1. Види знижок в сучасній системі ціноутворення. Складовою системи ціноутворення є широко розповсюджена система знижок з встановлених прейскурантних цін. Знижки використовують фірми-виробники товарів і роздрібна торгівля в таких випадках: як відповідні дії на зниження цін конкурентами; з метою залучення нових покупців, скорочення великих запасів товарів.

Розрізняють такі види знижок: Кількісні – подаються за обсяг купленого товару; Бонусні – подаються постійним покупцям залежно від досягнутого обороту протягом певного періоду; Сконто – надаються для клієнтів які сплачують за товар раніше встановленого терміну або готівкою; Дилерські – надаються посередникам зі збуту; Пільгові - надаються з метою стимулювання певних видів товару; Приховані – надаються у вигляді безкоштовних послуг або більшої кількості безкоштовних зразків.

2. Види маркетингу. Залежно від рівня застосування розрізняють: 1. Макромаркетинг, спрямований на розв'язання широких проблем, зокрема стимулювання економічного розвитку країни тощо.

2. Мікромаркетинг, який вирішує питання оптимізації виробництва і збуту на рівні окремого підприємства. 3. Міжнародний маркетинг - маркетинг товарів і послуг за межами країни, де знаходиться підприємство. 4. Багатонаціональний маркетинг - форма міжнародного маркетингу, яка стосується підприємств, що здійснюють маркетингові операції у багатьох іноземних державах. За цільовою орієнтацією розрізняють: 1. Комерційний маркетинг.- спрямований на максимальне задоволення потреб споживачів у товарах і послугах з одержанням прибутку від діяльності підприємства на ринку.

2. Некомерційний маркетинг. займаються організації та окремі засоби, які діють у суспільних інтересах або виступають за ідею і не прагнуть до одержання фінансових результатів (прибутків). Комерційний маркетинг залежно від сфери застосування поділяється на: 1. Маркетинг товарів, зокрема маркетинг товарів виробничого призначення і маркетинг споживчих товарів. Маркетинг споживчих товарів використовують фірми-виробники та маркетингові посередники в процесі виробництва і збуту товарів, призначених для кінцевих споживачів.

2. Маркетинг послуг, зокрема маркетинг споживчих, ділових, посередницьких, фінансових та інших послуг. Маркетинг послуг застосовується фірмами, які здійснюють надання послуг у різних галузях матеріальної та нематеріальної сфер народного господарства для задоволення потреб різноманітних споживачів. Характеристики послуг, які впливають на розробку маркетингових програм:· Невідчутність. · Невідокремленість від джерела. · Непостійність якості. · Неможливість зберігання. Некомерційний маркетинг залежно від об'єкта поділяється на:

1. Маркетинг осіб. Маркетинг окремих осіб - діяльність, спрямована на створення, підтримку позицій і/або поведінки відносно конкретних осіб.Форми здійснення маркетингу осіб:· Маркетинг знаменитостей.· Маркетинг політичних кандидатів.·

2.Маркетинг організацій - діяльність, яка здійснюється для створення, підтримки або зміни позицій і/або поведінки цільових аудиторій відносно конкретних організацій. 3. Маркетинг місць.- діяльність, яка здійснюється для створення, підтримки або зміни відношення і/або поведінки, що стосується конкретних місць. Маркетинг місць поділяється на:· Маркетинг зон господарської забудови.· Маркетинг інвестицій у земельну власність.· Маркетинг місць відпочинку. Маркетинг житла. 4. Маркетинг ідей - розробка, втілення в життя і контроль за виконанням програм. Мікромаркетинг відповідно до стану попиту на ринку поділяється на такі види:

1. Конверсійний - попит на товар чи послугу негативний, слід його створити.

2. Стимулюючий - попит на товар чи послугу відсутній, належить його стимулювати.3. Розвиваючий - попит потенційний, необхідно зробити його реальним.4. Ремаркетинг - попит знижується, слід його підвищити, надати йому нового імпульсу.5. Синхромаркетинг - попит коливається, необхідно його стабілізувати.6. Підтримуючий - попит відповідає можливостям фірми, належить його підтримати.  7. Демаркетинг - попит надмірний, необхідно його знизити.8. Протидіючий маркетинг - сформувався ірраціональний попит, його слід ліквідувати.

Відомі ще й такі види маркетингу: *екологічний маркетинг — діяльність, що бере за основу збереження навколишнього середовища, захист споживачів; *гуманістичний маркетинг — концепція, яка спирається на високі етичні принципи, задоволення потреб та інтересів широких верств суспільства; *соціально-етичний маркетинг — концепція, яка об’єднує принципи екологічного та гуманістичного маркетингу; *мегамаркетинг — дальший етап розвитку соціально-етичного маркетингу, коли екологія та державна політика розглядаються як основні чинники впливу на формування маркетингових цілей та стратегій;* постачальницький маркетинг — концепція, яка орієнтує підприємство не тільки на збут, але і на закупівлю продукції виробничо-технічного призначення (за іншим визначенням — це маркетинг, котрий завдяки впровадженню на ринок нових технологій (наприклад, копіювання документів, телебачення, обчислювальної техніки) створює попит як на основну продукцію, так і на допоміжні аксесуари); *маркетинг персоналу — діяльність із забезпечення підприємства відповідними кадрами (у вузькому розумінні) або активна форма соціального обмінного процесу між підприємством і ринком робочої сили (у широкому розумінні);

3.Види маркетингу залежно від характеру попиту.

Залежно від попиту:

• конверсійний маркетинг має на меті змінити негативне ставлення споживачів до товару на позитивне;

• стимулюючий маркетинг має на меті стимулювати збут за умов байдужого ставлення споживачів до товару;

• креативний маркетинг застосовується в умовах прихованого попиту, завданням якого є перетворення потенційного попиту на реальний;

• ремаркетинг має на меті відновлення попиту методом надання товарові ринкової новизни або переорієнтації підприємства на нові ринки;

• синхромаркетинг має на меті пошук засобів згладжування сезонних, часових коливань попиту;

• підтримуючий маркетинг має на меті підтримування існуючого рівня попиту;

• демаркетинг має на меті зменшити надмірний попит через підвищення ціни, припинення реклами, продажу ліценцій на право виробництва;

• протидіючий маркетинг має на меті переконати споживача відмовитися від споживання певних продуктів.

4.Види торгових посередників. Посередницька діяльність поділяється на: *Оптова торгівля охоплює будь-яку діяльність у справі продажу партій товарів та послуг тим, хто купує їх для подальшого перепродажу (роздрібна торгівля) або професійного використання (промислові підприємства, організації, установи).

Оптова діяльність може здійснюватись у трьох основних організаційних формах: 1) через оптові підрозділи фірм-виробників (при використанні прямих каналів збуту); 2) через незалежних оптових посередників; 3) через залежних оптових посередників; *Роздрібна торгівля — сфера підприємницької діяльності, пов'язана з продажем товарів та послуг кінцевим споживачам для особистого використання. Раціональну форму організації роздрібної торгівлі і конкретних торговельних посередників вибирають, виходячи з цілей і фінансових ресурсів фірми з урахуванням розглянутих характеристик роздрібних підприємств. Типи посередників в каналах розподілу: Комівояжер— збутовий посередник, роз'їзний агент торгової організації, що пропонує покупцям товари за зразками та каталогами. Комівояжер вправі сам одержувати гроші за товари і встановлювати строки платежів.

Маклер- член фондової біржі, що підтримує організований ринок цінних паперів. Купує і продає цінні папери за свій рахунок. Виконує роль брокера для брокерів-комісіонерів. Маклер зобов'язаний ставити інтереси клієнтів вище власних. Збутові філії - розміщують у містах, де зосереджені численні споживачі даної продукції. Вони мають складські приміщення для зберігання значних товарних запасів, а також систему сервісного обслуговування, якщо це зумовлене типом ринку і видом товару.

Торгові представники,торгові доми Ділери - це оптові (рідше роздрібні) посередники, які ведуть операції від свого імені і за свій рахунок. Товар отримується ними за договором постачання. Таким чином, ділер стає власником продукції після повної оплати постачання. Дистриб'ютори — оптові і роздрібні посередники, що ведуть операції від імені виробника і за свій рахунок. Як правило, виробник надає дистриб'юторові право торгувати своєю продукцією на певній території і впродовж певного терміну. Комісіонери - це оптові і роздрібні посередники, що ведуть операції від свого імені і за рахунок виробника. Комісіонер не є власником продукції, що продається. Виробник (чи комітент в цій операції) залишається власником продукції до її передачі і оплати кінцевим споживачем. Договір про постачання продукції полягає від імені комісіонера.

Агенти - посередники, що виступають представником або помічником іншої, основної по відношенню до нього особи (принципала). Як правило, агенти є юридичними особами.

Брокери — посередники при ув'язненні угод, що зводять контрагентів. Брокери не є власниками продукції, як ділери або дистриб'ютори, і не розпоряджаються продукцією, як дистриб'ютори, комісіонери або агенти.