29. Фінанси господарюючих суб’єктів (30)

Поняття "фінанси" часто ототожнюють з грошима. Для цього розглянемо історію розвитку даної категорії. Термін "фінанси" (іт. finansia) виник у ХШ-ХУ ст. в торгових містах Італії і спочатку означав будь-який грошовий платіж, тобто цей термін означав якийсь процес, відносини між суб'єктами, а конкретно - грошові відносини. Таким чином, основними ознаками фінансів є:

1. Грошові відносини, тобто гроші виступають матеріальною основою існування і функціонування фінансів (де немає грошей, не може бути фінансів). 2. Наявність двох суб'єктів, один з яких наділений особливими повноваженнями. Таким суб'єктом виступає держава. 3. У процесі грошових відносин здійснюється формування або використання загальнодержавних фондів грошових коштів. Можна сказати, що відмінною ознакою фінансів є їх фондовий характер. 4. Регулярне надходження коштів у бюджет не може бути забезпечено без додання податкам, зборам і іншим платежам державно-примусового характеру, що досягається за допомогою правової нормотворчої діяльності держави, створення відповідного фіскального апарату. Фінанси - це не гроші, але в той же час без грошей немає фінансів. Фінанси - це сукупність відносин щодо формування, розподілу та використання фондів грошових коштів. Фінанси - це сукупність грошових відносин, в процесі яких здійснюються формування і використання загальнодержавних фондів грошових коштів для виконання державою економічних, соціальних і політичних завдань.Фінансові відносини в системі економічного кругообігу виникають на стадії виробництва. Саме на цій стадії відбувається первинний розподіл створеної вартості і формуються первинні доходи (заробітна плата, процент, рента, прибуток). Сума цих доходів на рівні суспільства утворює національний доход країни. Потоки формування національного доходу є найбільш значущими в економічному кругообігу. Рух цих потоків пов’язаний з економічними відносинами, що виникають у суспільстві з приводу розподілу прибутку, формування фондів внутрішньогосподарського призначення, взаєморозрахунків з державою тощо. Наступна стадія виникнення фінансових відносин пов’язана з перерозподілом первинних доходів і формуванням фондів суспільного призначення – державного бюджету, позабюджетних і банківських фондів та ін. Особливість цієї стадії полягає в тому, що фінансові відносини опосередковують перерозподіл раніше створених доходів і взаємодіють з такими економічними категоріями як податки і кредит.Вітчизняна теорія фінансів традиційно базується на єдиному комплексному підході до бачення суті фінансів. При цьому у більшості випадків увага акцентується не на особливостях прояву фінансів на макро- та мікрорівнях, а на таких характерних ознаках фінансів:грошовий характер фінансових відносин;розподільчий характер фінансових відносин;формування і використання грошових фондів.Таким чином, фінансові відносини визначаються як суспільні відносини між державою, суб’єктами господарської діяльності і населенням, що виникають з приводу формування, розподілу, перерозподілу та використання певних грошових фондів. На організацію фінансів підприємств впливають: сфера діяльності (матеріальне виробництво, невиробнича сфера);галузева підпорядкованість (промисловість, транспорт, будівництво, сільське господарство, торгівля тощо);види (напрямки) діяльності (експорт, імпорт);

організаційно-правова форма підприємницької діяльності (проявляється у процесі формування капіталу (статутного фонду), розподілу прибутку, утворення грошових фондів, внутрішньовідомчого розподілу засобів, у взаємовідносинах із бюджетом тощо).У ринковій економіці основною формою господарювання є акціонерне товариство. Розрізняють товариства закритого та відкритого типів. Розподільча функція реалізується в процесі первинного і вторинного розподілу (перерозподілу) національного доходу. В результаті первинного розподілу утворюються первинні (основні) прибутки учасників процесу виробництва: працівників (у формі оплати праці); підприємств (у формі прибутку); держави. До первинних прибутків відносяться також прибутки населення від особистих підсобних господарств, індивідуальної трудової діяльності. В сукупності всі первинні прибутки утворюють національний доход країни.Вторинні прибутки утворюються в результаті перерозподілу національного доходу, що здійснюється за допомогою фінансових відносин і за допомогою оплати послуг, що виробляються соціальною сферою (сферою нематеріального виробництва).Таким чином, за допомогою фінансів держава здійснює розподіл суспільного продукту не тільки в натурально-речовій формі, а й за вартістю. У цьому зв’язку стає можливим і необхідним контроль за забезпеченням вартісних і натурально-речових пропорцій у процесі розширеного відтворення. Контрольна функція фінансів зумовлюється об’єктивно притаманною їм здатністю кількісно відображати рух фінансових потоків і забезпечувати контроль за дотриманням пропорцій в розподілі валового внутрішнього продукту, правильністю формування, розподілу та використання фінансових ресурсів держави і суб’єктів господарювання.