4.4. Ціна та загальна сума контракту

Ціна товару – це кількість грошових одиниць певної валютної системи, яку повинен заплатити покупець продавцеві за весь товар або одиницю товару на узгоджених базисних умовах.

Ціна фіксується:

а) у валюті країн, які домовляються;

б) у валюті третьої країни.

При цьому валюта ціни та валюта розрахунків можуть не співпадати.

Базис ціни встановлює чи входять у ціну транспортні, страхові, комірні та інші витрати.

Види цін:

а) тверда ціна – узгоджується при укладанні договору та зміні не підлягає. Застосовується при угодах «spot»;

б) ціна з наступною фіксацією – встановлюється в процесі виконання контракту, а в ньому визначається момент фіксації ціни і принцип її визначення.

Принципи фіксації цін:

• за котировками бірж;

• за даними довідників;

• публікація в спеціальних журналах;

• на базі цін конкурентів;

в) змінна ціна – ціна, яку застосовують у контрактах з великими термінами виконання, коли економічні умови виробництва можуть змінитися.

Змінна ціна складається з двох частин: базової, яка визначається на момент підписання контракту, та змінної, що визначається на момент його виконання.

Змінна ціна визначається за наступною формулою:

С₁ = C_o (A + B * M₁/M_o + D * З₁/З_o), (4.1)

де C_o – базова ціна;

A – незмінна частка у базовій ціні;

B, D – частки відповідно матеріалів і заробітної плати в базовій ціні;

M₁/M_o, З₁/З_o – індекси цін відповідно на матеріали і заробітну плату;

З₁ – визначається на момент виконання робіт або на момент виготовлення продукції;

M₁ – визначається на момент закупівлі матеріалів.

г) рухома ціна – ціна фіксується у контракті, але вказується що вона може бути переглянута, якщо ціни на ринку зміняться суттєво. Межа зміни – більше 5%.

4.5. Базисні умови постачання

Транспортування товару від продавця до покупця передбачає значні витрати, які можуть складати 40-50% ціни товару. Витрати поставки, які включаються в ціну товару, складають її базис. Ці витрати несе продавець.

Витрати з поставки включають оплату за:

• підготовку товару до відвантаження;

• завантаження та перевезення в межах країни-експортера;

• доставку до основних засобів перевезення;

• зберігання товару по пунктах перевалу вантажу;

• перевантаження товару;

• завантаження товару на основний транспорт;

• транспортування його міжнародним транспортом;

• страхування вантажу;

• розвантаження товару у пункті призначення;

• доставку товару на склад покупця;

• оплату привізного та вивізного мита, податків та зборів.

Базисні умови поставки – сукупність спеціальних умов, які визначають обов’язки та витрати продавця та покупця щодо доставки товару та встановлюють момент переходу ризику випадкової гибелі та ушкоджень товару продавця на покупця.

ІНКОТЕРМС (засновані у 1936 р.) – основний документ (приклад торгового звичаю). На даний час діє редакція ІНКОТЕРМС-2000, яка містить 13 умов передачі товару від продавця. Він є обов`язковим у країнах: Іспанія – всі угоди, Ірак – всі угоди.

Структура базису:

а) франко-точка – покупець вільний від ризику та усіх витрат на доставку товару до пункту, позначеного словом «франко»;

б) назва географічного пункту – морські та річкові порти, залізничні станції, аеродроми, склади, місця перебування продавців, покупців, бірж, аукціонів, прикордонні пункти, заводи виробників продукції, будівельні площадки об`єктів.

Залежно від ступеня розподілу між продавцем і покупцем зобов`язання щодо поставки товару та відповідальності за ризик і пов`язаних з цим витрат всі умови ІНКОТЕРМС поділяються на чотири групи.

Група Е – регламентує зобов'язання продавця та покупця при здійсненні поставки тільки на території продавця. Містить лише один базис.

EXW – франко-завод (з найменуванням пункту).

Продавець виконав поставку, якщо він надав товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві або в іншому названому місці: заводі, фабриці, складі.

Продавець не відповідає за завантаження товару та митне очищення від експорту.

Група F – обов`язки продавця вважаються виконаними, якщо він передав товар перевізнику згідно з інструкціями, отриманими від покупця. Покупець обирає перевізника та укладає з ним договір перевезення.

Перевізник – це:

• фірма, яка дійсно виконує перевезення вантажів;

• фірма, яка бере на себе обов`язки або експедиторська фірма.

FCA – франко-перевізник (із зазначеннями пункту).

Продавець зобов'язаний доставити товар після проходження ним митного очищення, вказаного покупцем перевізнику у вказаному місці. Вид транспорту – будь-який.

FAS – франко уздовж борта судна (найменування порту відвантаження).

Продавець виконав поставку, коли товар розміщено уздовж борта судна на пристані або на ліхтерах у визначеному порту відвантаження. Вид транспорту: морський або внутрішній, водний.

FOB – франко-борт судна (найменування порту відвантаження).

Продавець виконав поставку, коли товар перейшов поручні судна у названому порту відвантаження. Найчастіше використовується FOB – з навантаженням та укладанням. Вид транспорту – морський, річний.

Група С – продавець самостійно укладає договір перевезення, оплачує перевезення до вказаного у паспорті місця прийому товару покупцем, а також повідомляє покупця про деталі відправлення і очікуваний час прибуття вантажу в узгоджене місце прийняття поставки.

Група С містить 2 точки переходу:

• перехід витрат;

• перехід ризиків.

CFR – вартість та фрахт (з найменуванням порту призначення).

Продавець виконав поставку, коли перейшов поручні судна у порти відвантаження, але зобов’язаний сплатити за витрати і дорогу до порту призначення.

CIF – вартість, страхування і фрахт (з найменуванням порту призначення).

Продавець виконав поставку, коли товар перейшов поручні судна в порту відвантаження, зобов’язаний сплатити витрати дорожні, а також здійснити морське страхування на користь покупця.

Слід зазначити, що в умовах ІНКОТЕРМС використовується страхування з мінімальним покриттям. У разі необхідності додаткових умов страхування договір страхування укладається окремо за рахунок покупця.

CPT – фрахт/перевезення оплачені до (найменування пункту призначення).

Продавець зобов’язаний доставити товар названому ним перевізнику, а також нести ці витрати, пов’язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Будь-який вид транспорту, у тому числі змішані перевезення.

CIP – фрахт/перевезення та страхування оплачені до (найменування пункту призначення).

Продавець несе витрати за перевезення товару, а також забезпечує страхування від ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення на користь покупця. Будь-який вид транспорту, змішаний в тому числі.

Група D – продавець зобов’язаний доставити товар у вказане місце, беручи на себе всі витрати та ризик щодо поставки товару. Контракти групи D називаються доставковими.

DAF – поставка на кордон (найменування пункту поставки на кордон).

Продавець виконав поставку, якщо подав нерозвантажений товар, який пройшов митне очищення від експорту на прибулому транспортному засобі у розпорядження покупця у названому пункті або місці на кордоні до прибуття товару на митний кордон суміжної країни.

Кордон – будь-який кордон, включно кордон країни-експортера.

Будь-який транспорт, коли товар поставляється до сухопутного кордону.

DES – поставка з судна (з найменуванням порту призначення).

Продавець виконав поставку, якщо продав товар, який ще не пройшов митне очищення від імпорту та подається у розпорядження покупця на борту судна у названому порту призначення. Транспорт – морський, річний, а також змішаний, коли товар прибуває у порт призначення на судні.

DEQ – поставка з пристані (з найменуванням порту призначення).

Продавець виконав свої обов’язки з поставки, якщо товар, який не пройшов митне очищення від імпорту, подається у розпорядження покупця на пристані у названому порту призначення. Продавець несе відповідальність за витрати та ризики, пов’язані з транспортуванням та розвантаженням товару на пристані.

DDU – поставка без сплати мита (з найменуванням пункту призначення).

Продавець надає товар, який не пройшов митне очищення від імпорту і не розвантажений з транспортного засобу, у розпорядження покупця у названому пункті призначення. Продавець несе всі витрати і ризики. Відповідальність за витрати та ризики, за розвантаження та перевезення товару залежить від того, під чиїм контролем знаходиться місце поставки, яке обране. Вид транспорту – будь-який, але у разі поставки на пристані краще застосовувати DEQ та DES.

DDP – поставка із сплатою мита (з найменуванням пункту призначення).

Продавець надає товар, який пройшов митне очищення та не відвантажений з транспортного засобу, у розпорядження покупця у названому місці призначення. Вид транспорту – будь-який, якщо з пристані чи борта – DEQ, DES.

Формулювання «нема обов’язків» означає, що немає обов’язків один перед одним і дії з таких пунктів здійснюються за бажаннями.