16.Конкурентоспроможність товару та її визначення.

Конкурентоспроможність товару - це здатність продукції бути більш привабливою для покупця в порівнянні з іншими виробами аналогічного виду і призначення, завдяки кращому відповідності своїх якісних і вартісних характеристик відповідно до вимог ринку і споживчим оцінкам.

Визначаючи конкурентоспроможність товару, треба зважати на такі міркування. Споживач завжди намагається отримати максимальний споживчий ефект у розрахунку на одиницю його витрат. Тому концептуальною умовою конкурентоспроможності товару (К) є максимізація питомого споживчого ефекту.

У свою чергу, ціна споживання складається із відпускної ціни товару і вартості його споживання (усіх витрат, які несе споживач під час використання товару).

.

Конкурентоспроможність товару має відносний характер. Це означає, що вона визначається порівнянням товару підприємства з товаром-аналогом (конкурентом) стосовно конкретного ринку (групи споживачів) у конкретний проміжок часу.

Найпоширенішими є такі методи оцінювання конкуренто-спроможності товарів.

Метод групових експертиз, тобто аналітична оцінка конкурентоспроможності товарів висококваліфікованими фахівцями. Цей метод є особливо результативним щодо високотехнічних товарів, товарів-новинок, а також товарів виробничо-технічного призначення.

Опитування споживачів під час виставок, ярмарок, презентацій, пілотного продажу тощо. Цей метод дає змогу визначити конкурентоспроможність споживчих товарів, широко відомих споживачам, накреслити напрямки їх удосконалення.

17. Методи аналізу маркетингової інформації. Система аналізу маркетингової інформації (аналітична система, система підтримки маркетингових рішень) – набір моделей, завдяки яким зібрана інформація може бути використана в складанні прогнозів та перевірки різних сценаріїв. Ця система охоплює всі прогресивні засоби для аналізу даних і проблемних ситуацій. Аналітична система, у свою чергу, складається із статистичного банку та банку моделей. Статистичний банк – сукупність сучасних статистичних методів обробки інформації, які дають змогу визначити найважливішу інформацію. Функція СБ –обробка, аналіз, узагальнення даних. Статистичні методи аналізу становлять суттєву й дуже важливу частину МІС, що базується на використанні комп’ютерних програм і систем статистичного аналізу. В арсеналі цих систем безліч різних методів, найпоширенішими серед яких є наступні. 1. Кореляційний аналіз дозволяє виявити й оцінити напрямок зв’язку між параметрами, що вивчаються. 2. Регресійний аналіз полягає в знаходженні найбільш підходящого рівняння, що описує залежність якоїсь величини від набору незалежних змінних. 3. Дискримінантний аналіз використовується для визначення ознак різниці двох і більше категорій об’єктів. 4. Факторний аналіз дозволяє виділити систему незалежних змінних, що лежить в основі великого набору взаємозв’язаних величин. 5. Кластерний аналіз дозволяє поділити групу об’єктів на декілька груп, що взаємно не перетинаються, за сукупністю якісних і кількісних характеристик. Основне використання – сегментування ринку. 6. Аналіз багатомірних сукупностей використовується для наочного представлення відносного положення конкуруючих товарів або марок. Об’єкти зображуються точками в багатовимірному просторі ознак, що їх характеризують, в якому відстань між точками визначається ступенем різниці між об’єк­тами, що презентуються. Банк моделей – набір математичних моделей, які допомагають представити розвиток певної ринкової ситуації та спрогнозувати результати дій підприємства (моделі створення товару; моделі системи ціноутворення; моделі каналу розподілу; моделі розробки рекламного бюджету тощо).

18. Методи визначення бюджету просуванню. Аналітичні методи визначення бюджету на комунікації є значно скла­дніші. • Метод визначення бюджету „ виходячи з цілей і завдань" Фірма чітко визначає комунікаційні цілі, встановлює завдання, які слід вирішити для досягнення поставлених цілей, а потім формує відповідний бюджет; проводить відповідні рекламні дослідження, які дають змогу встановити залежності між видатками на просування, ступенем охоплення аудиторії рекла­мою і спонуканням до покупки товару. Метод цей ефективний, але складний у використанні. • Метод визначення бюджету на основі планування витрат Згідно з цим методом спочатку складають розгорнутий річний план діяль­ності фірми у сфері комунікацій з кожної складової, зокрема з реклами. Визнача­ють витрати на закупівлю рекламного простору у ЗМІ, матеріальні витрати на ви­робництво рекламоносіїв, адміністративні видатки, гонорари рекламним агентствам тощо. План диференційований по окремих товарах і збутових терито­ріях. Зведені показники визначають величину рекламного бюджету, яка коригуєть­ся з урахуванням фінансових можливостей фірми. Отже, аналітичні методи ґрунтуються на пошуку залежностей між величи­ною бюджету на просування товару і ступенем досягнення поставлених цілей. Отримані результати мають обґрунтований характер, але застосування цих методів по­требує додаткових витрат коштів і часу на відповідні дослідження, тому використовують їх доволі обмежено.