- •Стародавня історія України
- •Палеоліт
- •Мезоліт і неоліт
- •Бронзовий вік
- •Залізний вік
- •Сармати
- •Грецькі міста-держави
- •Поняття та терміни
- •Виникнення та розквіт Київської Русі
- •Олег та Ігор
- •Ольга та її син Святослав
- •Володимир Великий
- •Ярослав Мудрий
- •Заповіт Ярослава Мудрого
- •Ярославичі
- •Володимир Мономах (1113 - 1125) "просвітив руську землю як сонце"
- •Син Мстислав Володимирович
- •Поняття та терміни
- •Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава.
- •Причини феодальної роздробленості Київської Русі ( з 1132)
- •Князівства:
- •Галицько-Волинська держава
- •Роман Мстиславович:
- •Данило Галицький, або Данило Романович
- •Монголо-татари
- •Наступники Данила Галицького
- •1323 - З їхньою смертю династія Романовичів по чоловічій лінії урвалася
- •Поняття і терміни
- •Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у 9 - 14 ст. Політичний устрій Київської Русі та Галицько-Волинської держави
- •Соціальний устрій Київської Русі та Галицько-Волинської держави
- •Господарське життя
- •Культура
- •Міжнародне значення Київської Русі та Галицько-Волинської держави
- •Терміни та поняття
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині 14 - першій половині 16 ст.) Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за Галицько-Волинську спадщину
- •Кримське ханства
- •1478 Року – Менглі-Гірей вирішив стати залежним від Османської імперії.
- •Виникнення українського козацтва
- •Включення Закарпаття до складу Угорщини
- •Включення Буковини до складу Молдавського князівства
- •Московсько-литовські війни – кін. 15 – поч. 16 ст.
- •Суспільні стани
- •Духовенство
- •Українські селяни
- •Культура
- •Поняття та терміни
- •Олег Віщий
- •Ігор Рюрикович
- •О льга (княгиня)
- •Святослав Хоробрий
- •Володимир Святославич
- •Ярослав Мудрий
- •Володимир Мономах
- •Ярослав Осмомисл
- •Р оман Мстиславич
- •Данило Галицький
- •Лев Данилович
- •Юрій Львович
- •Юрій-Болеслав Тройденович
- •Нестор-літописець
- •А ліпій Печерський
- •Володимир Ольгердович
- •Свидригайло Ольгердович
- •Острозький Костянтин Іванович
- •Юрій Дрогобич
Поняття та терміни
Шляхта – родова українська знать, аристократія. Протягом багатьох століть виконувала роль політичного провідника українського народу, виразника й захисника його національних інтересів.
Панщина - це всі роботи виконані в помісті феодала своїм реманентом
Магдебурзьке право – право, за яким міста звільнялися від управління і суду великих землевласників та створювали органи місцевого самоврядування за зразком німецького міста Магдебург.
Магістрат - у XIII—XIX ст.ст. узагальнена назва (за Магдебурзьким правом) органів станового міщанського самоврядування і суду в деяких європейських державах (зокрема, й в Україні). До нього входили найавторитетніші міщани. Також він керував цехами.
Рада - члени ради магістрату, яка відала цивільним судом, поліцією, наглядала за торгівлею тощо (див. Магдебурзьке право). Р. обиралися із представників заможної верхівки міського населення. Але фактично у ряді міст їх призначав війт.
Лава - судової колегії з компетенцією розглядати карні та певні категорії цивільних справ у містах магдебурзького права.
Війт - у містах України (а також Литви і Польщі), заснованих на магдебурзькому праві, у 15—18 століттях обирана, здебільшого з заможного населення службова особа, що очолювала магістрат.
Цехи - закриті корпоративні спілки, що складалися з членів, приналежних до одного або кількох зближених ремісничих фахів, поширені по містах Західної Європи починаючи з XI—XII століття.
Дума - жанр суто українського речитативного народного героїчного ліро-епосу, який виконували мандрівні співці-музики: кобзарі, бандуристи, лірники в Центральній і Лівобережній Україні.
Олег Віщий
З добув владу не пізніше 882, загинув між 912 і 922 роками.
Найбільш ймовірно, що Олег був одним з ватажків шведських варягів-вікінгів, який вступив у союз з Рюриком, скріпивши його шлюбом Рюрика з своєю сестрою.
Діяльність Олега
У 882 Олег здобув Київ, попередньо зайнявши Смоленськ (Гніздово) та Любеч.
При взятті Києва він убив київського князя Аскольда.
У883 р. Олег змусив платити данину древлян, у 884-885 рр. — сіверян, у 885 р. — вів війну з тиверцями.
Його перший морський похід історія зафіксувала в 905 - 910 роках. Спочатку похід Олега складався досить успішно, але в кінці Олег зазнав невдачі.
Наступного року Олег повторив похід на Каспій. У 910 р. руси зайняли Сарі. Але під Гілянами князь знову зазнав невдачі і в подальшому він переносить напрям своєї військово-політичної діяльності на південь, у бік могутньої Візантійської імперії. У 912/13 р. руський флот ввійшов в Азовське море. Результатом походу був розгром мусульманської торгівлі на Каспії. Коли ескадра повертала назад, руси погодились віддати половину здобичі кагану. Але мусульманська гвардія кагана почала вимагати розправи. Каган скорився на вимогу гвардії, хоча і попередив вождів русів. Битва тривала три дні і закінчилась перемогою мусульман. Отже всі спроби Олега закріпитись на Каспії, якщо такі були, результатів не дали.
Взаємини із Візантією
Похід на Константинополь і угоду з Візантією 911 р.
Ще в 907 році руська вирушила в похід на Константинополь. Бачучи неможливість чинити опір русичам, місто здалось, і князь Олег в знак своєї перемоги прибив свій щит на ворота міста. Руські дружинники були обдаровані великими дарами.
Однак угоду підписали лише в 911 році.
У першому договорі Олега говориться про утримання двору українців у Царгороді та забезпечення їхніх кораблів при поверненні на Русь.
У другому договорі Олега: "Коли велика буря викине лодію на чужу землю, а знайдеться там хто від Русі, то має рятувати лодію з вантажем і відіслати її до грецької землі та провести її через усяке небезпечне місце аж дійде в місце безпечне. Коли така лодія від бурі або через мілину не може дістатися до свого місця, ми, Русь, допоможемо гребцям цієї лодії й допровадимо їх здорових із купівлею - якщо це трапиться близько грецької землі. Як така пригода трапиться лодії руській - проведемо її в руську землю". Коли ж було неможливим доставити корабель до порту його призначення то греки і русини взаємно зобов'язувалися вантаж продати, а гроші відіслати власнику корабля.
Таким чином укладені Олегом договори з Візантією започаткували давньоукраїнське морське право.
Повість минулих літ відносить смерть Олега до 912 р., вказуючи на його могилу на Щекавиці. За Новгородським Першим літописом Олег помер 922 р. від укусу змії, але в околицях Ладоги, де і був похований.