2. Сутність амортизації;

Процес визначення частки собівартості об'єкта основних засобів, яка включається у витрати протягом усього заплано­ваного строку служби об'єкта основних засобів, називається амортизацією.

Розмір амортизації окремих об'єктів основних засобів визна­чається такими показниками:

• фактична первісна вартість;

• визначена ліквідаційна вартість;

• визначений строк корисного використання;

• метод амортизації.

Первісна (купівельна) вартість - сума всіх грошових вит­рат на придбання, доставку й монтаж основних засобів.

Ліквідаційна вартість - це частина купівельної вартості, яку власник активу планує повернути по закінченню визначеного строку корисного використання цього активу, вона залежить не тільки від стану активу, а й від ринку збуту.

Строк корисного використання активу встановлюється кожним власником активу самостійно.

Який би метод нарахування амортизації не обрало підпри­ємство, він повинен привести до систематичного й раціональ­ного розподілу собівартості активу протягом усього строку ко­рисного використання активу.

Існують різні методи амортизації, але найчастіше викорис­товують такі:

— рівномірний (прямолінійний) (Р);

— пропорційно випускну виробленої продукції (виробничий) (ВП);

— пропорційно сумі цифр числа років експлуатації активу (кумулятивний) (СР);

• метод зменшеного залишку (подвійний) (33).

Обраний метод амортизації має послідовно застосовуватися від одного періоду до іншого, за винятком випадків, коли зміна обставин виправдовує зміну методу амортизації. У той обліко­вий період, коли відбулася зміна методу, необхідно кількісно визначити наслідки та розкрити причини зміни.

3. Методи рівномірної та прискореної амортизації

Більшість західних фірм використовують простий, доступ­ний, раціональний і стабільний рівномірний метод амортизації.

При використанні рівномірного методу щорічні витрати на амортизацію є постійною величиною.

Підприємство придбало будівлю за $60,000 і планує її вико­ристовувати протягом ЗО років до повного зношення. Якщо не передбачена ліквідаційна вартість об'єкта, то для розрахунку приймаємо її за нуль.

Сума щорічної амортизації визначається так:

(Купівельна - ліквідаційна вартість)/строк корисної служби

($60,000 - 0): ЗО років = $ 2,000.

Величина (у процентному відношенні), на яку щорічно змен­шується собівартість? називається нормою амортизації.

Облік зносу на підставі обсягу виробленої продукції перед­бачає, що первісна вартість активу знецінюється з кожною ви­пущеною одиницею продукції, і тому знос нараховується без­посередньо на кожен виріб. Норма зносу на одиницю продукції визначається за формулою:

Купівельна вартість - ліквідаційна вартість/Обсяг випущеної продукції (шт.)

Фірма придбала обладнання за $10,000. Ліквідаційна вар­тість встановлена в сумі $ 2,000.

Планується випустити за допомогою цього обладнання 20,000 одиниць продукції, тоді: ($ 10,000 - $ 2,000) : 20000 од. = = $ 0.4 - норма зносу на одиницю продукції,

• протягом 1 року було випущено - 3,800 од.

• протягом 2 року було випущено - 4,200 од.

• протягом 3 року було випущено - 3,600 од.

• протягом 4 року було випущено - 4,400 од.

• протягом 5 року було випущено - 4.000 од.

Разом 20,000 од.

Слід звернути увагу на те, що сума зносу, яка визнається витратами поточного періоду, сума нарахованої амортизації та балансова вартість при застосуванні цього методу змінюються пропорційно кількості виробленої продукції.

Вважається, що цей метод теж простий, раціональний і об'єк­тивний, оскільки він найбільш точно відображає більшу міру зношу­вання активу (обладнання) у процесі роботи, ніж від плину часу.

Але широкого використання такий метод нарахування зносу не набув, оскільки неможливо наперед визначити точний обсяг випущеної продукції за допомогою цього обладнання.

Прискорене нарахування зносу на свою користь має такі ар­гументи:

• активи, на які нараховується знос, найефективніше працюють на початковому етапі, і ефективність їх застосування зменшується з року в рік;

• з року в рік зростають витрати на їх ремонт, тобто актив у наступні роки буде приносити менше доходу, ніж у перші роки;

• використання прискореного нарахування зносу зменшує суму оподатковуваного доходу корпорації.

З декількох методів прискореного нарахування амортизації найчастіше використовуються два:

• метод суми цифр числа років (СР);

• зменшуваного залишку (ЗЗ).

Метод суми років вигідно використовувати, бо він сприяє процесу оновлення довгострокових активів підприємства.

Цей метод дістав свою назву внаслідок того, що в якості знаменника кумулятивного коефіцієнта (дробу) використовується сума значення всіх років служби активу, а в якості чисельника - кількість років, що залишились від строку корисної служби активу.

Підприємство придбало обладнання за $5,000, ліквідаційна вартість встановлена в сумі $1,000. Обчислимо необхідні складові дробів для кожного року:

Знаменник: 1+2 + 3 + 4 + 5 = 15.

Чисельник: 5 – 4 – 3 – 2 – 1.

Отже, для визначення та визнання суми зносу витратними поточного періоду, слід використати дроби: перший рік 5/15; 2 рік - 4/15; 3 рік - 3/15; 4 рік - 2/15; 5 рік - 1/15.

Існує також подвійний залишковий метод.

Розрахунок для застосування цього методу здійснюється двома етапами:

• спочатку обчислюється норма амортизації як для рівномірного методу, але без урахування ліквідаційної вартості;

• одержаний результат множать на 2, і він застосовується не до купівельної вартості активу, а кожного разу до залишкової, ще не амортизованої, вартості.

Особливістю застосування подвійного методу нарахування амортизації є те, що знос нараховується не на фактичні витрати по придбанню основних засобів, а на його залишкову вартість.

Залишкова вартість основних засобів показує, яка частка їх первісної вартості збережена.

Купівельна вартість обладнання $5,000, ліквідаційна вартість $1,000, але для розрахунку норми амортизації ліквідаційну вартість приймаємо за 0, строк корисного використання обладнання 5 років, отже, розрахунок амортизаційних відрахувань здійснюється так: ($5,000 - 0) : 5 років = $1,000; норма амортизації дорівнює 20%, норма амортизації подвоюється, відповідно щорічно слід амортизувати 40% вартості основного засобу.

Цей метод використовують на практиці з метою оподаткування.

Дозвіл на використання прискореного методу нарахування зно­су дає можливість здійснювати розподіл купівельної вартості дов­гострокових активів між обліковими періодами значно швидше.

Щорічне зменшення вартості виробничих засобів у резуль­таті їх амортизації записується в облікових регістрах так:

Витрати на амортизацію 10,000.

Накопичений знос 10,000.

Протягом експлуатації активу виникають витрати пов'язані з його обслуговуванням, удосконаленням, ремонтом.

Витрати на ремонт та обслуговування основних засобів здій­снюються для відновлення або підтримання майбутніх еконо­мічних вигід, які підприємство може очікувати від оціненого спочатку рівня продуктивності активу. У такому випадку вони здебільшого визнаються як витрати тоді, коли вони понесені. На­приклад, капітальний ремонт основних засобів класифікується як витрати, оскільки в результаті його відновлюється, а не підви­щується оцінений спочатку рівень продуктивності.

До прикладів витрат, що ведуть до збільшення майбутніх економічних вигід, входять: модифікація об'єкта з метою подов­ження його строку корисної експлуатації, включаючи збільшен­ня його виробничої потужності; поновлення частин машин для досягнення значного поліпшення якості продукції, що випус­кається; впровадження нових виробничих процесів, що дають змогу значно зменшити оцінені спочатку операційні витрати.

МСБО 16 «Основні засоби» вказує, що наступні видатки, пов'язані з об'єктом основних засобів, що вже були визнані, повинні додаватися до балансової вартості цього активу, коли є імовірність, що майбутні економічні вигоди, які перевищу­ють первісне оцінений рівень продуктивності існуючого ак­тиву, будуть надходити до підприємства. Всі інші наступні видатки повинні визнаватися як витрати періоду, коли вони були понесені.

Наприклад, компанія придбала обладнання за $150,000, вста­новила ліквідаційну вартість у сумі $15,000 і планувала ефек­тивно використовувати обладнання протягом 4 років. За цей час компанія провела та відобразила в обліку операції, пов'язані з обладнанням:

1. Протягом другого року експлуатації обладнання було сплачено $12,000 за новий компонент, використання якого, як очікується, підвищить продуктивність активу на 10% за рік.

Обладнання 12,000

Грошові кошти 12,000

2. Протягом третього року за ремонт, необхідний для підтримання обладнання в робочому стані, сплачено $2,700.

Витрати на ремонт обладнання 2,700

Грошові кошти 2,700

3. Протягом четвертого року сплачено $10,200 за проведений ремонт обладнання, що, як очікується, дасть можливість збіль­шити строк корисного використання активу з 4 до 6 років.

Накопичений знос (обладнання) 10,200

Грошові кошти 10,200

Внаслідок зменшення суми на рахунку «Накопичений знос» збільшується залишкова вартість об'єкта на суму капі­тального ремонту, відповідно, амортизацію слід нараховувати на нову балансову вартість протягом нового строку корисної служби об'єкта.