Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1 - Історія від найдавніших часів до пер. пол....docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
23.08.2019
Размер:
6.86 Mб
Скачать

Соціальний устрій Київської Русі та Галицько-Волинської держави

  • Джерело – «Руська правда»

  • Суспільні стан – певні соціальні групи населення із закріпленими за ними законами, правами та обов’язками, а також звичаями.

князь

бояри

Дружинники

Духівництво

Заможна верхівка, купці та ремісники

Смерди, люди, закупи, рядовичі, челядь, наймити, холопи, ізгої

  1. Князі ( великий князь київський і удільні князі)

  2. Бояри ( згадуються від 10 ст., формувалися з місцевої родоплемінної знаті, а також із впливових дружинників, які за військову службу отримували маєтки. Бояри були великі ( воєводи, тисяцькі, князівські канцлери) і малі ( соцькі, десяцькі, тіуни – управителі маєтків)

  3. Дружинники – професійні вояки, привілейована соціальна група.

  4. Духівництво – теж привілейований стан. Найосвіченіша верства. Поділялося на верхівку ( митрополит, ігумен монастиря) та рядових священнослужителів.

  5. Заможна верхівка, купці та ремісники

  6. Смерди, люди (селяни) , закупи, рядовичі, челядь, наймити, холопи, ізгої:

  • Смерди ( особисто вільні, платили данину, мали свою земельну ділянку землі)

  • Закупи – втратили своє господарство, позичивши гроші, були змушені виконувати певні повинності → вільні

  • Рядовичі – уклали договір про позику і змушені були відпрацьовувати і ставали вільними

  • Наймити – особисто вільні, але наймалися на роботу

  • Челядь – особи, які втратили своє господарство і працювали на феодала. Їх продавали, дарували. Колишні полонені.

  • Холопи – населення, що перебувало у повній власності феодала. Холопство не було довічне. За гарну службу холопа могли відпустити.

  • Ізгої – особлива група – втрачали зв’язок зі своїм середовищем. Могли бути князі ( втратив спадкове володіння), селяни, який виганяли за різні провини з общини. Особисто вільні.

Господарське життя

Форми землеволодіння

- Умовне володіння. 10 – 12 ст. – формувалися вассальні відносини. За вірну службу князь дарував своїм боярам і дружинникам міста і села, дарувалися не територія, а право стягувати податки = помістя

- Але поступово склалася вотчине землеволодіння. Це безумовна форма володіння, що передавалася у спадок

Повинності

- Натуральна рента ( = оброк продуктами) = полюддя

- Коли еліта почала захоплювати землі – грошова рента – найпоширеніша

- Відробіткова рента – селяни йшли працювати

- За Ольги – уроки. Данину збирали від кожного двору – подимне, потім від кожного земельного наділу - від рала

- Повоз – постачання коней для транспорту

- сільське населення повинне було брати участь у будівництві міст та укріплень

Розвиток с ∕ г

- Рільництво

- Плуг, рало, соха, борона

- Ячмінь і овес → жито, пшениця

- Городництво – ріпа, капуста, огірки, гарбузи, часник, морква, буряки, цибуля

- Сади: яблука, груші, сливи, вишні

- Тваринництво – свині, вівці, коні, велика рогата худоба

- С ∕ г промисли: мисливство, рибальство, бджільництво (=бортництво)

- Система обробітку ґрунту – вирубна (вирубували ліс), парова ( трипільці, трипільна сівозміна , або двопільна)

Ремесло

- 78 спеціальностей

- чорна металургія ( м. Городськ на тетереві)

- залізоробне

- склоробство

- деревообробна, шкіряний промисел, ювелірна справа

- гончарство

- ткацтво, прядіння, плетіння, вишивання, шиття

Торгівля

- Вивозилося: шкура, хутро, мед, віск, хліб, ремісничі вироби

- Привозили: шовк, прикраси, посуд, вина, перець, імбир, зброю сукно, напої

- В Києві на Подолі розташовувалося торговельно-промислове місто

- Велике значення – торгівля сіллю

Гроші

- Перші – за Володимира Великого (срібники і златники)

- Від сер. 11 ст. – гривні

Міста

- У 9 – на поч. 11 ст. на Русі налічувалося 30 великих міських центрів

- Більшість населення жило в селах