14. Коефіцієнтний аналіз своєчасності повернення та обороту кредитів.

Аналіз руху кредитів банку передбачає вивчення фінансової звітності, з якої можна визначити питому вагу нових кредитів відносно залишку позикової заборгованості на кінець звітного періоду (коефіцієнт надання), коефіцієнт погашення кредитів за звітний період, співвідношення дебетових та кредитових оборотів.

К_НАД = Кредити, надані протягом звітн. періоду / Залишок заборгов-ті на кін. звітн. періоду.

За допомогою цього показника визначають, скільки кредитів залишилося непогашеними з виданих у минулому звітному періоді. Той самий показник можна розрахувати і в розрізі короткострокових та довгострокових позик.

Зазначений показник, навіть у разі несвоєчасного відображення банком фактів простроченої заборгованості, наявності високої питомої ваги пролонгованих позик у кредитному портфелі банку відбиває, яка сума залишків позикової заборгованості банку не має руху та переходить з кварталу в квартал.

У такий самий спосіб можна розрахувати коефіцієнт погашення кредитів (К_пог)- Цей показник визначається як співвідношення суми погашених у звітному періоді позик до загальної суми залишку позикової заборгованості на початок періоду та суми щойно виданих кредитів:

К_ПОГ = Позики, погашені протягом звітн. періоду / (Залишок кред. заборгов. на поч. періоду + + Щойно видані кредити у звітн. періоді)

Другий показник доповнює перший і дає змогу по-новому трактувати отримані результати. Якщо перший показник свідчить про обмеження комерційним банком розміру щойно виданих кредитів, то другий — про низьку питому вагу погашення раніше виданих кредитів до звітного періоду.

Аналіз оборотності позик доцільно починати з загальної оцінки дебетових та кредитових оборотів за позиковими рахунками.

К_{СП. Д/КР} = Дебетовий оборот з видачі кредитів / Кредитовий оборот з погашення кредитів.

Якщо дебетовий оборот значно перевищує кредитовий; то це свідчить про небезпечну політику банку з нарощування видачі позик за поганого їх повернення. У разі, що така тенденція спостерігається протягом кількох років, — це неминуче приведе банк до значних фінансових труднощів, і політику в галузі кредитної діяльності потрібно докорінно змінювати.

Якщо є дані на дві дати, для розрахунку середніх залишків застосовується формула простої арифметичної:

= (П_поч + П_кін) / 2

де —середній залишок заборгованості за позиками;

П_ПОЧ, П_КІН — залишок заборгованості за позиками відповідно на початок та кінець періоду.

За наявності даних більше, ніж на дві дати, для розрахунку се­редньої величини застосовується середня хронологічна моментного ряду за формулою:

= (1/2 П₁ + П₂ +…+ 1/2 П_n) / n - 1

де п — кількість дат, на які є заборгованість за позиками.

Аналогічно до загальної методики оборотність позик аналізується за допомогою таких показників:

1. Швидкість обертання позик, або кількість оборотів кредитних коштів:

N_О = Кредитний оборот / Сер. залишок позиков. заборгов.

При цьому кредитний оборот являє собою суму погашених позик або дохід від реалізації кредитів.

Цей показник (No)характеризує, скільки оборотів здійснюють кредити за аналізований період.

2. Тривалість одного обороту в днях:

де t – тривалість одного обороту в днях;

D — кількість днів в аналізованому періоді;

N – кількість оборотів позики за період (швидкість обертав позики);

П — середній залишок позики;

Ок -— кредитний оборот (дохід від кредитної операції).

Наведений показник показує, за скільки днів позики проходять повний оборот. Ці два показники перебувають у зворотній залежності — із зростанням швидкості обертання тривалість одного обороту позики зменшується. Унаслідок підвищення швидкості обертання позик з обороту вивільняються кредитні ресурси, які, у свою чергу, можуть бути залучені в інші активні операції банку та приносити додатковий прибуток.

На зменшення тривалості одного обороту (тобто прискорення оборотності кредитів) впливають зниження сум заборгованості за позиками, а також збільшення сум погашення позик та зміна середньої відсоткової ставки за кредитами.

Додаткове звільнення кредитних ресурсів або, навпаки, додаткове їх залучення розраховується за формулою:

тобто різниця в тривалості одного обороту помножується на базисний одноденний оборот позик. При цьому оборот позик розраховується як дохід від кредитних операцій або як сума повернених позик разом з відсотками. У свою чергу на розмір кредитного обороту впливають такі фактори, як розмір відсоткової ставки, обсяг кредитних вкладень, неповернення позик або несвоєчасне повернення позик тощо .

Погіршення повернення позик і зменшення обсягів виданих кредитів підвищує тривалість одного обороту.

Зменшення середньої відсоткової ставки за кредит впливає на тривалість обороту у такий спосіб:

Зміна обсягів виданих кредитів залежить від попиту на кредитні ресурси, ефективності управління активами банку, активності депозитної політики банку. Тобто цей показник частково не залежить від зусиль самого банку. Останній же фактор — середня відсоткова ставка за кредит — здебільшого залежить від зовнішніх причин: політика НБУ, співвідношення попиту та пропозиції кредиту на ринку позикових капіталів, конкуренція між банками, стабільність економічної ситуації. Внутрішні фактори (ризик позики, її забезпечення, розмір та термін погашення тощо) менше впливають на зміну середньої відсоткової ставки, але теж мають місце.

Однією з головних проблем кредитної діяльності комерційних банків у сучасних умовах є несвоєчасне погашення наданих позик. У процесі аналізу своєчасності повернення кредитів необхідно:

• визначити загальну суму простроченої заборгованості за позиками банку і процентів за ними;

• проаналізувати зміни цієї суми в динаміці;

• проаналізувати структуру простроченої заборгованості у розподілі клієнтів;

• проаналізувати давність її виникнення;

• визначити причини виникнення простроченої заборгованості у кожному випадку;

• визначити суму і питому вагу прострочених кредитів, які були погашені у звітний період;

• проаналізувати заходи, які вживає банк для стягнення простроченої заборгованості і процентів.

Аналіз погашення позик проводиться за обсягом прострочених. позик, переоформлених кредитів, резервів на покриття сумнівних боргів за кредитами та за фактами списання безнадійних позик. Структура «кредитного портфеля» банку може вважатись задовільною тоді, коли питома вага кредитів без забезпечення сумнівних до повернення, прострочених і пролонгованих становить не більше 50%. У разі вищої питомої ваги “проблемних” кредитів, кредитна діяльність банку оцінюється як «ризикована”.