Культура

Писемність

- письмо існувало вже в др. пол. 9 – на поч. 10 ст.

- із прийняття християнства поширилася церковнослов’янська або староболгарська мова

- було дві мови: церковнослов’янська та церковнослов’янська з значними вкрапленнями живої мови ( пізніше її називають книжна староукраїнська)

Поширення писемності

- графіті – писемні пам’ятки, що видряпані на поверхні

- 3.03.1052 р. – було зроблено найдавніший запис, це було графіті в Софії Київській. У ньому повідомляється про грім, очевидно блискавку, що вдарила в Софіївський собор. Напис на 16 років старший за знаменитий напис на Тмутараканському камені 1068 року, в якому розповідається про те, як тмутараканський князь Гліб міряв взимку море по льоду від Тмутаракані до Корчева.

- Знайдені епіграфічні знахідки й на ремісничих виробах.

- Книги тієї доби:

• Реймське Євангеліє (Анна Ярославна, 40-ві рр. 11 ст.)

• Остромислове Євангеліє - найдавніша датована книжна пам’ятка Русі – 1056-1057 рр. Багато оздоблена, деякі рядки написані золотом, призначалося для церковного вжитку

• «Ізборник Святослава» 1073 р. та «Ізборник» 1076 р. – збірки різних творів грецьких авторів богословського та повчального змісту. «Ізборник Святослава» розкішно орнаментований, а от «Ізборник» 1076 р. значно скромніший

• Мстиславове Євангеліє – 1115 р., книга написана на 213 аркушах, початкові слова написані розчиненим золотом, прикрашені тексти

- Найдавнішою датованою книжною пам’яткою Русі є Остромислове Євангеліє – 1056-1057 рр.

Освіта

- Рівень розвитку високий

- За Володимира Великого існували школи для дітей найближчого оточення князя, існувала й школа при Софіївському соборі

- Піклування про освіту взяла на себе церква та держава

- 1086 р. – онука Ярослава Мудрого Янка Всеволодівна заснувала В Київському Андріївському монастирі школу для жінок

- У Звенигороді були знайдені берестяні грамоти, бронзові писала для писання на воскових табличках

Розвиток літератури

• Усна народна творчість

  • Обрядові пісні, легенди, загадки, сказання, заклинання, епічні й ліричні пісні

  • Билини (Київського, або Володимирового, циклу – 10-11 ст.)

• Оригінальна література

  • Літописи:

    • «Повість минулих літ» ( ств. в 1113 р. – укладення першої редакції «Повісті», розповідає про події від 860 до 1111 року )

    • Київський літопис – продовження «Повісті», про події від 1111 до 1200 року

    • Галицько-Волинський літопис – утворений з повістей про воєнні походи. Складається з двох частин. В першій – про події в Галицькій землі з 1205 р. до кін. 50-х рр. 13 ст., а в другій – про Волинську землю від сер. до кін. 13 ст.

  • «Повчання Володимира Мономаха»

  • «Слово о полку Ігоревім» - 1187 рік, про невдалий похід Ігоря 1185 на половців

Природничі та математичні знання

- Значні географічні знання

- Медицина – Агапіт – чернець Києво-Печерського монастиря

- У 1076 році київському князю Святославу було зроблено операцію з видалення пухлини на ший

Музична творчість

- Струнні щипкові інструменти – гуслі, лютня; смичкові – гудок і смик; духові – роги, труби, свистки, свирілі, дудки, флейти; ударні – бубни, тарілки або кімвали, різноманітні дзвіночки і брязкальця

- Найяскравіший представник виконавців билин і переказів – Боян ( жив в 11 ст.)

- У Галицько-Волинському літописі згадується галицький «славетний співець» Митуса

Будівництво фортець та міських укріплень. Забудова міст.

- Для давньої Русі характерні дерев’яні та земляні оборонні укріплення

- Головною частиною міських фортець за тих часів були зруби – городні

- Зразки украплень – вали Білгорода

- Великі міста складалися з: дитинця ( найстаріша частина міста, фортеця, там споруджувалися князівські та дворянські двори, найважливіші церкви та собори); окольного «города» ( = поділ) – торговий майдан, мешкали купці й ремісники, численні монастирі і церкви; сторони або кінці – передмісця, заселяли ремісники певної спеціальності ( гончарі селилися біля виходу глини)

Кам’яне храмове будівництво Київської Русі

- Камінь в будівництві почали застосовувати в 10 ст

- Найдавніша кам’яна споруда – князівський палац – 945 рік

- 989 – 996 – храм Богородиці = Десятинна церква

- 1017 – 1037 – Софіївський собор, Золоті Ворота, укріплення навколо «міста Ярослава»

- 1036 – у Чернігові князь Мстислав заклав Спасо-Преображенський собор

- 1073 – 1078 р. – Успенський собор Печерського монастиря

- 1108 – 1113 рр. – Святомихайлівський Золотоверхий собор

- 1125 – церква Спаса на Берестові, 1136 – Богородиці Пирогощої на Подолі; Кирилівська церква

Особливості архітектури Галицько-Волинського князівства

- Застосовували здобутки романської архітектури, а не дотримувалися традицій

- Різноманітність типів споруд

- Розквіт – у 12 ст. за правлінням ростиславичів

- Найвідоміша пам’ятка – Успенський собор в Галичі, збудований у сер. 12 ст.

- Церква святого Пантелеймона

- 1160 – Успенський собор у Володимирі

- у 13 ст. на Західній Волині з’явилися оборонні вежі-донжони

Образотворче мистецтво

- Мозаїки, фрески, ікони

- Перші ікони привозили з Візантії. Шанованою на Русі була ікона Вишгородської Богоматері,яку в сер. 12 ст. привезли з Константинополя. Вона прикрашала храм Бориса і Гліба у Вишгороді.

- З прийняттям християнства ікони чтворювалися в Україні у монастирях

- Аліпій – один із перших руських іконописців. Від нього бере свій початок малярська шкоа Києво-Печерського монастиря.

- Поч. 12 ст. – ікона Богородиці зі святим Антонієм та Феодосієм Печерським

- Найвидатнішою і найхарактернішою пам’яткою є ікона Богородиці з Успенської церкви в с. Дорогобужі

- Відомою іконою пер. пол. 14 ст. є Богородиця з Покровської церкви в Луцьку

Книжкова мініатюра

- Шедеврами є мініатюри Остромислового Євангеліє:

• Книгу прикрашено численними ініціалами, заставками й трьома сторінковими мініатюрами з зображенням євангелістів Іоана, Марка й Луки

• Великий перелік барв

- Цікавим прикладом мистецтва мініатюри є «Ізборник Святослава» 1073 року

• На другому аркуші цієї книги, вміщено мініатюру, на якій зображено князя Святослава Ярославича із сім’єю. Це перший давньоруський груповий портрет реальних людей.