- •Методичні вказівки
- •17.1 Загальні положення 32
- •1. Вихідні дані до проекту
- •2. Склад і обсяг проекту
- •4) Розрахунок теплових потоків;
- •3. Розрахунок теплових потоків
- •Розрахункові теплові потoки
- •3.2. Теплові потоки за період опалювального сезону
- •3.3 Витрати теплоти за рік
- •4. Регулювання теплових потоків
- •4.1. Загальні положення
- •4.2 Регулювання теплових потоків за навантаженням на опалення
- •4.2.1. Графіки температур й витрати води в мережі на опалення
- •4.2.2. Графіки температур і витрат води в мережі на гаряче водопостачання
- •4.3 Регулювання теплових потоків за сумарним навантаженням на опалення і гаряче водопостачання
- •5. Проектування траси теплових мереж
- •6. Визначення розрахункових витрат теплоносія
- •7. Гідравлічний розрахунок
- •Послідовність виконання розрахунку
- •8. Графік тиску теплової мережі
- •Послідовність розробки графіку
- •9. Насосні підстанції
- •10. Підбір мережевих, підкачуючих і підживлюючих насосів
- •11. Вибір способу прокладки теплових мереж
- •12. Монтажна схема теплової мережі
- •13. Подовжній профіль теплових мереж
- •14. Розрахунок трубопроводів теплових мереж на стійкість і компенсацію температурних подовжень
- •14.1. Розрахунок трубопроводів на самокомпенсацію температурних подовжень
- •14.2 Розрахунок п-подібного компенсатора
- •14.3 Розрахунок осьового зусилля на нерухому опору
- •15. Опори трубопроводів
- •16. Теплофікаційна камера
- •17. Розрахунок теплової ізоляції
- •17.1. Загальні положення
- •17.2. Тепловий розрахунок при підземній прокладці теплових мереж в каналах
- •17.3. Тепловий розрахунок при безканальній підземній прокладці теплових мереж
- •17.4. Тепловий розрахунок при підземній прокладці теплових мереж
- •Початкові дані для проектування, група 1
- •Відносна трудомісткість при виконані курсового проекту
- •Графік виконання курсового проекту
- •Щільність житлового фонду, м2 , загальної площі на 1 га території мікрорайону при забудові жилими спорудами
- •Укрупнені показники максимаоьного теплового потоку на опалення житлових споруд на 1 м2 загальної площі qo , Вт
- •Укрупнені показники середнього потоку на гаряче водопостачання qh
- •Опалювальні і вентиляційні характеристики будівель, Вт/(м2·к)
- •Тривалість стояння температур зовнішнього повітря , діб.
- •Частка середньої витрати води на гаряче водопостачання
- •Частка середньої витрати води на гаряче водопостачання
- •Коефіцієнт втрат тиску в місцевих опорах
- •Номограми для гідравлічного розрахунку трубопроводів водяних теплових мереж.
- •Основні технічні характеристики насосів мережі
- •Основні технічні характеристики підживлюючих насосів
- •Рекомендовані відстані по разміщенню трубопроводів в непрохідних каналах
- •Габаритні розміри каналів
- •Відстань між нерухомими опорами трубопроводів
- •Дані компенсуючих здібностей , мм , п-подібних компенсаторів
- •Маса 1 м погонної довжини трубопроводів водяних теплових мереж
- •Характеристика нерухомих лобових опор для двосторонніх сальникових компенсаторів
- •Характеристика нерухомих лобових опор трубопроводів типів іі і ііі
- •Характеристика нерухомих лобових опор трубопроводів типів lV і V
- •Мінімальні відстані у світлі в вузлах трубопроводів в тонелях , камерах , теплових пунктах
- •Граничні товщини теплоізоляційних конструкцій, мм
- •Норми втрат теплоти ізольованими трубопроводами при підземній прокладці в непрохідних каналах, Вт/м
- •Норми втрат теплоти ізольованими трубопроводами при повітряній прокладці теплопроводів
- •Значення теплопровідності теплоізоляційних матеріалів в конструкції
- •Значення коефіцієнтів тепловіддачі,Вт/(м2к)
- •Значення коефіцієнтів змочення при безканальній прокладці
- •Література
11. Вибір способу прокладки теплових мереж
В містах по архітектурним розумінням рекомендується приймати підземну прокладку теплопроводів (безканкльну чи в непрохідних каналах).
Для теплових мереж з діаметром трубопроводів до 400 мм необхідно передбачати безканальну прокладку .При проектуванні непрохідних каналів теплових мереж рекомендується приймати канали серії 3006-2 однолоткові марок КЛ, КЛп чи дволоткові марки КЛс ( дод. 17 ). Канали марки КЛ збирають з лоткових елементів, що перекриваються плоскими зйомними плитами, канали марки КЛп - з лоткових елементів, які спираються на плити, канали марки КЛс - з нижніх і верхніх лоткових елементів, які з’єднуються за допомогою елементів із швелерів, котрі закладаються в продольні шви. Довжина лотків складає 5970 мм, довжина плит - 2990 мм. Для прокладки теплових мереж слід використовувати канали марки КЛп. Канали марок КЛ і КЛс ускладнюють виробництво основних і найбільш важливих монтажно-зварювальних робіт.
При високому рівні грунтових вод найбільш доцільно використовувати канали марок КЛ і КЛс, а також передбачати дренаж. При виборі типорозміру каналу необхідно, щоб довжина від поверхні ізоляційної конструкції до огородження відповідала рекомендуємій (дод. 18). На незабудованній території (наприклад, на транзитній дільниці від джерела теплоти до міста) слід використовувати надземну прокладку.
12. Монтажна схема теплової мережі
Розробка монтажної схеми полягає в розташуванні на трасі нерухомих опор, компенсаторів, камер і запірної арматури. Подаючий трубопровід на схемі розташовується з правої сторони за рухом води від джерела теплоти, а зворотній - з лівої. Відстань між камерами розбивають нерухомими опорами на компенсаційні дільниці. При підземній прокладці в містах для трубопроводів діаметром менше 150 мм використовують П - подібні компенсатори, а для трубопроводів діаметром більше 150 мм - сальникові компенсатори. При надземній прокладці використовують П - подібні компенсатори. Усі природні повороти траси тепломережі під кутом менше 120 О повинні бути використувані для самокомпенсації температурних подовжень трубопроводів. Повороти траси під кутом більше 120 О закріплюють нерухомими опорами. На усіх відгалудженнях від магістралі і відгалудженнях до абонентів необхідно встановлювати запірну арматуру. На трубопроводах d 100 мм передбачають секційні засувки на відстані не більше 1000 м одна від одної. Цю відстань допускається збільшувати для трубопроводів d=350 ... 500 мм до 1500 м і для трубопроводів d 600 мм- до 3000 м. Необхідно прагнути по можливості суміщувати секційні засувки з вузловими камерами. Перед секційними засувками зі сторони джерела теплоти передбачають перемичку між подаючою і зворотньою магістралями діаметром, рівним 0.3 діаметра трубопроводу з установкою двох засувок і контрольним зпускним вентилем між ними d = 25 мм. В найвижчих точках трубопроводів необхідно розташувати повітряники, а в нижчих - зпускники. Схему розробляють в горизонтальній площині в масштабі 1 : 1000 чи 1 : 2000 у такій послідовності:
1. Намічають дільниці природньої компенсації. При цьому сума довжин плечей повинна бути не більше 6 % відстань між опорами для П - подібних компенсаторів / дод.19/.
2. Намічають умовними познаками розташування камер в місцях відгалуджень від магістралі, підключення абонентів, розташування повітряників і зпускників / дод. 20/.
3. Розташовують нерухомі опори в камерах підключення абонентів.
4. Розбивають довжину між камерами на компенсаційні дільниці розташуванням нерухомих опор / див. дод.19 /.
Найбільш доцільно нерухомі опори розташовувати таким чином, щоб відстані між ними були рівні. В цьому випадку горизонтальні зусилля на опори мінімальні.
5. Розміщують камери в місцях встановки сальникових компенсаторів.
6. Розміщують запірну арматуру.
На схемі вказують ( дод. 21 ): трубопроводи та їх позначення ( при незалежному підключенні систем опалення подаючий Т11 і зворотній Т12; при залежному - подаючий Т1 і зворотній Т2; подаючий системи гарячого водопостачання Т3, циркуляційний Т4 ); арматуру, компенсатори, нерухомі опори, кути повороту, камери ( узли теплофікаційні ); спуск труб, точки дренажу трубопроводів, позначення елементів мережі та їх нумерацію, напрямок похилу, лінії площин поперечних перерізів та їх нумерацію.
На поперечних перерізах мереж вказують ( дод. 22 ):
- канали, траншеї (для безканальної прокладки ), естакади, окремо розташовані опори у вигляді спрощених контурних очерчень неперервною тонкою лінією;
- трубопроводи, їх прив’язку до будівельних конструкцій та позначення; опори трубопроводів у вигляді спрощених контурних очерчень неперервною тонкою лінією; нумерацію позицій опор за специфікацією на поличці лінії - виноски; контури теплової ізоляції штриховою лінією.