33.Місцеві фінанси як ланка фінансової системи (30)

Таким чином, фінансова система – це сукупність різноманітних видів фондів фінансових ресурсів, сконцентрованих у розпорядженні держави, нефінансового сектора економіки (господарських суб’єктів), окремих фінансових інститутів і населення (домогосподарств) для виконання покладених на них функцій, а також для задоволення економічних і соціальних потреб.Кожна ланка фінансової системи є і носієм властивих їй фінансових відносин, і водночас перебуває в певному зв’язку з іншими ланками системи. Тому фінансова система має певну чітку структуру, завдяки якій, розглядаючи кожну з ланок, можна отримати комплексне уявлення про фінансову систему загалом.

Фінансова система визначається як сукупність, з одного боку, певних сфер фінансових відносин, а з іншого – різних інститутів, що забезпечують функціонування і взаємодію всіх сфер, а також управління ними. В узагальненому вигляді фінансова система країни (відповідно до основних суб’єктів фінансових відносин – держави, підприємств і населення) – це сукупність трьох сфер фінансових відносин: державних фінансів, фінансів підприємств і фінансів населення. Фінансова автономія - це база самоврядування те­риторіальних колективів, самостійності всіх рівнів місцевої влади.Фінансова автономія - це самоврядування у сфері фінансів.Відомо, що фінанси місцевих органів влади - це сис­тема формування, розподілу та використання місцевою вла­дою фінансових ресурсів для забезпечення покладених на неї функцій і завдань.Принцип автономності реалізується в тому, що таку систему кожен місцевий орган влади створює сам: обирає її модель, внутрішню структуру, визначає співвідношення між окремими елементами.Фінансова автономія є основною формою реалізації принципів місцевого самоврядування.Відокремлення від завдань центральної влади за­вдань, що покладаються на місцеву владу, зумовлює потребу в таких фінансових джерелах, на які може впливати місцева влада. Саме такий підхід передбачає Європейська хартія про місцеве самоврядування. Для країн, які підписали хартію, встановлено вимогу визнавати наявність органів місцевого самоврядування, уповноважених приймати рішення, що ко­ристуються широкою автономією щодо компетенцій, поряд­ку здійснення цих компетенцій і засобів, необхідних для ви­конання своєї місії.Фінансова автономія місцевих органів влади - це фінансова незалежність цих органів при виконанні покла­дених на них функцій. Фінансова незалежність у сукуп­ності з організаційною й адміністративною незалежністю є передумовою ефективного розв'язання місцевими орга­нами влади покладених на них завдань.Таким чином, головним критерієм, який засвідчує фі­нансову автономію місцевих органів влади, є наявність у них прав прийняття рішень у сфері власних фінансів. Якщо такого права не передбачено в законодавстві, то місцева влада фі­нансової автономії не має. Місцеві фінансові ресурси — це сукупність фондів грошових засобів, які створюються в процесі розподілу та перерозподілу ВВП і спрямовуються на економічний та соціальний розвиток адміністративно-територіальних одиниць. Головним напрямом використання місцевих фінансових ресурсів є фінансове забезпечення соціальної сфери та місцевого господарства.

До складу місцевих фінансових ресурсів входять:місцеві бюджети;фінансові ресурси підприємств, організацій та установ комунальної форми власності.Формування місцевих фінансових ресурсів відбувається з участю централізованих та децентралізованих фондів грошових засобів.Структурно-логічну схему фінансових ресурсів регіонів наведено в схемі 3.Особливості формування доходів місцевих бюджетів полягають у розмежуванні кола повноважень між центральними та місцевими органами влади. Згідно з чинним законодавством сфери діяльності та завдання органів місцевого самоврядування поділяються на власні та делеговані повноваження. З метою виконання власних завдань органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції самостійно визначають мінімальний обсяг фінансових ресурсів.