Святослав Хоробрий

С вятослав Ігорович (935  — березень 972) — Великий князь київський (княжив з 945, самостійно з 964 по 972 рр

• У 964 — 966 роках дружини Святослава воюють на Оці і середній Волзі, підкорюють в'ятичів і завдають фатального удару Хазарському каганату. Святослав взяв штурмом і його столицю Саркел. Слідом княжий десант направився в землі ясів і касогів.

• У 964 році князь Святослав Ігоревич здійснив свій перший похід на землі слов'янського племені в'ятичів, які платили данину хозарам. Вони перестали платити данину хозарам і підкорилися Києву.

• У 967 році Святослав рушив до берегів Дунаю. Перша ж битва з болгарським царським військом принесла перемогу руській зброї.

• Святослав влаштувався в місті Переяславці. Це місто повинно було стати столицею величезної слов'янської держави.

• У той час печеніги осадили Київ(968 р.). Святослав швидко вернувся в Київ.

• Перед новим походом проти Візантії князь Святослав поділив свої землі між своїми синами — Ярополком (землі полян) — Київ, Олегом(землі древлян) та Володимиром (Новгород).

• Наприкінці 969 року помер болгарський цар Петро Короткий. Новий цар Борис оголосив про мир і союз з Візантійською імперією. Однак простий народ і більшість феодалів бажали підкорятися князю Святославу, який не зазіхав на їхні свободи і права.

• Тим часом у Константинополі новим імператором став Іоанн Цімісхій, який вів загарбницьку політику.

• Навесні 970 року сталася перша битва Святославового війська з візантійським. Імператорська армія зазнала значних втрат. Тоді імператор Іоанн Цимісхий дав князю велику данину. Військо русичів, їхні союзники болгари, угорці й печеніги залишили Фракію і Македонію. Візантійська імперія отримала мир, щоб підготуватися до нової війни.

• Навесні 971 року імператор виступив в похід зі своєї столиці. Наслідки війни: русичі по своїй волі залишали Болгарію і йшли на Русь, забезпечені продовольством на зворотний шлях.

• На зворотньому шляху в Київ була засідка, і Святослав помер від рук печенігів на чолі з Курею.

"Святослав приплыл на место свидания в лодке по Дунаю, причем действовал веслом наравне с другими гребцами. Он был среднего роста, имел плоский нос, глаза голубые, густые брови,мало волос на бороде и длинные, косматые усы. Все волосы на голове были у него выстрижены, кроме одного клока, висевшего по обеим сторонам, что означало его знатное происхождение. Шея у него была плотная, грудь широкая, и все прочие члены очень стройные. Вся наружность представляла что-то мрачное и свирепое. В одном ухе висела серьга, украшенная карбункулом и двумя жемчужинами. Белая одежда его только чистотою отличалась от одежды прочих руських»

Володимир Святославич

Володимир-Василій I Святославич (рус. Володимеръ Святославичь, 958 — 15 липня 1015) — князь новгородський, великий князь Київський (980—1015). Канонізований Західною і Східною християнськими Церквами. Відомий також як Володимир Великий, Володимир Святий, Святий рівноапостольний князь Володимир, Володимир Красне Сонечко.

• Син великого князя Київського Святослава Ігоровича і його коханки Малуші, дочки ключниці княгині Ольги.

• Рік народження Володимира невідомий. Історики виводять роком народження Володимира 960-й.

• Володимир Святославич народився в селі Будутині під Псковом, куди розгнівана Ольга відіслала Малушу.

• Володимир перебував під наглядом княгині Ольги. Вихованням його займався дядько Добриня, оскільки в звичаях Русі було довіряти виховання спадкоємців членам старшої дружини.

• До прийняття християнства Володимир утримував великі гареми. 300 наложниць у нього було у Вишгороді, 300 — у Білгороді, 200 — у Берестові. У 969 р. він був посаджений батьком у Новгороді, де від його імені управляв брат його матері Добриня.

• У 981 р. похід на черв енські землі. Успіх Володимира пов'язаний також з тим, що йому вдалося порозумітися з окремими з хорватських племінних князів. Того ж року «і вятичів він переміг, і наклав на них данину од плуга, як і отець його брав.»

• 982 р. Володимир вдруге пішов походом на вятичів, які повстали проти князя.

• 983 р. «Пішов Володимир на ятвягів і взяв землю їх».

• У 985 р. Володимир Святославич виступив проти Волзької Болгарії. Війна тривала з перемінним успіхом і скоро обидві сторони погодились на мир. Умови його влаштовували більше Болгар. Мир з Болгарією був скріплений черговим шлюбом.

• Херсонеська війна - осінь 987 — весна 988 рр. → Прийняття християнства на Русі (988 р.), союз з Візантією, скріплений шлюбом з принцесою Анною, дочкою імператора Романа II (959—963 рр.).

• П рийняття Володимиром християнства – 988 рік. Після приїзду з Херсонесу: «І коли прибув, повелів він поскидати кумирів – тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому [узвозу] на Ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити [його] палицями... Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: “Якщо не з’явиться хто завтра на ріці – багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, – то мені той противником буде».

• Карбування власних монет. Златник Володимира важив 4,2 г. Це була монета з гербом-тамгою тризубом, портретом князя і словесною легендою. На зворотному боці було зображення Христа Спасителя. Такими ж були і ранні срібники.

• Володимир-Василь Святославич помер 15.07.1015 р. у своїй приміській резиденції Берестові.

• Останки Володимира були вночі таємно перевезені до Києва і захоронені в мармуровому саркофазі у збудованій ним Десятинній церкві.