- •1. Необхідність та сутність фінансів (30)
- •2. Фінансове планування як складова фінансовому механізму (30)
- •3. Централізовані фінанси (30)
- •4. Бюджетна політика (30)
- •5. Взаємозв’язок фінансів з іншими економічними категоріями(30)
- •6. Об’єкти і суб’єкти управління фінансами(30)
- •7. Система фінансових відносин в Україні (30)
- •8. Соціально – економічна сутність податків (30)
- •9. Децентралізовані фінанси (30)
- •10. Податкові доходи бюджету, шляхи їх удосконалення (30)
- •11. Сутність фінансової системи (30)
- •12. Роль Держаної податкової служби України в системі управління
- •13. Характеристика ланок фінансової системи України (30)
- •14. Фінансовий контроль та його значення (30)
- •15.Фінансова система і бюджет (30)
- •16. Закон України : « Про Державний бюджет України » (30)
- •17/ Фінанси та їх місце в системі суспільних відносин (30)
- •18. Податки та їх функції (30)
- •19. Бюджетна система України та принципи її побудови (30)
- •20. Податкова система України та принципи її побудови (30)
- •21. Види фінансових планів (30)
- •22. Бюджетно - податковий механізм (30)
- •23.Фінансові ресурси держави (30)
- •24. Бюджетна система України та бюджетна класифікація (30)
- •25.Державний кредит та державний борг. (30)
- •26. Місцеві бюджети як фінансова база місцевого самоврядування(30)
- •27.Функції фінансів та їх роль (30)
- •28. Управління фінансами та його складові елементи (30)
- •29. Фінанси господарюючих суб’єктів (30)
- •30. Бюджетний трансферт як форма міжбюджетного регулювання (30)
- •31.Державні фінанси як складова частина фінансової системи України(30)
- •32. Фінансова система України та шляхи її удосконалення (30)
- •33.Місцеві фінанси як ланка фінансової системи (30)
- •35.Суть і особливості бюджетного процесу в Україні (30)
- •36. Податкова політика України та шляхи її удосконалення (30)
- •37.Необхідністьі сутність державних фінансів (30)
- •38. Бюджетне планування (30)
- •39.Зміст і принципи фінансового планування (30)
- •40. Бюджетний дефіцит України (30)
- •41.Фінансова політика та етапи її реалізації (30)
- •42. Загальнодержавні податки і збори (30)
- •43Державний бюджет як фінансовий план держави (30)
- •45.Бюджетний кодекс України та його значення (30)
- •46. Державні доходи (30)
- •47.Суть та складові елементи фінансового механізму (30)
- •48. Класифікація видатків бюджету (30)
- •49.Призначення фінансового механізму (30)
- •50. Державний бюджет як економічна категорія (30)
- •51. Бюджетна система як основна сфера державних фінансів (30)
- •52. Міжбюджетні відносини (30)
- •53.Бюджетний дефіцит як економічне явище (30)
- •54.Фінансова політика (30)
- •55. Доходи державного бюджету та їх класифікація (30)
- •56.Державні видатки (30)
- •57. Бюджетна політика (30)
- •58. Державний бюджет у фінансовій системі України (30)
- •1. Необхідність та сутність фінансів (30)
18. Податки та їх функції (30)
Податки – це обов’язкові платежі в бюджет, які здійснюють юридичні та фізичні особи.
Найбільшого розвитку податки набувають в умовах розвинутої ринкової економіки. Вони стають об’єктивним елементом фінансових відносин між державою та фізичними і юридичними особами.
За допомогою податків здійснюється перерозподіл валового внутрішнього продукту в територіальному та галузевому аспектах, а також між різними соціальними групами. Цей перерозподіл згладжує недоліки ринкового саморегулювання, створює додаткові стимули для ділової та інвестиційної активності, мотивації до праці та підтримання рівня зайнятості. Податки - це одна із форм вирівнювання доходів юридичних і фізичних осіб з метою досягнення соціальної справедливості та економічного розвитку. Вилучаючи частину доходів підприємців і громадян, держава гарантує їх ефективніше використання для задоволення потреб суспільства в цілому і досягнення на цій основі зростання його добробуту. Оскільки податки – це категорія фінансова, то їх функції випливають з функцій фінансів. Податки виконують такі основні функції: фіскальну;розподільчу;регулюючу;стимулюючу;контрольну.Фіскальна функція забезпечує необхідні умови для створення матеріальної бази функціонування суспільства. Допомогою податків держава мобілізує кошти для утворення грошових фондів, які забезпечують виконання покладених на неї функцій. Тобто фіскальна функція виступає методом централізації валового внутрішнього продукту у бюджеті країни.Фіскальна функція визначає також суспільне призначення податків. Податкові надходження мають бути постійними, стабільними та рівномірними. Саме стабільність надходжень податків означає не просто формування їх переліку, а розробку механізму їх стягнення, що діє на постійній основі.Розподільча функція забезпечує розподіл вартісних пропорцій між платниками податків і державою. Тобто саме за допомогою податків держава встановлює вартісні пропорції такого перерозподілу. Саме за допомогою податкового механізму проводиться перерозподіл вартості створеного валового національного продукту між державою, юридичними і фізичними особами. Регулююча функція полягає у впливі податків на різні види діяльності та безпосередньо на платників податків. Через податки держава регулює процеси виробництва і споживання в суспільстві.Регулююча функція є суто об’єктивною, оскільки податки впливають на виробничі відносини незалежно від волі держави, яка їх встановлює. Держава може лише використовувати їх з метою регулювання.Стимулююча функція проявляє себе у вигляді зміни або диференціації ставок податків, або ж повному звільненні від їх сплати. У такому випадку здійснюється перерозподіл ВВП через фінансову систему від одних суб’єктів оподаткування на користь інших.Інколи стимулюючу функцію розглядають як підвид регулюючої. Вона створює орієнтири для розвитку або скорочення виробництва, бо саме податки є свого роду нормативом ефективності.Контрольна функція полягає в тому, що при оподаткуванні держава регламентує фінансово-господарську діяльність підприємств та організацій, отримання доходів громадянами та обсяги використання майна. За допомогою цієї функції можна оцінити раціональність та збалансованість податкової системи, а також кожного її важеля окремо. Елементами податку є: об’єкт податку або податкова база; суб’єкт податку; масштаб вимірювання або одиниця об’єкту;ставка податку;пільги на податок.Об’єктом податку називають ті явища або предмети, внаслідок наявності яких сплачується податок (земля, доход, майно). Об’єкт повинен піддаватися чіткому вираженню, мати безпосереднє відношення до платника податку і вказувати на те, що саме оподатковується. Назва податку майже завжди походить від об’єкта оподаткування (наприклад, податок на прибуток).Суб’єктом податку є будь-яка сторона, що бере участь у процесі організації справляння податку. До суб’єктів податку належать держава та її органи, а також платники податків. Платника податку треба відрізняти від носія податку, на якого безпосередньо припадає сплата податку внаслідок усіх процесів перекладання.