- •2. Суть, форми та принципи розвитку міжнародних економічних відносин
- •3. Особливості розвитку сучасних міжнародних економічних відносин
- •4. Структура міжнародної економіки
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •2. Природно-географічне, політико-правове та соціально-культурне середовище
- •Політико-правове середовище мев
- •Соціально-культурне середовище мев
- •3. Економічне середовище мев
- •Класифікації країн за методиками Світового банку
- •1. Групи країн за рівнем доходів
- •3. Класифікація країн за ступенем відкритості світовому ринку
- •4. Світовий ринок та його структура
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •1. Сутність та показники масштабів міжнародної торгівлі
- •1. За специфікою об’єкту:
- •2. За специфікою взаємодії суб’єктів:
- •3. За специфікою регулювання:
- •2. Ціноутворення в міжнародній торгівлі
- •1. За напрямком товарних потоків:
- •2. За умовами розрахунків:
- •3. За повнотою врахування витрат:
- •4. За характером реалізації:
- •5. За мірою фіксації:
- •3. Регулювання міжнародної торгівлі
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •2. Теорія абсолютних переваг
- •Виробничі можливості України та Індії
- •3. Теорія порівняльних переваг
- •Виробничі можливості України та Японії
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •Наслідки міжнародної трудової міграції
- •Державне регулювання міжнародних міграційних процесів
- •Україна в процесі міжнародної трудової міграції
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •Тема 6. Міжнародний рух капіталу
- •Міжнародний кредит та його види
- •Міжнародне переміщення технологій
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •Тема 7. Світова валютна система
- •2. Суть і види валют
- •3. Валютні ринки, їх види і структура
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •Тема 8. Міжнародні розрахунки і платіжний баланс
- •Платіжний баланс та його структура
- •Статті платіжного балансу
- •3. Методи зрівноваження платіжного балансу
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •Тема 9. Міжнародна економічна інтеграція
- •Основні принципи та ефекти інтеграції
- •3. Інтеграція України у сучасну світогосподарську систему
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •Богун Максим Михайлович міжнародна економіка Навчальний комплекс
- •18000, М. Черкаси, вул. Смілянська, 2
4. Світовий ринок та його структура
Міжнародний поділ праці та міжнародне кооперування стали основою для виникнення світового ринку. Його виникнення і становлення є наслідком дуже тривалого історичного розвитку. Історично першою формою був внутрішній ринок який виник на ранній стадії товарного господарства, що базувалося на суспільному поділі праці. Поділ праці неминуче вимагає обміну, з примітивних форм якого і розпочалося формування внутрішнього ринку. На внутрішньому ринку виробник товару одночасно був і його продавцем, а покупець — одночасно і кінцевим споживачем товару, одразу забирав та оплачував товар. Розвиток обміну привів до появи грошей, що розширило стимули для виробництва тих чи інших товарів спеціально для обміну. Тільки тоді й змогло з'явитися товарне виробництво в прямому розумінні слова, тобто виробництво таких виробів, які потрібні їх виробнику не для власного споживання, а як носії вартості, що дають змогу отримати натомість десятки інших потрібних предметів. Іншими словами, з'явилося виробництво на ринок, для задоволення потреб інших людей. З появою грошей між продавцем і покупцем стають посередник-купець, який надає послуги з реалізації товару, а також міняйло, що позичає для нього гроші. Таким чином, внутрішній ринок являє собою форму господарської взаємодії, за якої все призначене для продажу збувається самим виробником всередині країни.
Невдовзі після виникнення внутрішніх ринків почали формуватися національні ринки. Цьому сприяла спеціалізація внутрішніх ринків (ринки праці, капіталу, гуртові тощо), частина яких з самого початку була орієнтована на іноземних покупців (наприклад, на ринку праці — работоргівля). Отже, національний ринок — це внутрішній ринок, частина якого орієнтується на іноземних покупців.
Мануфактура, що базувалась на поділі праці, з XVI до середини XVIII ст. сприяла розвитку виробництва товарів, розширенню національних ринків і створенню регіональних, міждержавних і міжнародних ринків. Міжнародний ринок — це частина національних ринків, яка безпосередньо зв'язана із закордонними ринками.
Великі географічні відкриття спричинили грандіозні зміни в торгівлі, вивезення у нові землі готових продуктів промисловості. Це дало значний поштовх розвитку продуктивних сил у Європі, де під тиском попиту в першій половині XIX ст. виникла велика фабрично-заводська індустрія, продукція якої вже не могла збуватися на внутрішньому ринку. їй був потрібний всесвітній збут.
Отже, в епоху первісного нагромадження капіталу локальні центри міждержавної торгівлі переросли у єдиний світовий ринок. Він остаточно сформувався наприкінці XIX — на початку XX ст., коли товарне виробництво у провідних країнах досягло високого рівня розвитку, стало машинним. Сучасний світовий ринок — це сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, що базується на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва .
Світовий ринок став закономірним результатом розвитку внутрішніх і національних ринків товарів, які вийшли за межі державних кордонів. Для нього характерні такі риси:
він є категорією товарного виробництва, яке у пошуках збуту своєї продукції вийшло за національні межі;
він виявляється у міждержавному переміщенні товарів під впливом не тільки внутрішніх, але й зовнішніх попиту і пропозиції;
він оптимізує використання факторів виробництва, підказуючи виробнику, у яких галузях та регіонах вони можуть бути застосовані найефективніше;
він виконує санаційну роль, вибраковуючи з міжнародного обміну товари та часто їх виробників, які не можуть забезпечити міжнародний стандарт якості за конкурентних цін;
на ньому існує особлива система цін — світові ціни;
на ньому рух товарів зумовлюється не лише економічними факторами (виробничими зв'язками між підприємствами та регіонами країни), а і зовнішньоекономічною політикою окремих держав.
Товар, який знаходиться на світовому ринку у фазі обміну, виконує інформаційну функцію, повідомляючи усереднені параметри сукупного попиту та сукупної пропозиції. Завдяки цьому кожний учасник може оцінити та адаптувати параметри свого виробництва до світових.
Світовий ринок є сферою міжнародного обміну і тому має зворотний вплив на виробництво: показує йому, що, скільки та для кого треба продукувати. З цього боку світовий ринок є первинним відносно виробника і є центральною категорією міжнародної економіки та МЕВ.