Контрольні питання.

1. Як класифікуються поживні середовища за походженням?

2. На які групи поділяються середовища за призначенням?

3. Яким вимогам повинні відповідати поживні середовища?

4. Що таке поживне середовище і його призначення?

5. Що таке пептон і його роль в складі поживних середовищ?

6. Що таке агар-агар, його хімічний склад і призначення?

7. Що таке желатина і її походження?

8. Технологія виготовлення МПБ, МПА, МПЖ.

9. Режим стерилізації поживних середовищ.

Заняття 6

ТЕМА: Дослідження мікрофлори повітря, води та грунту.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Оволодіти методами бактеріологічного дослідження повітря, води, грунту. Навчитися давати санітарну оцінку повітря та води по загальній кількості мікрофлори та кількості кишкової палички в одиниці об'єму.

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Студенти проводять дослідження мікрофлори грунту, бактеріальної забрудненості повітря методом зсідання в бактеріологічні чашки (метод Коха), фільтрувальним методом Д'якова та аспіраційним методом за допомогою апарата Кротова; дослідження бактеріальної забрудненості водопровідної та ставкової води.

Бактеріологічні чашки з внесеним у них матеріалом ставлять на 48 годин у термостат для інкубації

Після вирощування, підраховують кількість колоній, які виросли на МПА; визначають загальне мікробне число; описують культуральні властивості кожного мікробного виду; проводять мікроскопію окремих культур мікроорганізмів; дають санітарну оцінку води та повітря; записують результати дослідів; описують методики дослідів та роблять замальовки; докладають по підгрупі результати своїх досліджень.

ОСНАЩЕННЯ ЗАНЯТТЯ

Забезпечити підгрупу студентів пробами грунту, води (ставкової та водопровідної), МПА, бактеріологічними чашками, прибором Кротова, колбами, градуйованими піпетками, мікроскопами, бактеріологічною петлею; спиртівкою, пінцетом, фільтрувальним папером, практикумом.

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

Викладач проводить опитування студентів по минулому та наступному матеріалу; пояснює та демонструє методи визначення кількісного та якісного складу мікрофлори грунту, води, повітря.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ

Визначення загальної кількості мікробів у грунті. Для дослідження мікрофлори грунту береться 1 г грунту який змішується з 99 мл стерильної дистильованої води з бусами, при цьому отримують розведення 1:100, після повного розчинення ґрунтових згустків готують послідуюче розведення до 1:1000000. Послідуючі три розведення вносять у чашки Петрі і заливають 10 мл розплавленого та охолодженого до 50С МПА.

Розрахунок: Кількість колоній помножують на розведення та отримують кількість бактерій в 1 г грунту.

Визначення загальної кількості мікробів у повітрі. Бактеріологічне дослідження повітря проводять за методами:

- метод Коха (відкритої чашки). Чашку Петрі з щільним поживним середовищем (МПА) відкривають та витримують відкритою 5 хвилин. Чашку закривають та ставлять у термостат. Вважають, що за 5 хвилин на поверхні чашки 100 см² зсідає стільки мікробів, скільки їх міститься в 10 л повітря, а в 1 м³ в 100 разів більше.

- метод Кротова. При цьому методі використовується спеціальний прибор, і тому отриманий результат є більш точним. Принцип роботи прибору: - через кришку прибору - спеціальну щілину всмоктується визначений об'єм повітря. Все повітря проходить над чашкою з поживним середовищем, тому вся мікрофлора що знаходиться у ньому, залишається на поверхні середовища. Повітря пропускають протягом однієї хвилини. Чашку закривають та ставлять у термостат.

Розрахунок: Кількість колоній ділять на кількість літрів повітря, яке пройшло над чашкою та помножують на 1000.

Наприклад: п: 40 х 1000=к-ть мікробів в 1 м³ повітря.

- метод Д'якова (фільтраційний метод). 1 літр повітря пропускають через 20 мл рідкого поживного середовища, а потім 1 мл його висівають у стерильну чашку, заливають щільним живильним середовищем. Перегорнуті чашки ставлять на 2-3 доби в термостат при температурі 35-37°С.

Розрахунок: Кількість колоній помножують на 20 та на 1000.

Наприклад: 2 х 20 х 1000 = кількість мікробів у м³ повітря.

Визначення загальної кількості мікробів у воді. Дослідження водопровідної води: 1 мл дослідної водопровідної води вносять у пробірку де знаходиться 9 мл стерильної води. Отримують розведення 1:10.1 мл розведеної до 1:10 води вносять у пробірку з 9 мл стерильної води отримують розведення 1:100, 1 мл розведення 1:100 вносять в чашку Петрі і заливають 10 мл щільного поживного середовища. Перегорнуті чашки ставлять на 2-3 доби в термостат при температурі 35-37°С.

Розрахунок: Кількість колоній помножують на розведення та отримують кількість бактерій в 1 л води.

Дослідження ставкової води: проводиться так як і водопровідної, але розведення роблять до 1:1000.