- •2. Суть, форми та принципи розвитку міжнародних економічних відносин
- •3. Особливості розвитку сучасних міжнародних економічних відносин
- •4. Структура міжнародної економіки
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •2. Природно-географічне, політико-правове та соціально-культурне середовище
- •Політико-правове середовище мев
- •Соціально-культурне середовище мев
- •3. Економічне середовище мев
- •Класифікації країн за методиками Світового банку
- •1. Групи країн за рівнем доходів
- •3. Класифікація країн за ступенем відкритості світовому ринку
- •4. Світовий ринок та його структура
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •1. Сутність та показники масштабів міжнародної торгівлі
- •1. За специфікою об’єкту:
- •2. За специфікою взаємодії суб’єктів:
- •3. За специфікою регулювання:
- •2. Ціноутворення в міжнародній торгівлі
- •1. За напрямком товарних потоків:
- •2. За умовами розрахунків:
- •3. За повнотою врахування витрат:
- •4. За характером реалізації:
- •5. За мірою фіксації:
- •3. Регулювання міжнародної торгівлі
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •2. Теорія абсолютних переваг
- •Виробничі можливості України та Індії
- •3. Теорія порівняльних переваг
- •Виробничі можливості України та Японії
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •Наслідки міжнародної трудової міграції
- •Державне регулювання міжнародних міграційних процесів
- •Україна в процесі міжнародної трудової міграції
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •Тема 6. Міжнародний рух капіталу
- •Міжнародний кредит та його види
- •Міжнародне переміщення технологій
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •Тема 7. Світова валютна система
- •2. Суть і види валют
- •3. Валютні ринки, їх види і структура
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •Тема 8. Міжнародні розрахунки і платіжний баланс
- •Платіжний баланс та його структура
- •Статті платіжного балансу
- •3. Методи зрівноваження платіжного балансу
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •Тема 9. Міжнародна економічна інтеграція
- •Основні принципи та ефекти інтеграції
- •3. Інтеграція України у сучасну світогосподарську систему
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •Богун Максим Михайлович міжнародна економіка Навчальний комплекс
- •18000, М. Черкаси, вул. Смілянська, 2
Рекомендована література
Кукурудза І.І. Міжнародна економіка. Матеріали до лекцій та семінарів. – Черкаси: Редакційно-видавничий відділ Черкаського державного університету, 2000. – С.17-24.
2. Міжнародна економіка: Навч. посіб. / За ред. Ю.Г. Козака, В.М. Новацького. — К.: Центр навч. літератури: АртЕк, 2002. — С. 26—62.
3. Міжнародна економіка: Підручник / А.П. Румянцев, Г.Н. Климко, В.В. Рокоча та ін.; За ред. А.П. Румянцева. — К.: Знання-Прес, 2004. — С. 30—116.
4. Миклашевская НЛ., Холопов А.В. Международная зкономика: Учебник. — М.: МГУ им. М.В. Ломоносова: Дело и Сервис, 2000. — С. 11 — 56.
5. Сальваторе Д. Международная акономика: Пер. с англ. — М.: Риа "ПК", 1998. — С. 20—200.
Тема 7. Світова валютна система
Поняття світової валютної системи
Суть і види валют
Валютні ринки, їх види і структура
Поняття світової валютної системи
Валютна система в цілому є сукупністю способів, інструментів та інституцій за допомогою яких формуються і використовуються валютні ресурси. Кожен національний ринок має власну національну валютну систему.
Національна валютна система є частиною грошової системи країни, в рамках якої здійснюється міжнародний платіжний обіг. Елементами національної валютної системи є:
національна валютна одиниця;
режим валютного курсу;
умови конвертованості валют;
система валютного ринку і ринку золота;
порядок міжнародних розрахунків країни;
склад і система управління золотовалютними резервами країни;
статус національних закладів, що регулюють валютні відносини країни.
Національні валютні системи формуються на основі національного законодавства з урахуванням норм міжнародного права. Їх особливості визначаються умовами і рівнем розвитку економіки країни, її зовнішньоекономічними зв'язками, завданнями соціального розвитку. На базі національних валютних систем формується світова валютна система, хоча сьогодні про неї в її завершеному вигляді говорити ще передчасно. Більш точним є термін "міжнародна валютна система", який саме і відображає сучасний стан світової валютної системи. Міжнародна валютна система — це організаційна форма грошово-кредитних відносин у міжнародному обігу, яка склалась на основі розвитку міжнародних ринків товарів, факторів виробництва, фінансових інструментів, закріплена міждержавними угодами й обслуговує взаємний обмін результатами діяльності національних економік. Її основними елементами є:
основні міжнародні платіжні засоби (національні валюти, золото, міжнародні валютні одиниці тощо);
механізми визначення та підтримки валютних курсів;
порядок балансування міжнародних платежів;
умови конвертованості валют;
режим міжнародних валютних ринків і ринків золота;
статус міжнародних інституцій, що регулюють валютні відносини.
В умовах ринкової економіки рух грошових засобів між країнами, обмін і продаж валют здійснюється здебільшого через діяльність великих комерційних банків.
Ці банки мають розгалужену мережу філій в різних країнах. Вони можуть також мати валютні рахунки в банках інших країн. Через такі банки здійснюються зовнішньоекономічні операції, клієнти здійснюють вклади на рахунки в одній валюті і, за необхідності, переказують їх за кордон в іншій валюті.
Головними економічними агентами валютного обігу в міжнародній сфері є імпортери, експортери, комерційні банки, валютні брокери і дилери, урядові органи, а також міжнародні фінансові організації
Формування світової валютної системи тісно пов'язане зі створенням і розвитком світового господарства. Вважають, що вона пройшла у своєму розвитку три основних етапи, які пов'язуються з існуванням певних систем: золотого стандарту, золотодевізного стандарту та сучасної валютної системи. Класифікація цих систем базується на визначенні певного активу резервним, тобто таким, що використовується для регулювання дисбалансів у міжнародних платежах.
Золотий стандарт у міжнародній валютній системі запроваджувався двічі — з 1880 по 1914 р. і з 1925 по 1931р.
Золотий стандарт має три основні правила.
Держава фіксує ціну золота, і як наслідок, вартість своєї грошової одиниці в золотому вираженні. Звідси, паритетна вартість золота — це встановлена державна ціна золота в національній валюті.
Держава підтримує конвертованість вітчизняної валюти в золото. По іншому, держава зобов'язана купувати і продавати валюту на першу вимогу. Будь-яка людина (в т. ч. іноземець) може прийти в Центральний банк і за невеликі комісійні обміняти банкноти або чеки, виписані на пред'явника, в банку на золото.
Держава дотримується політики золотого забезпечення або стопроцентного покриття, тобто в неї є запаси золота, які за вартістю не менші за сумарну вартість випущених в обіг грошей. Держава створює гроші, купуючи у населення золото і, навпаки, продаючи його, "знищує" їх. Скорочення запасів золота в Центральному банку веде до скорочення випущеної в обіг грошової маси один до одного.
Таким чином, золотий стандарт — це валютна система, заснована на офіційному закріпленні країнами золотого вмісту в одиниці національної валюти та зобов'язанні центральних банків купувати і продавати національну валюту в обмін на золото. Отже, валютні курси були фіксованими, що називалось монетним паритетом.
Валютні курси могли коливатись в межах "золотих" точок, тобто на розмір вартості пересилки золота.
Золотодевізний стандарт — це міжнародна валютна система, заснована на офіційно встановлених фіксованих паритетах валют до долара США, який у свою чергу був конвертований в золото за фіксованим курсом. Механізм останнього базувався на золоті та провідних валютах світу. Це було закріплено рішеннями Генуезької конференції 1922 р. Грошові системи 30 країн у цей час також функціонували на базі золотодевізного стандарту.
Офіційно цей стандарт проіснував до 1944 р., хоча реально він втратив силу раніше. У 1944 р. була введена Бреттон-Вудська валютна система, або золотодолоровий стандарт. Це був різновид золотодевізного стандарту.
Головні елементи Бреттон-Вудської валютної системи такі:
введення уніфікованої системи валютних курсів відповідно до встановлення паритету, тобто офіційно фіксованого курсу валюти до золота, іншої валюти, або валютного композиту;
встановлення паритету до золота, або напряму через золотий вміст долара США, фіксований на 1 липня 1944 р. у розмірі 0,88571 г чистого золота за 1 дол. або 35 дол. за унцію;
забезпечення конвертованості двох резервних валют долара і фунта стерлінгів в золото за офіційним курсом;
підтримка ринкового валютного курсу всіх валют в межах 1 % відхилення в будь-який бік від паритету;
отримання згоди МВФ на будь-яку зміну курсу, що перевищує 10 % відхилення від паритету.
Бреттон-Вудська валютна система лише тимчасово відповідала структурі економічних зв'язків, що склались у світі. Ще в 1972 р., коли стало очевидним, що система фіксованих паритетів більше не відповідає інтересам більшості країн, був створений комітет з реформи міжнародної валютної системи в складі 20 країн (так званий комітет двадцяти, пізніше перейменований у Тимчасовий комітет Ради управлінців МВФ). Він сформував принципи нової валютної системи. Вони були проголошені на конференції в Ямайці (Кінгстоні) у 1976 році:
країни можуть використовувати будь-яку систему валютного курсу на вибір — фіксованого чи гнучкого;
скасована офіційна ціна золота, воно перестало бути офіційним засобом платежу між МВФ і його членами;
МВФ отримав право здійснювати жорсткий контроль за змінами валютних курсів і угодами про їх встановлення;
створені спеціальні права позичання (СПЗ) як додатковий резервний актив у міжнародній валютній системі.
За своїм характером — це девізна система з комбінацією фіксованих і гнучких курсів валют, що регулюється як на двосторонній основі шляхом угод між країнами, так і на багатосторонній, — через механізм МВФ.
Звичайно, сьогодні існують і досить стійкі регіональні валютні системи, наприклад, європейська.