2. Користувачі фінансової звітності та їх інформаційні потреби;

Користувачами фінансової звітності є інвестори, працівни­ки, постачальники, покупці продукції, уряд та громадськість, які використовують фінансові звіти для задоволення різноманітних потреб у фінансовій інформації.

Підприємством, що звітує, є підприємство, яке має користу­вачів, котрі використовують фінансові звіти як основне джерело фінансової інформації про це підприємство.

Звичайно, фінансові звіти не спроможні задовольнити інфор­маційні потреби всіх цих користувачів, та існує ряд потреб, які є спільними для всіх користувачів інформації.

3.Елементи фінансової звітності;

Згідно з МСФЗ до фінансових звітів належать:

Баланс;

Звіт про прибутки та збитки;

Звіт про рух грошових коштів;

Звіт про власний капітал;

Примітки до фінансових звітів.

Інші звіти (звіт керівництва компанії, звіт аудитора) включа­ються до звітності підприємства, але не є фінансовими звітами.

Вимоги до фінансової звітності:

1) зрозумілість – це якість інформації, яка дає можливість користувачам сприймати її значення. Однак, це не означає, що користувачі можуть правильно зрозуміти зміст фінансових звітів без необхідних базових знань у галузі бізнесу, економіки та бухгалтерського обліку.

2) доречність – характеризує здатність інформації впливати на рішення, що приймаються на її основі – інформація вважається доречною, якщо вона здатна вплинути на прийняття рішень користувачами та допомогти їм оцінити минулі, поточні та майбутні події.

3) достовірність – інформація не містить помилок та упереджених суджень. Для досягнення цієї достовірності необхідно , щоб інформація базувалася на даних синтетичного та аналітичного обліку, а також здійснення інвентаризації всіх активів , що проводилася б перед складанням річного фінансового звіту.

4) порівнянність – ця вимога повинна забезпечувати порівнянність даних (показників) даного періоду з аналогічними показниками минулих періодів.

5) Фінансова звітність обов’язково підлягає аудиту. Фінансова звітність підприємства за рік оприлюднюється тільки за наявності аудиторського висновку.

Підприємством називається організація, для якої може скла­датися фінансова звітність.

Баланс містить інформацію про фінансовий стан підприємс­тва на певну дату.

Облікова формула балансу:

Активи = Зобов'язання + Капітал

У різних країнах є певні особливості групування статей балансу. В Україні , як і в країнах ЄС статті активу групуються та розміщуються згори до низу по мірі зростання ліквідності господарських активів. В США , Англії , Канаді та ін. країнах статті балансу групуються в зворотному напрямку. У практиці існує 2 –і форми подання балансу : 1) двостороння форма = актив – ліворуч ; зобов’язання та власний капітал - праворуч. 2) одностороння ( послідовна ) форма = послідовно згори до низу розміщується актив і пасив.

В США, Англії, Канаді та деяких інших країнах статті балансу групуються у зворотному напрямку. Щодо форми подання балансу, то слід сказати, що в міжнародній практиці є дві найуживаніші форми, а саме:

• двостороння форма, за якою активи підприємства розміщуються ліворуч (актив балансу), а зобов’язання і власний капітал – праворуч (пасив балансу);

• одностороння або послідовна форма, за якою послідовно, згори до низу, розміщується актив і пасив балансу.

Звіт про прибутки та збитки (звіт про фінансовий результат, або звіт про прибутки) є обов’язковою формою фінансового звіту підприємства. Основною метою звіту про прибутки є надання інформації користувачам про формування фінансового результату підприємства (регламентує МСБО №5 “Інформація, що підлягає розкриттю у фінансових звітах”). Звіт про прибутки надає користувачам, насамперед інвесторам і кредиторам , важливу фінансову інформацію для оцінки минулої діяльності підприємства , а також ризику недосягнення ним очікуваних результатів.

Як відомо, у фінансовому обліку фінансовий результат діяльності підприємства вираховується порівнянням доходів і витрат звітного періоду. Звіт про прибутки та збитки може мати одноступеневий і багатоступеневий формат. Наявність 2-х форматів звітів про прибутки зумовлена існуванням 2-х основних моделей бухгалтерського обліку , які відомі як англо – саксонська та континентальна (європейська). Обидві моделі базуються на загальноприйнятих принципах бухгалтерського обліку, але мають суттєві відмінності , які зумовлені в першу чергу різницями в правовій системі , соціально – економічними факторами , історичними традиціями тощо.

За одноступеневим форматом звіт складається з 2-х розділів :

1)перелік усіх доходів за звітний період ;

2)перелік всіх витрат за звітний період.

Різниця між ними покаже фінансовий результат діяльності підприємства. Хоча одноступеневий формат є простішим, деякі фахівці вважають , що він не повністю забезпечує інформаційні потреби користувачів, оскільки не відокремлює результати основної діяльності та інші прибутки і збитки.

Звіт за багатоступеневим форматом містить проміжні показники : валовий дохід ; операційний прибуток ; результат фінансових та надзвичайних операцій; прибуток до оподаткування ; чистий прибуток.

Продажі (чисті або netto) = дохід від реалізації – ПДВ – акциз – комерційні знижки надані – товари повернуті.

Собівартість реалізованої продукції = прямі матеріальні витрати + прямі трудові витрати + загально виробничі витрати.

Валовий дохід = продажі – собівартість.

Операційний прибуток = валовий дохід – операційні витрати ( операційні витрати включають витрати на збут, адміністративні витрати , амортизацію та ін.). Окремо відображаються доходи від фінансових операцій та витрати на них.

Прибуток до оподаткування – визначається алгебраїчною сумою операційного прибутку та результатів від фінансових та надзвичайних операцій ( - % за кредити).

Чистий прибуток – це різниця між прибутком до оподаткування та суми податку на прибуток.

Схема звіту про прибуток країн ЄС має наступну форму:

1. Фінансовий результат основної діяльності = доходи основної діяльності – витрати основної діяльності.

2. Результат фінансових операцій = доходи фінансові-витрати фінансові.

3. Фінансовий результат іншої діяльності = позареалізаційні (надзвичайні) доходи – позареалізаційні (надзвичайні) витрати.

4. Чистий прибуток = прибуток до оподаткування – податок на прибуток.

В країнах ЄС форма звіту про прибутки затверджується в національних масштабах і є єдиним для всіх підприємств. У США , Канаді , Англії – форма звіту довільна щодо переліку доходів , витрат , їх деталізації та групування.

Звіт про рух грошових коштів, коли він використо­вується разом з іншими фінансовими звітами, надає інфор­мацію, яка дозволяє користувачам оцінювати зміни у чистих активах підприємства, його фінансовій структурі (у тому числі ліквідність та платоспроможність), а також здатність впливати на суми й період руху грошових коштів із метою пристосування до обставин та можливостей, які постійно змінюються. Його зміст і методика складання регулюються МСБО №7 “Звіт про рух грошових коштів”.

Метою складання звіту про власний капітал є розкриття ін­формації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

МСБО передбачає два варіанти подання інформації про зміни у власному капіталі.

Згідно з 1-им варіантом усі без винятку зміни у власному капіталі узагальнюють в одному звіті – Звіті про зміни у власному капіталі. Звіт про зміни у власному капіталі – фінансовий звіт у вигляді таблиці, в якій узгоджується сальдо кожної статті власного капіталу на початок і кінець періоду. При цьому кожну зміну (зменшення або збільшення) у складі власного капіталу подають у Звіті про зміни у власному капіталі окремим рядком. Такий звіт повно пояснює причини всіх змін у статтях власного капіталу , наведених в балансі.

Альтернативою є подання окремого компоненту фінансових звітів, у якому визнаються лише перші три статті (тобто, чистий прибуток (збиток), кожна стаття доходів та витрат, прибутку або збитку, вплив змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок).

Як правило, звіт має наступний вигляд:

Власний капітал на початок періоду + Інвестиції власника + Чистий прибуток за період - Вилучення власника = Власний капітал на кінець періоду.

Оскільки така форма Звіту про зміни у власному капіталі відображує всі його зміни , в практиці такий звіт часто називають звітом про власний капітал.

Примітки (пояснення) є невід'ємною частиною фінансових звітів, вони допомагають користувачам аналізувати звіти.

МСБО 1 "Розкриття облікової політики", переглянутий у 1997 році, пропонує надавати примітки у такій послідовності:

1. Відповідність фінансових звітів вимогам МСБО.

2. Застосовані основи оцінки та облікової політики.

3. Допоміжна інформація до статей, наведених у складі кожного фінансового звіту в тому порядку, в якому подані кожна стаття і кожен фінансовий звіт.

4. Інші розкриття.

У примітках до фінансової звітності компанії відображають загальну основу підготовки фінансової звітності, перераховують конкретні аспекти облікової політики, які необхідні для пра­вильного розуміння фінансових звітів; додаткові таблиці та до­даткову інформацію, яка не подана у самій фінансовій звітності, але необхідна для забезпечення її зрозумілості та доречності.