31.Державні фінанси як складова частина фінансової системи України(30)

Державні фінанси – це основний елемент структури фінансової системи. Його складовими є державний бюджет (основний фінансовий план держави за доходами та видатками), місцеві бюджети, державні цільові позабюджетні фонди і державний кредит.Кожна складова державних фінансів виконує певні функції і забезпечує здійснення відповідної фінансово-економічної політики, сприяє розв’язанню певних соціальних проблем, підтримує розвиток культури та мистецтва. Одним із основних напрямків дії державних фінансів полягає в узгодженні інтересів усіх членів суспільства і секторів економіки.У сфері державних фінансів центральне місце посідають бюджети, сукупність яких утворює бюджетну систему. До неї входять: Державний бюджет України, бюджет Автономної республіки Крим та місцеві бюджети (обласні, міські, районні, селищні, сільські). Всього в Україні налічується понад 10 тис. бюджетів. За допомогою них перерозподіляється майже половина валового внутрішнього продукту України. Використовуються бюджетні кошти на розвиток народного господарства, соціально-культурні заходи, оборону, управління, створення державних резервів. Державні доходи – виражені у грошовій формі відносини власності (привласнення) між державою та юридичними й фізичними особами в про цесі вилучення (привласнення) державою частини необхідного та додаткового продукту.Щодо структури державних доходів – це грошова форма доходів держави, отриманих через вилучення податків, мита платежів, оплати послуг державного апарату, зовнішньоторговельних операцій, іноземних кредитів та допомоги для фінансування виконуваних державою функцій.Державні доходи виникають з появою держави, виконання нею відповідних функцій, неспроможністю недержавних організацій та інститутів забезпечити стабільний розвиток суспільства. Державні видатки — це грошові відносини з приводу розподілу і використання централізованих та децентралізованих фондів грошових ресурсів держави з метою фінансування загальнодержавних потреб соціально-економічного розвитку.

32. Фінансова система України та шляхи її удосконалення (30)

А) Фінансова система – це сукупність різноманітних видів фондів фінансових ресурсів, сконцентрованих у розпорядженні держави, нефінансового сектора економіки, окремих фінансових інститутів і населення для виконання покладених на них функцій, а також для задоволення економічних і соціальних потреб.Б) Державні фінанси – це основний елемент структури фінансової системи. Його складовими є державний бюджет, місцеві бюджети, державні цільові позабюджетні фонди і державний кредит.Кожна складова державних фінансів виконує певні функції і забезпечує здійснення відповідної фінансово-економічної політики, сприяє розв’язанню певних соціальних проблем, підтримує розвиток культури та мистецтва. Одним із основних напрямків дії державних фінансів полягає в узгодженні інтересів усіх членів суспільства і секторів економіки.У сфері державних фінансів центральне місце посідають бюджети, сукупність яких утворює бюджетну систему. До неї входять: Державний бюджет України, бюджет Автономної республіки Крим та місцеві бюджети.Значну частину своїх функцій держава виконує завдяки державному бюджету. Його стан і структура як у дохідній, так і у витратній частині характеризують загальний соціально-економічний стан держави. Другою за значенням ланкою державних фінансів є система місцевих фінансів з відповідними їм бюджетами. В структурному значенні місцеві фінанси споріднені державним, але управління ними з регіональними органами громадської влади через прийняті у конкретній адміністративно-територіальній одиниці і законодавчо закріплені системи інститутів.

Державні цільові фонди – це фонди грошових коштів, які мають цільове призначення і знаходяться в розпорядженні центральних та місцевих органів влади. В систему державних цільових фондів України входить біля 20 різноманітних фонів. Державний кредит – це сукупність відносин, у яких держава виступає в ролі позичальника коштів або кредитора, або гаранта угоди. Існування державного кредиту обумовлене постійним протиріччям між потребами держави і її фінансовими можливостями, а також хронічною нестачею централізованих фінансових ресурсів.Фінанси підприємств, організацій, установ – це сукупність економічних відносин на рівні окремих суб’єктів господарювання, пов’язані з формуванням, розподілом та використанням коштів у процесі здійснення господарської діяльності. Фінанси підприємств відіграють важливу роль не тільки у фінансовій системі, а й у забезпеченні ефективного економічного та соціального розвитку країни.

Фінанси підприємств, організацій, установ: прибуткових (комерційних), неприбуткових - фінанси невиробничої сфери, яка поділяється на фінанси освіти, охорони здоров’я, культури, науки, оборони та інших підрозділів.Фінанси домогосподарств відображають рівень життя та фінансового забезпечення населення. Вони є засобом створення та використання фондів фінансових ресурсів для задоволення особистих потреб громадян. У соціально орієнтованій ринковій економіці, до якої прямує Україна, стан розвитку та організації фінансів домогосподарств відображає ефективність функціонування фінансової системи в цілому.Доходи домогосподарств формуються головним чином із наступних джерел:- заробітна плата працюючих членів;- соціальна допомога та пенсії;- доходи від підсобних господарств і присадибних ділянок;- доходи від власного бізнесу;- дивіденди та відсотки від цінних паперів;- проценти від банківських вкладів тощо.Видатки на житло, харчування, одяг та речі побутового вжиткуФінанси страхування - сукупність фондів фінансових ресурсів, основне призначення яких полягає в покритті витрат, що виникли з непередбачливих причин, або фінансового забезпечення заходів, які не були включені в плани фінансування, але є важливими для держави.Ланки: цільових централізованих фондів загально-обов*язкового страхування, страхових компаній, товариств взаємного страхування.Страхові фонди створюються за рахунок страхових внесків юридичних та фізичних осіб і перебувають в розпорядженні страхових організацій і страхових компаній різних форм власності. Вони можуть використовуватись також як інвестиційні та кредитні ресурси в економіці до настання страхового випадку.Фінансовий ринок – це ланка фінансової системи, яка створює і використовує фонди фінансових ресурсів у тих випадках, коли інші ланки фінансової системи не можуть діяти ефективно. Ринок грошей – це фонди фінансових ресурсів, які передбачені для зовнішньоторговельних операцій. Ринок капіталів або кредитних ресурсів є формою залучення тимчасово вільних коштів на інвестиційні та інші потреби. Він регулюється за допомогою облікової ставки національного банку.Ринок цінних паперів – це кошти, які мобілізуються на потреби господарської діяльності шляхом випуску і реалізації цінних паперів і які є гарантом повернення вкладених коштів і одержання прибутку.В) Найважливіші проблемами розвитку фін сист Укр:- відсутн політ захисту вітчизняного товаровироб;- відсут ефект державн підтримки розвитку мал і серед бізнесу;- недосконала процедура банкрутства підприємств;- недосконалість діючої системи оподатк;- неефективний контроль за сплатою податків;- недостатній контроль за цільовим і раціональним використанням бюджетних коштів; - високий рівень видатків на управління;- недостатні обсяги тимчасово вільних коштів у підприємств і населення;- низький рівень довіри до держави і до банківської системи;- нераціональне використання коштів, залучених за допомогою державного кредиту;- великі обсяги тіньової економіки; надлишкова кількість готівки в обігу.Удосконалення фінансової системи України має грунтуватися на забезпеченні фінансової безпеки, зміцненні фінансової самодостатності її інститутів, фінансовій інтеграції України у світове співтовариство.Удосконалення фін сист Укр можливе через здійснення комплексу таких заходів:

- чіткий розподіл фінансових ресурсів між центральними та регіональними органами влади

- розширення функцій, прав і можливостей регіонів- перегляд витратної частини бюджету

- перегляд політики надання субсидій у напрямку їх скорочення, за винятком пріоритетних галузей

- формування необхідних централізованих резервів для їх використання замість залучення емісійних кредитів;- чітка організація діяльності державного казначейства з метою контролю за надходженням коштів та їх цільовим використанням.