2.2. Адміністративні методи державного регулювання зед

Адміністративні методи містять наступне:

– міжнародні торговельні договори – визначають:

а) загальні напрямки співробітництва між країнами;

б) встановлює торгово-політичні умови;

в) порядок взаєморозрахунків у ЗЕД.

Мають довгостроковий характер (укладаються на 5-10 років). Окремі пункти уточнюються кожний рік;

– правові режими для іноземних суб’єктів господарської діяльності на території країни.

Закон України «Про ЗЕД» встановлює всі види режимів, що діють на території України, а саме:

– національний режим – іноземні СГД мають обсяг прав та обов’язків, не менший, ніж СГД України;

– режим найбільшого сприяння – іноземні СГД мають обсяг прав, преференцій та пільг щодо мит, податків та зборів, якими користується та/або буде користуватися іноземний СГД будь-якої іншої держави, щодо якої діє згаданий режим, за винятком випадків, за якими встановлений спеціальний режим;

– спеціальний режим – застосовується на території спеціальних економічних зон, митних союзів, до яких входить Україна, і в разі запровадження будь-якого спеціального режиму згідно з міжнародними договорами за участю України;

– митне оподаткування. В основі лежить – митний кодекс.

Мито нараховується на основі митних тарифів.

Митний тариф – норматив нарахування на одиницю товару.

Класифікація мита:

– за напрямом товарних потоків:

а) ввізне (має найбільше економічне значення);

б) вивізне (накладається тільки деякими країнами, насамперед на аграрні продукти та сировину);

в) транзитне;

– за способом стягнення:

а) спеціальне – на одиницю об’єму;

б) адвалорне – на одиницю вартості (%);

в) комбіноване;

– за напрямом транспортування:

а) одноколонне – однакові для всіх країн (експортні тарифи);

б) багатоколонне – по групах країн (імпортні тарифи);

– за характером:

а) сезонне – для оперативного регулювання торгівлі продукцією сезонного характеру;

б) антидемпінгове – у випадку імпорту товарів за ціною, нижчою за звичайну ціну;

в) компенсаційне – при імпорті товарів, у виробництві яких прямо чи опосередковано використовувалися субсидії країни-експортера;

– за походженням:

а) автономне – вводиться на підставі односторонніх рішень органів державної влади;

б) конвенційне – вводиться на основі дво- чи багатосторонніх угод;

в) преференційне – вводиться щодо товарів, які походять з країн, що розвиваються, і має більш низькі ставки порівняно зі звичайним.

Стадії митного контролю:

– фірми або фізичні особи заповнюють митну декларацію. Вказуються відомості про товари, сутність торгових операцій та їх учасники;

– митний догляд – перевірка відповідності фактичного товару даним, вказаним у декларації. Встановлюється можливість проведення вантажу через кордон та величина мита;

– отримання товару з митниці та сплата мита.

Митне очищення товару – сплата усіх необхідних податків, зборів та мита, пов’язаних з переведенням товару через державний кордон, а також покриття усіх адміністративних та організаційних витрат, пов’язаних з проходженням товару через митницю;

– ліцензування та контингентування.

Контингентування (квотування) – кількісні та вартісні обмеження експорту та імпорту, які вводяться на певний період по окремих товарах та послугах країнам та групам країн.

Закон України „Про ЗЕД” встановлює всі види квот (контингентів), які діють на території України, а саме: глобальні, групові, індивідуальні, антидемпінгові, компенсаційні, спеціальні. Для кожного виду товару може встановлюватись лише один вид квоти.

Ліцензування – система письмових дозволів, що видаються державними органами на експорт або імпорт товару. Ліцензії можуть видаватись на кожну одиницю товару, на кожну партію та на вид товару.

Ліцензії можуть діяти стосовно однієї країни, групи країн або всіх країн. Дія ліцензії обмежена у часі.

Закон України „Про ЗЕД” встановлює всі види ліцензій, які діють на території України, а саме: генеральні, разові (індивідуальні), відкриті (індивідуальні), антидемпінгові (індивідуальні), компенсаційні (індивідуальні), спеціальні (індивідуальні). Для кожного виду товару встановлюється лише один вид ліцензії.

Мета квотування та ліцензування:

– регулювання зовнішньоторговельного обороту та збільшення його ефективності:

а) обмеження на імпорт – захист вітчизняного виробника та обмеження у витрачанні валюти;

б) обмеження на експорт встановлюється відповідно з міжнародними товарними угодами, які лімітують частину країни в світовому експорті;

– необхідність забезпечення національних інтересів.

Ембарго – повна заборона на торгівлю окремим видам товару, з окремими країнами;

• антидемпінгові процедури – судові та адміністративні розгляди претензій, які висувають національні фірми проти іноземних продавців, звинувачуючи їх у продажі товарів за заниженими цінами;

• цінові преференції – встановлені в законодавчому порядку мінімальні різниці, на які ціни іноземних постачальників повинні бути нижче цін національних виробників;

• технічні бар’єри – перевірка відповідності імпортованої продукції вимогам міжнародних і національних стандартів, галузевих норм та технічних розпоряджень. Основними видами технічних бар’єрів є сертифікація імпортної продукції.