- •Методичні вказівки
- •17.1 Загальні положення 32
- •1. Вихідні дані до проекту
- •2. Склад і обсяг проекту
- •4) Розрахунок теплових потоків;
- •3. Розрахунок теплових потоків
- •Розрахункові теплові потoки
- •3.2. Теплові потоки за період опалювального сезону
- •3.3 Витрати теплоти за рік
- •4. Регулювання теплових потоків
- •4.1. Загальні положення
- •4.2 Регулювання теплових потоків за навантаженням на опалення
- •4.2.1. Графіки температур й витрати води в мережі на опалення
- •4.2.2. Графіки температур і витрат води в мережі на гаряче водопостачання
- •4.3 Регулювання теплових потоків за сумарним навантаженням на опалення і гаряче водопостачання
- •5. Проектування траси теплових мереж
- •6. Визначення розрахункових витрат теплоносія
- •7. Гідравлічний розрахунок
- •Послідовність виконання розрахунку
- •8. Графік тиску теплової мережі
- •Послідовність розробки графіку
- •9. Насосні підстанції
- •10. Підбір мережевих, підкачуючих і підживлюючих насосів
- •11. Вибір способу прокладки теплових мереж
- •12. Монтажна схема теплової мережі
- •13. Подовжній профіль теплових мереж
- •14. Розрахунок трубопроводів теплових мереж на стійкість і компенсацію температурних подовжень
- •14.1. Розрахунок трубопроводів на самокомпенсацію температурних подовжень
- •14.2 Розрахунок п-подібного компенсатора
- •14.3 Розрахунок осьового зусилля на нерухому опору
- •15. Опори трубопроводів
- •16. Теплофікаційна камера
- •17. Розрахунок теплової ізоляції
- •17.1. Загальні положення
- •17.2. Тепловий розрахунок при підземній прокладці теплових мереж в каналах
- •17.3. Тепловий розрахунок при безканальній підземній прокладці теплових мереж
- •17.4. Тепловий розрахунок при підземній прокладці теплових мереж
- •Початкові дані для проектування, група 1
- •Відносна трудомісткість при виконані курсового проекту
- •Графік виконання курсового проекту
- •Щільність житлового фонду, м2 , загальної площі на 1 га території мікрорайону при забудові жилими спорудами
- •Укрупнені показники максимаоьного теплового потоку на опалення житлових споруд на 1 м2 загальної площі qo , Вт
- •Укрупнені показники середнього потоку на гаряче водопостачання qh
- •Опалювальні і вентиляційні характеристики будівель, Вт/(м2·к)
- •Тривалість стояння температур зовнішнього повітря , діб.
- •Частка середньої витрати води на гаряче водопостачання
- •Частка середньої витрати води на гаряче водопостачання
- •Коефіцієнт втрат тиску в місцевих опорах
- •Номограми для гідравлічного розрахунку трубопроводів водяних теплових мереж.
- •Основні технічні характеристики насосів мережі
- •Основні технічні характеристики підживлюючих насосів
- •Рекомендовані відстані по разміщенню трубопроводів в непрохідних каналах
- •Габаритні розміри каналів
- •Відстань між нерухомими опорами трубопроводів
- •Дані компенсуючих здібностей , мм , п-подібних компенсаторів
- •Маса 1 м погонної довжини трубопроводів водяних теплових мереж
- •Характеристика нерухомих лобових опор для двосторонніх сальникових компенсаторів
- •Характеристика нерухомих лобових опор трубопроводів типів іі і ііі
- •Характеристика нерухомих лобових опор трубопроводів типів lV і V
- •Мінімальні відстані у світлі в вузлах трубопроводів в тонелях , камерах , теплових пунктах
- •Граничні товщини теплоізоляційних конструкцій, мм
- •Норми втрат теплоти ізольованими трубопроводами при підземній прокладці в непрохідних каналах, Вт/м
- •Норми втрат теплоти ізольованими трубопроводами при повітряній прокладці теплопроводів
- •Значення теплопровідності теплоізоляційних матеріалів в конструкції
- •Значення коефіцієнтів тепловіддачі,Вт/(м2к)
- •Значення коефіцієнтів змочення при безканальній прокладці
- •Література
8. Графік тиску теплової мережі
Для вивчення режиму тиску теплової мережі й абонентських пунктах широко використовують графік тиску. Його будують за даними гід-равлічного розрахунку. Він дозволяє наглядно показати допустимі границі тиску й їх фактичні значення у всіх елементах системи, а також бачити, як виконуються, викладені раніш, вимоги до тиску в трубопроводах. Крім того графік дає можливість визначати технічні характеристики обладнання для підтримання нормальних тисків в трубопроводах й елементах мережі з урахуванням рельєфу місцевості.
Графік тиску розроблюють для статичного та динамічного режимів роботи мережі в опалювальному і неопалювальному режимах. Для відкритих систем необхідно розробляти графік тиску в режимах роботи мережі з максимальним водозабором з подаючого і зворотнього трубопроводів. (див. розд. 5).
Для усіх режимів праці необхідно виконувати наступні умови.
1. Тиск в абонентських вводах, підключенних по залежній схемі, не повинен перевищувати допустимий напір для опалювальних приладів:
в системах опалення з чавунними радіаторами- 0.6 МПа (60м Н2О);
в панельних - 0.8 МПа (80м Н2О);
в конвекторних - 1 МПа (100м Н2О);
2. Максимальний тиск в подаючому трубопроводі з урахуванням рельєфу місцевості повинен бути не меньше 1.6 МПа.
3. Тиск в подаючих трубопроводах у динамічному режимі праці теплових мереж слід підтримувати таким, щоб запобігти закипанню води при її максимальній температурі в будь-якій точці подаючого трубопроводу, в обладненні джерела теплоти й в приладах абонентів, які приєднуються по залежній схемі.
4. При будь-яких режимах теплоспоживання надлишковий тиск в будь-якій точці зворотнього трубопроводу слід підтримувати не нижче 0.05 МПа для запобігання підсмоктування повітря, опорожнення трубопроводу й порушення циркуляції.
5. Для попередження кавітації тиск на всмоктуючому патрубку мережевих й підкачуючих насосів повинно бути не меньше ніж 0.05 МПа.
6. У вузлах підключення абонентів при елеваторному зміщенні існуючий тиск на абонентському вводі (різниця тисків в подаючому і зворотньому трубопроводах) повинен бути не меньше 0.1 МПа. Якщо присутні підігрівачі гарячого водопостачання, які підключенні за двоступеневою схемою, то існуючий тиск потрібно підтримувати на рівні 0.2...0.25 МПа.
7. Статичний тиск в системі теплопостачання не повинен перевищувати допустимого для усіх елементів і забезпечувати при цьому заповнення водою абонентських систем, котрі приєднуються по залежній схемі.
Послідовність розробки графіку
У масштабі креслять профіль землі від джерела теплопостачання до кінцевого користувача магістралі і відгалуджень. На профіль наносять будинки в вузлових точках і найбільш характерних, найбільш високих і низьких місцях траси. При цьому горизонтальний масштаб приймають, як правило, 1 : 10000, а вертикальний – 1 : 1000. При будуванні п’єзометричних графіків умовно вважають, що вісі трубопроводів співпадають з поверхнею землі. Під профілем схематично креслять план теплової мережі.
З урахуванням викладених раніше вимог до режимів тиску водяних теплових мереж (пп. 1, 4, 7), визначають їх розташування й креслять лінію статичного тиску.
В залежності від розрахункової температури води в мережі еквідістантно профілю землі наносять лінію невскипання.
За даними гідравлічного розрахунку креслять лінію тиску в зворотньому трубопроводі. Граничне положення лінії тиску знаходять по пп. 1, 4, 7.
На кінці лінії відкладають відрізок, відповідний тиску у кінцевого абонента відповідно п . 6. Аналогічно будують лінію тиску в подаючому трубопроводі.
Від точки на початку лінії тиску в подаючому трубопроводі відкладають угору відрізок, що відповідає втратам тиску в джерелі теплоти. Лінія тиску в подаючому трубопроводі повинна задовольняти умови пп. 2 і 3.
П’єзометричні графіки відгалуджень необхідно будувати відповідно з умовами, щоб втрати напору від джерела теплоти до кінцевих абонентів головної магістралі і відгалуджень були відносно рівні. Це може потребувати коректировки отриманих раніше діаметрів труб гілок.
По закінченню будування на графіку відмічають нейтральну точку, в котрій підтримується постійний тиск води у статичному і дінамічному режимах, й вказують числене значення втрат тиску у джерелі теплоти в подаючому й зворотньому трубопроводах, існуючого тиску у кінцевих абонентів магістралі і гілок, тиск в мережах, підкачуючих і підживлюючих насосів.