Контрольні питання

1. Обладнання, яке використовується в лабораторії для вирощування мікроорганізмів та принцип його роботи.

2. Необхідний лабораторний посуд.

3. Призначення автоклава, сушильної шафи; апарату Коха, водяної бані, електричного стерилізатора

4. Які прибори використовуються для фільтрування?

5. Що таке пастеризація і тиндалізація?

Заняття № 5

ТЕМА: Поживні середовища для вирощування мікроорганізмів і засоби їх виготовлення.

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

1. Вивчити призначення, вимоги до поживних середовищ, їх класифікацію.

2. Засвоїти методику виготовлення поживних середовищ: м'ясопептонного бульйону, м'ясопептонного агару, м'ясопептонного желатину, картопляного середовища

3. Вивчити засоби стерилізації поживних середовищ.

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

Викладач:

а)проводить опитування студентів по пройденому та наступному матеріалу;

б)знайомить з основними поживними середовищами; їх класифікацією призначенням і рецептами виготовлення (МПБ, МПА, МПЖ, картоплі, молока);

в)показує методи розливу, підготовки до стерилізації поживних середовищ;

г)знайомить з методами їх стерилізації.

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Кожен студент вивчає:

а)основні поживні середовища, вимоги до них, призначення, їх класифікацію;

б)рецепти виготовлення основних поживних середовища, та методи їх стерилізації;

в)підгрупа в 2-3 студента готує поживні середовища: МПБ, МПА, МПЖ, із картоплі, молока;

г)розливають виготовленні поживні середовища в пробірки із рахунку одна пробірка, на дві людини;

ОСНАЩЕННЯ ЗАНЯТТЯ

Забезпечити кожну підгрупу студентів— МПБ, агар-агаром, пептоном, желатиною, картоплею, молоком, пробірками з пробками, штативами, водяною банею, електроплиткою, пінцетами, сірниками, скальпелями, терезами з рівновагами, воронками, колбами, склянками, вимірювальним циліндром, крейдою, хімічно чистою повареною сіллю, дистильованою водою.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ.

До поживних середовищ, які використовуються для вирощування мікроорганізмів висувають слідуючи вимоги:

- поживне середовище повинно мати всі речовини, необхідні для росту та розмноження даного мікроорганізму в доступній формі;

- бути прозорою і ізотонічною;

- мати оптимальну вологість,

- в’язкість і рН;

- бути стерильною.

За походженням середовища класифікують:

а)природні (молоко картопля)

б) штучні - це такі середовища, які готують по спеціальним рецептам із природних продуктів (МПБ, МПА, МПЖ)

в)синтетичні-готуються із хімічно чистих речовин.

За консистенцією середовища бувають: рідкими (молоко, МПБ), щільними (МПА), напіврідкими (МПЖ).

За призначенням - прості (звичайні) та спеціальні (елективні та диференціально-діагностичні).

М'ясопептонний бульйон (МПБ) готують на м'ясній воді шляхом додавання до неї 1% пептону і 0,5%повареної солі. Вимірюють рН, доводять його до 7,4-7,6. Компоненти змішують і кип'ятять до повного розчинення пептону, фільтрують розливають в пробірки по 4-5 мл і стерилізують при температурі 120 С протягом 20 хвилин;

М'ясопептонний агар (МПА) готують шляхом додавання до МПБ 2% дрібно різаного агар-агару. Його розчиняють при нагріванні, фціьтрують, розливають в пробірки по 4-5 мл і стерилізують при 120 С протягом 30 хвилин.

М'ясопептонна желатина (МПЖ) готується з додаванням до МПБ 15-20% желатини. При постійному помішуванні в водяній бані желатину розплавляють до повного розчинення, розливають в пробірки по 4-5 мл і стерилізують при 120 С протягом 30 хвилин;

Молоко - знежирюють за допомогою центрифуги, розливають в пробірки по 4-5 мл і стерилізують при 120 С протягом З0 хвилин;

Картопля - із почищеної картоплі вирізають куб не більше діаметра пробірки. Куб ріжуть по діагоналі. Отриману призму надівають на 1/3 сірника і сірником вниз опускають до дна пробірки. В пробірку наливають декілька крапель води і на кінчику скальпеля додають порошок крейди.