- •1. Необхідність та сутність фінансів (30)
- •2. Фінансове планування як складова фінансовому механізму (30)
- •3. Централізовані фінанси (30)
- •4. Бюджетна політика (30)
- •5. Взаємозв’язок фінансів з іншими економічними категоріями(30)
- •6. Об’єкти і суб’єкти управління фінансами(30)
- •7. Система фінансових відносин в Україні (30)
- •8. Соціально – економічна сутність податків (30)
- •9. Децентралізовані фінанси (30)
- •10. Податкові доходи бюджету, шляхи їх удосконалення (30)
- •11. Сутність фінансової системи (30)
- •12. Роль Держаної податкової служби України в системі управління
- •13. Характеристика ланок фінансової системи України (30)
- •14. Фінансовий контроль та його значення (30)
- •15.Фінансова система і бюджет (30)
- •16. Закон України : « Про Державний бюджет України » (30)
- •17/ Фінанси та їх місце в системі суспільних відносин (30)
- •18. Податки та їх функції (30)
- •19. Бюджетна система України та принципи її побудови (30)
- •20. Податкова система України та принципи її побудови (30)
- •21. Види фінансових планів (30)
- •22. Бюджетно - податковий механізм (30)
- •23.Фінансові ресурси держави (30)
- •24. Бюджетна система України та бюджетна класифікація (30)
- •25.Державний кредит та державний борг. (30)
- •26. Місцеві бюджети як фінансова база місцевого самоврядування(30)
- •27.Функції фінансів та їх роль (30)
- •28. Управління фінансами та його складові елементи (30)
- •29. Фінанси господарюючих суб’єктів (30)
- •30. Бюджетний трансферт як форма міжбюджетного регулювання (30)
- •31.Державні фінанси як складова частина фінансової системи України(30)
- •32. Фінансова система України та шляхи її удосконалення (30)
- •33.Місцеві фінанси як ланка фінансової системи (30)
- •35.Суть і особливості бюджетного процесу в Україні (30)
- •36. Податкова політика України та шляхи її удосконалення (30)
- •37.Необхідністьі сутність державних фінансів (30)
- •38. Бюджетне планування (30)
- •39.Зміст і принципи фінансового планування (30)
- •40. Бюджетний дефіцит України (30)
- •41.Фінансова політика та етапи її реалізації (30)
- •42. Загальнодержавні податки і збори (30)
- •43Державний бюджет як фінансовий план держави (30)
- •45.Бюджетний кодекс України та його значення (30)
- •46. Державні доходи (30)
- •47.Суть та складові елементи фінансового механізму (30)
- •48. Класифікація видатків бюджету (30)
- •49.Призначення фінансового механізму (30)
- •50. Державний бюджет як економічна категорія (30)
- •51. Бюджетна система як основна сфера державних фінансів (30)
- •52. Міжбюджетні відносини (30)
- •53.Бюджетний дефіцит як економічне явище (30)
- •54.Фінансова політика (30)
- •55. Доходи державного бюджету та їх класифікація (30)
- •56.Державні видатки (30)
- •57. Бюджетна політика (30)
- •58. Державний бюджет у фінансовій системі України (30)
- •1. Необхідність та сутність фінансів (30)
27.Функції фінансів та їх роль (30)
Фінанси – одна з небагатьох економічних категорій, яку досліджують майже всі напрямки економічної науки. Найчастіше фінанси розглядають через призму історичних, економічних та юридичних підходів.Термін „фінанси” походить від латинського „finantia”, що в перекладі означає „платіж”. Вперше він був застосований на практиці в Італії у XIII ст. Зокрема, у Флоренції, Венеції та Генуї, де були добре розвинені торгівля, грошові розрахунки та банківська справа. Цим словом позначалися платежі та внески, які здійснювалися на користь держави. По-перше, фінанси – це система економічних (грошових) відносин, за допомогою яких створюються, розподіляються та перерозподіляються фонди грошових коштів.По-друге, фінанси – це сукупність об’єктивно зумовлених економічних відносин, що мають розподільчий характер, грошову форму вираження, матеріалізуються у грошових доходах і нагромадженнях, які зосереджуються в державних структурах і у суб’єктів господарювання з метою розширеного відтворення, матеріального стимулювання працівників та задоволення соціальних потреб суспільства.По-третє, фінанси – це система економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами і населенням з приводу формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих грошових фондів, які повинні регулюватися правовими нормами. Переважна більшість вітчизняних вчених і практиків визнають, що фінансам притаманні дві основні функції:- розподільча;- контрольна.
Розподільча функція є головною і проявляється в процесі розподілу валового внутрішнього продукту у вигляді утворення фондів грошових кошів та використання їх за цільовим призначенням.
Об’єктом розподілу виступають:1) валовий внутрішній продукт, тобто вартість вироблених у суспільстві благ за певний період часу (переважно за рік);2) національне багатство, тобто сукупність створених та нагромаджених благ, якими володіє суспільство, а також природні ресурси, залучені в економічний оборот. Національне багатство залучається у розподільчі процеси лише у виняткових випадках (війни, катастрофи, стихійні лиха тощо).Суб’єктом розподілу є юридичні та фізичні особи, які беруть участь у відтворювальному процесі, та у розпорядженні яких формуються фонди цільового призначення.Призначення розподільчої функції полягає у формуванні потенційних можливостей для створення фінансової основи функціонування держави. Розподільча функція реалізується в процесі первинного і вторинного розподілу (перерозподілу) національного доходу. В результаті первинного розподілу утворюються первинні (основні) прибутки учасників процесу виробництва: працівників (у формі оплати праці); підприємств (у формі прибутку); держави. До первинних прибутків відносяться також прибутки населення від особистих підсобних господарств, індивідуальної трудової діяльності. В сукупності всі первинні прибутки утворюють національний доход країни.Вторинні прибутки утворюються в результаті перерозподілу національного доходу, що здійснюється за допомогою фінансових відносин і за допомогою оплати послуг, що виробляються соціальною сферою (сферою нематеріального виробництва).Таким чином, за допомогою фінансів держава здійснює розподіл суспільного продукту не тільки в натурально-речовій формі, а й за вартістю. У цьому зв’язку стає можливим і необхідним контроль за забезпеченням вартісних і натурально-речових пропорцій у процесі розширеного відтворення.Контрольна функція фінансів зумовлюється об’єктивно притаманною їм здатністю кількісно відображати рух фінансових потоків і забезпечувати контроль за дотриманням пропорцій в розподілі валового внутрішнього продукту, правильністю формування, розподілу та використання фінансових ресурсів держави і суб’єктів господарювання.Об’єктом контролю виступає безпосередньо розподільчий процес. Контрольна функція фінансів на практиці реалізується в діяльності осіб, що проводять фінансовий контроль. В Україні до органів, що здійснюють фінансовий контроль, належать: Міністерство фінансів, Державне казначейство, Державна контрольно-ревізійна служба, Державна податкова адміністрація, Державна митна служба, Пенсійний фонд, Рахункова палата та інші.