- •Методичні вказівки
- •17.1 Загальні положення 32
- •1. Вихідні дані до проекту
- •2. Склад і обсяг проекту
- •4) Розрахунок теплових потоків;
- •3. Розрахунок теплових потоків
- •Розрахункові теплові потoки
- •3.2. Теплові потоки за період опалювального сезону
- •3.3 Витрати теплоти за рік
- •4. Регулювання теплових потоків
- •4.1. Загальні положення
- •4.2 Регулювання теплових потоків за навантаженням на опалення
- •4.2.1. Графіки температур й витрати води в мережі на опалення
- •4.2.2. Графіки температур і витрат води в мережі на гаряче водопостачання
- •4.3 Регулювання теплових потоків за сумарним навантаженням на опалення і гаряче водопостачання
- •5. Проектування траси теплових мереж
- •6. Визначення розрахункових витрат теплоносія
- •7. Гідравлічний розрахунок
- •Послідовність виконання розрахунку
- •8. Графік тиску теплової мережі
- •Послідовність розробки графіку
- •9. Насосні підстанції
- •10. Підбір мережевих, підкачуючих і підживлюючих насосів
- •11. Вибір способу прокладки теплових мереж
- •12. Монтажна схема теплової мережі
- •13. Подовжній профіль теплових мереж
- •14. Розрахунок трубопроводів теплових мереж на стійкість і компенсацію температурних подовжень
- •14.1. Розрахунок трубопроводів на самокомпенсацію температурних подовжень
- •14.2 Розрахунок п-подібного компенсатора
- •14.3 Розрахунок осьового зусилля на нерухому опору
- •15. Опори трубопроводів
- •16. Теплофікаційна камера
- •17. Розрахунок теплової ізоляції
- •17.1. Загальні положення
- •17.2. Тепловий розрахунок при підземній прокладці теплових мереж в каналах
- •17.3. Тепловий розрахунок при безканальній підземній прокладці теплових мереж
- •17.4. Тепловий розрахунок при підземній прокладці теплових мереж
- •Початкові дані для проектування, група 1
- •Відносна трудомісткість при виконані курсового проекту
- •Графік виконання курсового проекту
- •Щільність житлового фонду, м2 , загальної площі на 1 га території мікрорайону при забудові жилими спорудами
- •Укрупнені показники максимаоьного теплового потоку на опалення житлових споруд на 1 м2 загальної площі qo , Вт
- •Укрупнені показники середнього потоку на гаряче водопостачання qh
- •Опалювальні і вентиляційні характеристики будівель, Вт/(м2·к)
- •Тривалість стояння температур зовнішнього повітря , діб.
- •Частка середньої витрати води на гаряче водопостачання
- •Частка середньої витрати води на гаряче водопостачання
- •Коефіцієнт втрат тиску в місцевих опорах
- •Номограми для гідравлічного розрахунку трубопроводів водяних теплових мереж.
- •Основні технічні характеристики насосів мережі
- •Основні технічні характеристики підживлюючих насосів
- •Рекомендовані відстані по разміщенню трубопроводів в непрохідних каналах
- •Габаритні розміри каналів
- •Відстань між нерухомими опорами трубопроводів
- •Дані компенсуючих здібностей , мм , п-подібних компенсаторів
- •Маса 1 м погонної довжини трубопроводів водяних теплових мереж
- •Характеристика нерухомих лобових опор для двосторонніх сальникових компенсаторів
- •Характеристика нерухомих лобових опор трубопроводів типів іі і ііі
- •Характеристика нерухомих лобових опор трубопроводів типів lV і V
- •Мінімальні відстані у світлі в вузлах трубопроводів в тонелях , камерах , теплових пунктах
- •Граничні товщини теплоізоляційних конструкцій, мм
- •Норми втрат теплоти ізольованими трубопроводами при підземній прокладці в непрохідних каналах, Вт/м
- •Норми втрат теплоти ізольованими трубопроводами при повітряній прокладці теплопроводів
- •Значення теплопровідності теплоізоляційних матеріалів в конструкції
- •Значення коефіцієнтів тепловіддачі,Вт/(м2к)
- •Значення коефіцієнтів змочення при безканальній прокладці
- •Література
15. Опори трубопроводів
В теплових мережах , прокладаємих в каналах , використовують рухомі та нерухомі опори . При безканальній прокладці трубопроводів рухомі опори не використовують.
При прокладці теплових мереж в непрохідних каналах використовують слизьки рухомі опори . Вони виключають провисання трубопроводів і забезпечують їх переміщення внаслідок температурних подовжень. Відстані між рухомими опорами залежать від діаметра трубопроводу і складають 2...10м .
Нерухомі опори ділять трубопровод на незалежні відносно температурних подовжень дільниці . Вони сприймають осьові зусилля , виникаючи внаслідок температурних подовжень. При підземній прокладці нерухомі опори розміщують в камерах (лобові опори) чи безпосередньо на трасі (щитові опори). Тип опори вибирають по осьовому зусиллю (див. розд. 14). Конструкції і характеристики лобових опор наведені у доддатку 28-30 , щитових - у додатку 31 .
16. Теплофікаційна камера
Камери (вузли трубопроводів) ВТ споруджують для розміщення засувок, сальникових компенсаторів , нерухомих опор , спускних повітряних клапанів . Їх виконують головним чином із збірних залізобетонних елементів яи з монолітного бетону .Розміри у плані - від 1.8 х 1.8 до 4 х 7 м, висота 2...4 м.Мінімальне заглиблення перекриття камер від поверхні землі дорівнює 0.3 м, а від верху дорожного покриття - 0.5 м.Камеру розробляють у масштабі 1:20 у двух проекціях (план і поперечний переріз) у такій послідовності:
позначають осі трубопроводів магістралі на відстані, визначенній їх розташуванням в каналі ; креслять контури трубопроводів магістралі ;намічуют місце розташування нерухомої опори й вказують її габаритні розміри; позначають і креслять трубопроводи відгалуджень.Відстань між осями приймають за стандартом розміщення труб в каналі (див. дод.18); позначають і креслять за габаритними розмірами компенсатори і засувки ; позначають габаритні розміри камери з урахуванням мінімальних вілстаней (дод. 32).
При проектуванні камер необхідно виконувати слідучі умови:
в перекриттях камер повинно бути не менш двох люків діаметром 630 мм , розташованих по діагоналі. При присутності сальникових компенсаторів , одного відгалудження з проходом під трубами менш 1 м і довжині камери до 3.5 м кількість люків повинна бути не менш 3 , а при довжині камери більш 3.5 м і присутності двох відгалуджень - не менш чотирьох ; кожний люк повинен мати другу запірну кришку і обладнюватися металевою дробиною чи ходовими скобами;
камери повинні бути захищені надійною гідроізоляцією від грунтових і поверхових вод ; пол камери повинен мати уклон в бік приямка , встановлюємого для збору води . Приямок слід розміщувати під одним з круглих люків в перекритті ; сальнікові компенсатори і засувки слід встановлювати в розбіжку зі зміщенням на 100...150 мм в залежності від діаметра трубопровода ; труби відгалуджень необхідно врізати зверху чи збоку головних труб .
На кресленні камери (дод.33) повинна бути визначена установка нерухомої опори , запірної арматури , сальникових компенсаторів і приєднання відгалуджень .