• 1323 - З їхньою смертю династія Романовичів по чоловічій лінії урвалася

• 1325 - сестра Марія ( заміжня за Болеслава Тройдиновича) - на престол сідає її син Юрій II Болеслав

• приймає православ’я

• кориться владі бояр

• добра міжнародна політика

• за Тевтонський орден і проти Польщі

• дружні стосунки з Литвою, зміцнив їх шлюбом із дочкою князя Гедиміна

• 1340 - внаслідок боярської змови було отруєно

• Після того Галичина - під владу Польщі, Волинь - Литви, Буковина – Молдова

Поняття і терміни

Доба роздробленості – період в історії Київської Русі від середини 12 до середини 13 ст. , коли Київська Русь розділилася на окремі удільні князівства.

Федеративна монархія - долю Русі вершив  не  великий князь,  а  група  найвпливовіших князів,  що  шукали  компромісних рішень на своїх з'їздах («снемах»). Цю форму правління історики називають «колективним сюзеренітетом».

Колективний сюзеренітет - форми державного устрою у Київській Русі ХІІ століття., коли одноосібна монархія поступилася місцем федеративній монархії. Тепер долю Русі вершив не великий князь, а група найвпливовіших князів, що шукали компромісних рішень на своїх зібраннях.

Золотоординське ярмо - система правління ординських феодалів, яка встановилась внаслідок захоплення Київської Русі військами Батия

Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у 9 - 14 ст. Політичний устрій Київської Русі та Галицько-Волинської держави

• Очолював державу князь:

• Глава держави

• в його руках зосереджувалася виконавча, законодавча і судова влада

• Був князь головний і удільний

• Законодавство, судочинство, військо, оборона країни, участь у воєнних походах, відносини з сусідніми державами, укладав мир або оголошував війну

• Передавалася влада по спадковості = монархія

• Спочатку своїх князів-вождів мав кожен східнослов’янський союз племен. У літописі є згадка про полянського князя Кия і древлянського князя Мала

• Найбільшу владу мав київський князь

• Форма правління – монархія. Але оскільки були відсутні закони, які визначали б умови передачі влади та між князівські стосунки, крім принципу старшинства, що його постійно порушували, та з іншого боку розвитку великого землеволодіння, політичний устрій Київської Русі та Галицько-Волинської держави дослідники визначають як монархічно-федеративний

Рада при князеві ( аристократія)	Князівські з’їзди (монархія)	Віче – задатки демократизму
- дорадчий орган - колись рада старійшин - бояри, найвпливовіші дружинники, вище духовенство - князь не залежав від ради і рада не мала юридичного оформлення - в разі смерті князя – влада в руках ради - внутрішня і зовнішня політика (коли не було князя) + призначали нового - в Галицькому князівстві – рада – головний орган	- захист від кочівників - розв’язання земельних суперечок - упорядкування законодавства - розподіл землі між князями - 1072 – перший з’їзд - Вишгородська нарада - 1097 – Любецький з’їзд	- в давні часи - народні збори - За часів Київської Русі це були збори можновладців - бояр, дружинників, заможного купецтва - коли послаблялася влада князя - віче потім скликав князь - оголошення війни і укладання миру - виганяли або запрошували князя - фінанси (інколи) - вічевий суд