підходи до країнознавства. Види наукового країнознавства.

Специфіка історичного, політичного та географічного мислення і його значення для країнознавців.

Країнознавство і краєзнавство: точки дотику і взаємодії. Українознавство як галузь наукових знань та її зв’язок з країнознавством.

Краєзнавство як першооснова комплексної оцінки території (регіону).

Природно - історично - соціальні комплекси без чітких часових рамок як об’єкт дослідження краєзнавства.

Головна роль краєзнавства - висвітлення специфіки малих територій. Краєзнавство у відродженні духовності та культури.

Проблема виведення краєзнавства із вузьких галузевих рамок, надання йому регіональних ознак. Концепція сучасного національного краєзнавства.

Українське краєзнавство як цілісна, інтегрована система трьох складових чинників- природних, історичних, соціальних комплексів.

Складові частини національного краєзнавства: географічне краєзнавство, історичне краєзнавство, соціальне краєзнавство. Українське географічне краєзнавство- серцевина національного краєзнавства.

Проблема зміни характеристичних таксономічних одиниць (таксонів): адміністративна область, адміністративний район, економічний район, історико- географічний край (земля), етнографічний край (земля).

Ознаки визначення сучасних історико - географічних країв.

Українське краєзнавство і українознавство: спільності і розбіжності.

Джерела країнознавчої інформації.

Дефініція інформації. ,,Інформаційний вибух’’ та ,,інформаційний голод’’. Інформація та набір даних. Інформація та знання. Помилкова інформація, дезінформація, пропаганда.

Види та форми існування інформації. Види інформації за шляхом передачі та сприйняття, за характером діяльності, за ступенем громадської значущості. Документальні форми інформації. Зміст і властивості географічної інформації. Специфіка країнознавчої інформації.

Наука як джерело інформації.Спілкування як джерело інформації.

Документальні джерела наукової інформації: первинні та вторинні; письмові, графічні, аудіовізуальні.

Топоніміка як джерело вивчення країни.

Бібліотеки як джерело інформації. Бібліотечні каталоги. Інформаційно- бібліографічна діяльність бібліотек. Методика роботи з літературою.

Етапи інформаційної діяльності. Збір, систематизація, аналіз, зберігання, пошук, відтворення інформації. Засоби і методи забезпечення інформаційної діяльності. Геоінформаційні системи як засіб інформаційної діяльності та як засіб країнознавчих досліджень.

Проблеми міжнародного обміну країнознавчою інформацією.

Загальні питання методики і методів дослідження в комплексному країнознавстві

Роль методики. Описовий метод у країнознавстві. Масштаби і відбір матеріалів. Методичний прийом «гра масштабами». Науковий прин­цип і методичний прийом генералізації. Картографічний метод. Порівняльно-географічний метод. Деякі інші методи і підходи. Математичні методи та моделювання. Матеріали топоніміки.

Методологічні принципи та програма країнознавчих досліджень: 1) принцип територіальності; 2) принцип комплектності ; 3) принцип регіональної цілісності; 4) принцип системності

Програма країнознавчих досліджень – викладення його теоретичних попередніх посилань (загальної концепції), виходячи з мети роботи, гіпотези дослідження, з приведенням методів і логічної послідовності досліджень. Наукова задача і план її реалізації як складові програми. Вихідний пункт складання програми - проблемна ситуація. Дві сторони проблемної ситуації: предметна та пізнавальна.

Системний підхід як основа країнознавчих досліджень.

Поняття “комплексність”. Закономірності комплексності у природі та суспільстві. Розвиток комплексного підходу в географії.

Л. Берталанфі – засновник системного підходу. Принципи системності. Розвиток системного підходу в географічних науках. Введення терміну “геосистема” В. Сочавою. Концепція геосистеми. Властивості геосистеми.

Етапи системного дослідження. Напрямки застосування системного підходу в країнознавчих дослідженнях.

Країна як об’єкт професійної діяльності.

Дефініція країни і держави. Динаміка політичної карти світу. Генезис та історичні форми держави. Функції держави.

Держава як учасник міжнародних відносин. Прояв держави на міжнародній арені через зовнішню політику.

Нація як основа сучасного державотворення. Національно-державний суверенітет і національні інтереси, їх прояв у міжнародних відносинах. Формально-юридична рівність держав і нерівність їх національної потужності.

Країна як складна геосистема.