Ярослав Мудрий
Ярослав Володимирович (біля 983 — †20 лютого 1054, Вишгород) — Ростовський князь (987—1010), Новгородський князь (1010—1034), великий князь Київський(1016—1018, 1019—1054), святий. В хрещенні мав ім'я Георгій (або Юрій — пізніша форма імені Георгій)
Ярослав відмовився сплачувати щорічну данину Києву, і виступив проти свого батька походом.
Володимир помер, а Ярослав розпочав братовбивчу війну.
Після смерті Володимира в 1015 році Ярослав Мудрий розбив війська Святополка біля Любеча і посів київський великокняжий престол, але 1018 під натиском польських військ короля Болеслава І, яких взяв собі на допомогу Святополк, мусив покинути Київ і утік до Новгорода.
Після остаточної перемоги в битві над річкою Альтою 1019 Ярослав Мудрий став київським Великим князем. Саме Ярославом були вбиті святі брати Борис і Гліб та Святослав. Проте, в княжій офіційній історіографії це вбивство було приписано Святополку «Окаянному».
Вів боротьбу проти свого брата Мстислава, князя Тмутараканського і чернігівського. Після битви під Лиственом 1024 р. мусив відступити Мстиславові Чернігівщину і всі землі на схід від Дніпра, крім Переяславщини.
Згодом, після укладеного 1026 у Городку під Києвом миру, почалося порозуміння і співпраця між братами.
Ярослав Мудрий у 1029 р., поширивши свої володіння до Кавказьких гір;
1030 на півночі Ярослав зайняв землі між Чудським озером і Балтикою і там заснував м. Юріїв,
У 1030 — 1031 війська Ярослава і Мстислава відвоювали Червенські міста, які 1018 захопив Болеслав І. Тоді ж Ярослав здобув від Польщі смугу землі між ріками Сяном і Бугом; там збудовано міста Ярослав і Белз.
Після смерті Мстислава у 1036 році Ярослав став єдиним володарем Київської держави.
1036 Ярослав Мудрий розгромив біля Києва печенігів і нібито на місці перемоги над ними почав будувати у 1037 Софійський собор.
1038—1042 Ярослав вів успішні походи проти литовських племен — ятвягів, проти Мазовії, прибалтицько-фінських племен ямь і чудь.
1043 він підготував похід на Візантію, який закінчився поразкою.
Ярослав укріплював південний кордон, будуючи міста над ріками Россю і Трубежем: Корсунь, Канів, Переяслав; як також другу фортифікаційну лінію над Сулою: Лубни, Лукомль, Воїнь.
Збудовано Золоті ворота, Лядську браму, Жидівські ворота, Георгіївський та Ірининський собори, Софійський собор.
С
творив бібліотеку
Софійського собору.
За часів його правління було засновано міста Юр'єв (нині — Тарту), Корсунь, Гюргів (нині — Біла Церква), розбудовано Чернігів, Переяслав, Володимир-Волинський, Турів
Встановлено династичні зв'язки з королівськими дворами Швеції, Норвегії та Франції.
Продовжувалося карбування срібних монет.
Останні роки життя Ярослав провів у Вишгороді. По смерті Ярослава Мудрого почався розпад Київської Русі.
Правда Ярослава та Руська правда
1039 документально стверджено існування Київської митрополії, що перебувала в юрисдикції константинопольського патріарха.
1051 з ініціативи Ярослава собор місцевих єпископів обрав русина Іларіона митрополитом київським.
За цього часу засновано також перші монастирі на Русі: св. Юрія, св. Ірини і славний Києво-Печерський 1051 р.
Ярослав встановив систему наслідування: старший брат Ізяслав дістав великокняжий престол у Києві, Святослав — Чернігівщину, Муром і Тмутаракань, Всеволод — Переяславщину, Суздаль і Ростов, Ігор — Володимир Волинський, В'ячеслав — Смоленщину.