- •Київський славістичний університет Чернігівська філія Кафедра міжнародних відносин
- •Зміст державного іспиту зі спеціальності 6.030400 «міжнародна інформація» Основні поняття міжнародної інформації
- •Джерела інформації
- •Учасники інформаційних відносин, їх права та обов’язки. Принципи професійної етики в журналістиці
- •Поняття комунікації та комунікативні моделі
- •Роль змі у політичній сфері
- •Інформаційне суспільство
- •Тенденції сучасного розвитку міжнародних інформаційних відносин
- •Структура і динаміка світового інформаційного ринку
- •Формування та основні принципи нового міжнародного інформаційно-комунікаційного порядку
- •Закріплення принципу свободи слова у міжнародних правових актах
- •Роль юнеско у вирішенні світових інформаційних проблем
- •Політика Ради Європи у сфері інформації та комунікації
- •Інформаційний аспект інтеграційних процесів в Європі. Політика єс у сфері інформації та комунікації
- •Основні положення концепції побудови єдиного інформаційного простору снд
- •Діяльність неурядових організацій у сфері інформації
- •Характеристика діяльності транснаціональних корпорацій у сфері інформації та комунікації
- •Проблеми входження України у міжнародний та європейський інформаційний простір
- •Правове регулювання інформаційних відносин в Україні
- •Сучасні проблеми інформаційно-комунікативного розвитку в Україні
- •Методи та засоби інформаційних стратегій та інформаційних операцій
- •Інформаційна безпека
- •Державна інформаційна політика України
- •Інформаційна діяльність дипломатичних представництв
- •Формування зовнішньополітичного іміджу держави
- •Критерії оцінювання знань студентів
- •Словник термінів
- •Зразок екзаменаційного білету
- •Рекомендована література
Роль змі у політичній сфері
Політичні функції ЗМІ. Первинна функція (забезпечення відкритості). Вторинна функція (інформація та контроль). Функції третього рівня (соціалізація та інтеграція, навчання й виховання, формування громадської свідомості). Міжфункціональний зв'язок.
Підходи й концепції дослідження впливу ЗМІ. Модель двоступеневого потоку інформації. Інформаційна функція. Функція формування громадської думки. Поняття «лідери думки» та їх роль. Модель «спіралі мовчання». Страх людей перед ізольованістю та тиск оточення. Умови дії «спіралі мовчання». Теорія «використання і задоволення». Потреби та задоволення інформаційних потреб населення. Механізм роботи теорії.
Моделі взаємодії політичної та медіа систем за Зібертом, Петерсоном, Щраммом. «Чотири теорії преси». Тоталітарна модель. Авторитарна модель. Ліберальна модель. Соціально-відповідальна модель. Основні критерії порівняльних характеристик означених моделей. Переваги і недоліки ліберальної моделі. Шляхи побудови соціально-відповідальної моделі. Трансформація моделей взаємодії політичної та медіа систем в Україні з початку 90-х років ХХ ст.. до сьогодення.
Моделі медіасистем за Галланом і Манчіні. Що таке «моделі медіасистем». Параметри порівняння сучасних медіа-систем. Середземноморська, або модель поляризованого плюралізму. Північно/центральноєвропейська, або демократична корпоративістська модель. Північноатлантична, або ліберальна модель. Медійні і політичні аспекти трьох моделей. Тенденції розвитку медіасистем наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття. Характеристика сучасної медіа-системи в Україні.
Інформаційне суспільство
Поняття “Інформаційне суспільство”, основні характеристики, причини виникнення. Введення поняття інформаційне суспільство та причини його виникнення. Характерні риси та ознаки інформаційного суспільства. Місце органів влади та роль міжнародного й національного права у формуванні інформаційного суспільства.
Доповіді Шона Макбрайда "Багато голосів - один світ" та Бангемана "ЕС і глобальне інформаційне суспільство" Основні положення доповіді Шона Макбрайда. Місце комунікації у сучасному світі. Світова диспропорція в розповсюдженні інформації: форми та рівні. Необхідні кроки до зменшення інформаційної нерівності між країнами світу. Основні положення доповіді Бангемана. Введення поняття інформаційне суспільство та його розуміння. Необхідність формування конкурентного середовища та пропоновані дії в цьому напрямку. Захист прав інтелектуальної власності, електронний захист та безпека, технології. Наслідки реалізації принципів доповіді Бангемана.
Ключові напрямки побудови та розвитку інформаційного суспільства (Окінавська хартія, 2000). Ключові положення хартії. Напрямки необхідних реформ. Важливість розвитку людських ресурсів та комунікативних технологій. Підходи до розв’язання інформаційно-комунікативних проблем захисту прав інтелектуальної власності та авторського права, регулювання електронної торгівлі та сфери послуг.
Завдання та фундаментальні основи інформаційного суспільства (Женевська декларація, 2003). Значення Женевської декларації для розвитку інформаційного суспільства. Напрямки Плану дій. Завдання держав-учасниць та міжнародних організацій. Інформаційна інфраструктура. Принципи доступу до інформації та знань. Нарощування потенціалу як основний принцип для використання повною мірою переваг інформаційного суспільства. Застосування ІКТ в усіх сферах життя: електронна зайнятість, електронна освіта, електронна охорона навколишнього середовища і т.д. ЗМІ як гарант інформаційного плюралізму. Етичні аспекти інформаційного суспільства. Міжнародне і регіональне співробітництво.
Зобов’язання в сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Напрямки удосконалення та оновлення існуючих механізмів фінансування (Туніські зобов’язання, 2005). Розширення можливостей глобального інформаційного суспільства. Створення політичних та регламентарних стимулів. Визнання ключової ролі ІКТ у національних стратегіях, розвиток інституційного потенціалу. Розробка актуальних для місцевих умов інформації, програм та послуг, реалізація експериментальних програм, заснованих на ІКТ. Підтримка використання ІКТ в органах державного управління. Розвиток людських ресурсів і створення інституційного потенціалу (знань). Надання підтримки галузям, які займаються розробкою нової продукції, місцевим розробникам культурного контенту і додатків. Зміцнення потенціалу мобілізації коштів та їх ефективного використання. Удосконалення фінансових механізмів. Посилення регіональної співпраці. Забезпечення прийнятного за ціною доступу до ІКТ. Надання підтримки навчальним, науковим і культурним установам. Організація використання Інтернету. Шляхи використання ІКТ як інструменту реалізації погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку.