- •2. Суть, форми та принципи розвитку міжнародних економічних відносин
- •3. Особливості розвитку сучасних міжнародних економічних відносин
- •4. Структура міжнародної економіки
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •2. Природно-географічне, політико-правове та соціально-культурне середовище
- •Політико-правове середовище мев
- •Соціально-культурне середовище мев
- •3. Економічне середовище мев
- •Класифікації країн за методиками Світового банку
- •1. Групи країн за рівнем доходів
- •3. Класифікація країн за ступенем відкритості світовому ринку
- •4. Світовий ринок та його структура
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •1. Сутність та показники масштабів міжнародної торгівлі
- •1. За специфікою об’єкту:
- •2. За специфікою взаємодії суб’єктів:
- •3. За специфікою регулювання:
- •2. Ціноутворення в міжнародній торгівлі
- •1. За напрямком товарних потоків:
- •2. За умовами розрахунків:
- •3. За повнотою врахування витрат:
- •4. За характером реалізації:
- •5. За мірою фіксації:
- •3. Регулювання міжнародної торгівлі
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •2. Теорія абсолютних переваг
- •Виробничі можливості України та Індії
- •3. Теорія порівняльних переваг
- •Виробничі можливості України та Японії
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •Наслідки міжнародної трудової міграції
- •Державне регулювання міжнародних міграційних процесів
- •Україна в процесі міжнародної трудової міграції
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •Тема 6. Міжнародний рух капіталу
- •Міжнародний кредит та його види
- •Міжнародне переміщення технологій
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •Тема 7. Світова валютна система
- •2. Суть і види валют
- •3. Валютні ринки, їх види і структура
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •Тема 8. Міжнародні розрахунки і платіжний баланс
- •Платіжний баланс та його структура
- •Статті платіжного балансу
- •3. Методи зрівноваження платіжного балансу
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •Тема 9. Міжнародна економічна інтеграція
- •Основні принципи та ефекти інтеграції
- •3. Інтеграція України у сучасну світогосподарську систему
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Практичні вправи
- •Рекомендована література
- •Богун Максим Михайлович міжнародна економіка Навчальний комплекс
- •18000, М. Черкаси, вул. Смілянська, 2
Наслідки міжнародної трудової міграції
Міжнародна міграція робочої сили має неоднакові наслідки для різних груп населення в країнах еміграції та імміграції, світу в цілому (див. таб. 5.1). Як правило, виділяють три головні групи наслідків міжнародної міграції робочої сили:
1. Стандартні ефекти на ринку праці. Розглянемо вплив міжнародної міграції робочої сили па ринок праці в країнах в'їзду та виїзду на прикладі двокраїнної моделі (рис. 5.1). На рис. 4.1 використовуються такі означення: W — станка заробітної плати (дол./год.); L — кількість робітників (млн чол.); S1 — пропозиція робочої сили у США; D1. — попит на робочу силу у США; .S2 — пропозиція робочої сили в Мексиці до еміграції з неї частини робітників; S3 -- пропозиція робочої сили в Мексиці після еміграції з неї частини робітників; D2. — попит на робочу силу у Мексиці.
W W
S3
A S1 1.6 В1 S2
4,5 B c d e
4 a b 1,25 А1
D1 D2
0 0
88 100 108 L 72 80 92 L
а – ринок праці США б – ринок праці Мексики
Рис. 5.1 Наслідки міжнародної міграції робочої сили
Припустимо, що дві країни мають різний рівень життя (у даному прикладі - це США і Мексика), Охарактеризуємо стан ринку праці в цих країнах у випадку відсутності трудової міграції між ними. Рівновага на ринках праці обох країн при цьому встановлюється в точках А і А1 відповідно. Ціна 1 год. послуг праці у США становить 4,5 дол. год, а в Мексиці - 1,25 дол. год.
Припустимо, що формальні бар'єри міграції скасовані і мексиканські робітники можуть емігрувати і конкурувати на ринку праці в США. Якщо б переміщення із Мексики до США не потребувало ніяких витрат, то процес еміграції розширювався б, поки спадаючий рівень заробітної плати у США не вирівнявся із зростаючою зарплатою в Мексиці. Наявність економічних та психологічних витрат імміграції протидіє вирівнюванню заробітної плати в обох країнах, і розрив у них зберігається навіть при повній юридичній свободі переміщення. Внаслідок цього лише обмежена кількість осіб (припустимо, 20 млн. чол.) будуть вважати виграш у заробітній платі в 2,40 дол. гол. (4 - 1,60 = 2,40) достатнім, щоб компенсувати витрати еміграції.
Внаслідок прибуття мігрантів до США пропозиція прані зростає, а ціна праці (погодинна ставка заробітної плати) знижується з 4,50 до 4,00 дол. за 1 год., що відповідає точці В. Внаслідок від'їзду мігрантів з Мексики зменшується пропозиція праці, а ціна праці підвищується з 1,25 до 1,6 дол. год. що відповідає точні В1.
Нова рівновага в точці В1 означає, що кількість бажаючих емігрувати з Мексики (92 млн. чол. - 72 млн. чол. = 20 млн. чол.) відповідає обсягу попиту на додаткових робітників у США (108 млн. чол. - 88 мли чол. = 20 млн. чол.).
За П. Ліндертом, чистий виграш емігрантів з Мексики становить еквівалент площині області d + e; виграш мексиканських робітників, що залишились у Мексиці, становить с, програш мексиканських підприємців становить область c + d; виграш американських підприємців становить область a + b; програш американських робітників становить область а. В цілому країна імміграції виграє область b, а країна еміграції виграє область e.
2. Наслідки міжнародної міграції робочої сили, які пов'язані з державними фінансами. Рівнодіюча податкових та видаткових складових державних фінансів, пов'язаних з міграційними процесами, не однакова для країн еміграції та імміграції. Вважається, що в країнах еміграції втрати у зв'язку з неотриманням можливих податкових надходжень від емігрантів перевищують виграш, що отримується в результаті скорочення державних послуг та благ у зв'язку з виїздом емігрантів. За кордон виїздять, як правило, особи працездатного віку, що отримати освіту за більшою або меншою участю державного фінансування, і країна еміграції втрачає потенційні податки з їх доходів. Більшість економістів вважає, що для обмеження виїзду спеціалістів високої кваліфікації доречно ввести особливий податок для осіб, що від'їжджають за кордон, який компенсував би видатки країни на надані суспільні товари та послуги.
Щодо фінансів країни імміграції. Вважається, що іммігранти виплачують у вигляді податків набагато більше, ніж їх приїзд коштує бюджету у вигляді допомоги по бідності, перевантаження громадських установ тощо.
3. Позаринкові можуть мати як форму втрат, так і форму виграшу. Виграш пов'язується насамперед з отриманням додаткових знань. Мається на увазі, що тільки частина економічного виграшу від цих знань належить мігрантам та їх роботодавцям, а інша частина ефекту розповсюджується па всіх людей країни.
Негативні наслідки імміграції пов'язані з можливою перенаселеністю країни і зростанням соціальної напруженості, що, найчастіше, спричинено безробіттям і конкуренцією національних та іноземних робітників на ринку праці.
Таблиця 5.2
Позитивні і негативні соціально-економічні наслідки міграції робочої сили країн-експортерів і країн-імпортерів
Наслідки |
Експортери |
Імпортери |
позитивні |
|
|
Продовження табл. 5.2
Негативні |
|
|