Контрольні питання

1. Правила відбору проби водопровідної води для мікробіологічного дослідження.

2. Порядок взяття проб води із відкритого водоймища.

3. Методика дослідження води на наявність бактерій.

4. Методи дослідження мікробного забруднення повітря та його санітарна оцінка.

5. Методика дослідження мікроорганізмів грунту .

6. Методи визначення санітарної оцінки води.

7. Що таке мікробне число, колі-тітр, колі-індекс.

Заняття №7

ТЕМА: Перетворення мікроорганізмами сполук вуглецю.

МЕТАЗАНЯТТЯ: Вивчити роль мікроорганізмів у кругообігу вуглецю у природі; сутність та хімізм бродіння; морфологічні ознаки та біологічні властивості збудників спиртового, молочнокислого, маслянокислого, целюлозного, перетворення. Визначити практичне значення бродінь.

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

Викладач:

а) проводить опитування студентів по минулому та наступному матеріалу;

б) пояснює сутність, хімізм та практичні значення бродіння;

в) дає морфологічну та фізіологічну характеристику задників бродіння.

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Кожний студент:

1. вивчає сутність та хімізм бродіння;

2. готує мазки із накопичених культур спиртового, молочнокислого, маслянокислого бродіння та окислення спиртів в оцтову кислоту, фарбує їх звичайним (простим) способом;

3. вивчає морфологічні ознаки і біологічні властивості, збудників всіх представлених бродінь;

4. розглядає під мікроскопом і замальовує в зошиті з вказівками назви збудника бродінь;

5. Сутність, хімізм та практичне значення бродіння заноситься в таблицю.

№ п/п

Назва бродін-ня

Збудник (укр. та латин. назва)

Морфоло-гічні та культуральні власти-вості збуд-ників бродіння

Начальні і кінцеві продукти реакції

Значен-ня в природі та с.-г.

Морфо-логія збудни-ків(мал.)

ОСНАЩЕННЯ ЗАНЯТТЯ

Забезпечити кожного студента: мікроскопом, предметним склом,

бактеріологічною петлею, спиртівкою, практикумом по мікробіології.

Кожні дві людини - набором фарбуючих засобів, промивалкою,

пастерівською піпеткою, фільтрувальним папером.

Всю підгрупу студентів - накопиченими культурами спиртового, молочнокислого, маслянокислого, целюлозного (аеробне і анаеробне)бродінь, таблицями.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ

Спиртове бродіння.

Спиртовим бродінням називається процес анаеробного розкладання вуглеводів під дією мікроорганізмів на етиловий спирт і вуглекислий газ. Збудниками спиртового; бродіння являються культурні (Saccharomuces) і дикі дріжджі (Тогulа, Мисоdегmа), а також деякі плісеневі гриби(Мисor) і бактерії(Sarcina ventrikuli). Однак практичне значення мають тільки дріжджі.

Дріжджі це одноклітинні, нерухомі організми діаметром 8-10 мкм овальної або круглої форми, декілька витягнутої форми, Гр+, розмножуються брунькуванням.

Спиртове бродіння лежить в основі виноробства, пивоваріння хлібопечення.

Молочнокисле бродіння.

Молочнокислим бродінням називається процес розкладання вуглеводів

молочнокислими бактеріями з утворенням молочної кислоти.

Збудниками є мікроорганізми, які зброджують лактозу - молочний цукор. По кінцевим продуктам їх ділять на три групи:

1. гомоферментативні, які утворюють тільки молочну кислоту;

2. гетероферментагивні, які окрім молочної, формують летучі кислоти, етиловий спирт, вуглекислий газ;

3. біфідобактерії, які утворюють молочну і оцтову кислоти.

Серед збудників молочнокислого бродіння розпізнають шаровидні і паличковидні форми. Представниками шаровидних форм являються Str. Lactіs, Str cremorіs котрі мають круглі або овальні клітини діаметром від 0,5 - 0,6 до 1 мкм, розташовані ланцюжками, не створюють спор, нерухомі Гр⁺, факультативні анаероби.

Паличковидні форми представлені болгарською паличкою ацидофільною паличкою (Lactobac acidopilum), сирною паличкою (Lactobac cacei) - це тонкі, довгі до 8-10 мкм, безспорові, Гр⁺ мікроорганізми.

Молочнокисле бродіння лежить в основі силосування; квашення овочів, переробки молока в кисломолочні продукти і сир.

Маслянокисле бродіння.

Маслянокисле бродіння - складний біохімічний процес, в наслідок якого утворюється масляна кислота, С0₂ і водень.

Збудниками маслянокислого бродіння є анаероби, рухомі палички, які належать до роду Clostridium, являються фіксаторами атмосферного азоту. Представники: Clostridium butiricum, Clostridium pasterianum.

Масляна кислота у вигляді ефірів використовується в парфумерній кондитерській промисловості.

Бродіння пектинових речовин.

Пектинові (міжклітинні) речовини містяться у любому рослинному матеріалі. В технічних культурах (льон, конопля) луб'яні волокна з'єднані з паренхімою за допомогою пектинових речовини. Бродіння знайшло широке застосування при технічній обробці волокнистих рослин.

Пектин руйнується мікроорганізмами, які мають фермент пектиназу. Хімізм бродінь пектинових речовин складається з двох стадій. В першій здійснюється гідроліз пектинових речовин до цукрів в другій відбувається подальше бродіння окремих продуктів гідролізу до масляної кислоти, С0₂.

Збудники бродіння пектинових речовин – Clostridium pectinovorum, СІ. felsineum - облігатні анаероби, рухомі, утворюють спори с плектрідіальним розташуванням.

Аеробне розкладання клітковини.

В аеробному розкладені клітковини беруть участь аеробні бактерії, актиноміцети і гриби. Ці мікроорганізми виділяють ферменти целюлазу і целобіазу, розкладаючи клітковину до глюкози, яку вони окислюють до С0₂

Представниками целюлозоруйнівних бактерій є:

- Суtopaga - клітини з загостреними кінцями;

- СеІvibrio - злегка вигнуті палички з закрученими кінцями;

- Сеllfasicula – палички, що потовщені в центрі з загостреними кінцями.

Анаеробне розкладання клітковини.

Целюлоза руйнується в анаеробних умовах під впливом різних анаеробних спороутворюючих бактерій, розповсюджених в грунті, навозі, рубці жуйних тварин. Розкладання целюлози мікроорганізмами проходить в два етапи: спочатку відбувається ферментативний гідроліз целюлози з утворенням дисахаридів і моносахаридів (глюкози). Потім глюкоза підлягає бродінню, в результаті чого утворюється багато органічних речовин (етиловий спирт, оцтова, молочна, мурашина, масляна кислота) і С0_2.

Типовими анаеробними целюлозоруйнівними представниками є: СІ.omelianscii - утворює спору на кінці клітини;

термофільні мікроорганізми – Сl thermoselum, оптимальна температура для якого близько 60°С.

Окиснення етилового спирту до оцтової кислоти.

Етиловий спирт окислюється до оцтової кислоти під впливом оцтовокислих бактерій, які відносяться до роду Асеtоbасtег

Представником є Асеtоbасtег асеtі - коротка Гр -, неспороутворююча, нерухома паличка, аероб.

Окислення етилового спирту оцтовокислими бактеріями лежить в основі технічного виробництва оцту із вина і спирту.