Лев Данилович

Лев Дани́лович (бл. 1228 — бл. 1301) — галицько-волинський князь, син Данила Романовича Галицького.

• В 1247 (за ін. дан., 1251-52) Лев Данилович для зміцнення союзу з Угорським королівством одружився з дочкою Бели IV — Констанцією.

• В 1252 допомагав батькові воювати з монголо-татарськими ордами на чолі з Куремсою.

• Після смерті Данила Галицького (1264) успадкував Перемишльське князівство і Львів.

• Бл. 1269 року — після смерті брата Шварна Даниловича успадкував Галицьке, Перемиське, Холмське, Волзьке, Дорогочинське князівства.

• В 1272 переніс столицю Галицько-Волинської держави до Львова.

• Підтримував жваві дипломатичні зв'язки з Чехією, Угорщиною, Литвою, Тевтонським орденом.

• Після смерті краківського князя Болеслава Соромливого (1279) Лев Данилович в союзі з чеським королем Вацлавом II намагався здобути Краків. Підтримуючи в боротьбі за краківський престол Болеслава Мазовєцького (сина сестри Предслави), вів тривалу війну з польським князем Лєшком Чорним.

• П риєднав до Галицько-Волинського князівства частину Закарпаття з Мукачевом (бл. 1280) і Люблінську землю (бл. 1292).

• Докладав багато зусиль по створенню Галицької митрополії, яка постала 1303 року, вже за князя Юрія Львовича.

Юрій Львович

Юрій I Львович (1252 чи 57) — 18 березня 1308) — князь Белзький (1264—1301), князьГалицько-волинський (1301—1308), Король Руський, син Льва Даниловича.

• Спочатку князював на Холмщині і Підляшші, після смерті батька в 1301 році об'єднав всі землі Галицько-Волинського князівства зі столицею у Володимирі.

• За князювання Юрія Львовича Польща відвоювала Люблінську землю у 1302 році, аУгорщина — частину Закарпаття.

• Проте в стані миру Галицько-Волинське князівство зазнало розквіту і економічного добробуту.

• Юрій Львович титулував себе «королем Руси, князем Ладимирії» (Regis Rusie, Princeps Ladimerie)

• Його держава користувалася добрими міжнародними зв'язками.

• Зокрема Юрій Львович тримав союз з Куявською лінією польських князів, був одружений з Євфиміею, сестрою Владислава Локетка.

• Його заходами засновано в 1303 році Галицьку митрополію, до складу якої увійшли єпархії: Галицька, Володимирська, Перемиська, Луцька, Холмська, Турівська.

• По смерті Юрія Львовича закінчився розквіт Галицько-Волинського князівства.

Юрій-Болеслав Тройденович

Ю́рій II Болесла́в Тро́йденович (пол. Bolesław Jerzy II Mazowiecki, лат. Boleslaum II Trojden de Masovia natus dux et dominus Russiae), династія П'ястів (бл. 1306 — †7 квітня 1340 р.) — галицько-волинський князь (1325—1340), король Руського королівства.

• Син мазовецькогокнязя Тройдена II і Марії, дочки Юрія I Львовича.

• Будучи католиком, прийняв православну віру й ім'я Юрій.

• Намагаючись протистояти експансії Польщі та Угорщини, підтримував союзні відносини з Тевтонським орденом і Литвою.

• Робив спробу повернути Люблінщину, яку1303 р. захопила Польща.

• Юрій II Болеслав був одружений з донькою великого князялитовського Гедиміна.

• Прагнучи зміцнити князівську владу, вів боротьбу проти бояр, в якій спирався на міщан.

• Юрій II підтримував розселення німецьких колоністів, задумав запровадити католицтво.

• Ці заходи Юрія II Болеслава підривали значення місцевої аристократії.

• Період правління Юрія II став поступовим занепадом Галицько-Волинського князівства: посилився ординський вплив, безуспішною була боротьба з Польщею за Люблінську землю, міста дедалі більше контролювалися іноземними купцями та ремісниками, національна знать відійшла від адміністративної влади, місцеве населення поверталося до католицизму.

• Масове невдоволення народу політикою Юрія II дало підставу боярам не тільки для активної агітації, а й до активних насильницьких дій. 

• 1340 р. бояри організували проти Юрія II Болеслава змову і отруїли його у Володимирі.