- •Процедура дослідження
- •Перший етап
- •Другий етап
- •Обробка результатів
- •Кількість годин - 4
- •Процедура дослідження
- •Опитувальник
- •Обробка результатів
- •Аналіз результатів
- •Кількість годин - 2
- •3.4.4. План лабораторного заняття:
- •Процедура дослідження
- •Тест-опитувальник
- •Обробка результатів
- •Аналіз результатів
- •3.4.2. Кількість годин - 2
- •Процедура дослідження
- •Опитувальник
- •Обробка результатів
- •Аналіз результатів
- •Кількість годин - 4
- •3.4.4. План лабораторного заняття:
- •Методика дослідження
- •Перелік рис
- •Обробка результатів
- •Аналіз результатів
- •3.4.2. Кількість годин - 2
- •Тестові завдання
- •Аналіз результатів
- •Кількість годин - 2
- •3.4.4. План лабораторного заняття:
- •Кількість годин - 2
- •3.4.4. План лабораторного заняття:
- •Кількість годин - 4
- •3.4.4. План лабораторного заняття:
- •Процедура дослідження
- •Короткий орієнтовний тест
- •Аналіз результатів
- •Кількість годин - 2
- •3.4.4. План лабораторного заняття:
- •Процедура дослідження
- •Опитувальник
- •Обробка результатів
- •Аналіз результатів
- •Шкала оцінок комунікативних і організаційних схильностей
- •3.4.4. План лабораторного заняття:
- •Перший варіант дослідження
- •Перша серія
- •Друга серія
- •Обробка результатів
- •Другий варіант дослідження
- •Перша серія
- •Друга серія
- •Список якостей, які характеризують особистість.
- •Обробка результатів
- •Аналіз результатів
- •3.4.2. Кількість годин - 2
- •3.4.4. План лабораторного заняття:
- •Процедура дослідження
- •Тестовий бланк
- •Обробка результатів
- •Аналіз результатів
- •3.4.2. Кількість годин - 4
- •3.4.4. План лабораторного заняття:
- •Показники та інтерпретація
- •Кількість годин - 2
- •3.4.4. План лабораторного заняття:
- •3.4.4. План лабораторного заняття:
- •Кількість годин - 2
Обробка результатів
Мета обробки результатів - здобути показник величини схильності до ризику як риси характеру. Показник підраховується за кількістю співпадань знаків відповідей згоди-незгоди на ствердження шкали нахилу до ризику.
Для оцінки ставлення до дослідження в опитальнику подані твердження, згода з якими свідчить про щирість відповідаючого, а незгода про нещирість.
Шкала щирості: відповіді "неправильно" ("-") за номерами запитань анкети 1, 5, 10, 16, 20, 24, 29, 35, 36, 46.
Показник співпадання відповідей за другою шкалою, рівний 8, 9 чи 10, свідчить про недостовірність результатів дослідження. У такому випадку тестування треба повторити, звернувши увагу досліджуваного на виконання вимог інструкції.
Аналіз результатів
Аналіз схильності до ризику як риси характеру має важливе значення для психологічного прогнозування процесів прийняття рішень у невизначеній ситуації. Під час аналізу результатів слід орієнтуватися на те, що показник нахилу до ризику може варіювати від 0 до 40. Чим вищий показник, тим більший нахил до ризику.
Якщо показник нахилу до ризику складає 30 і більше одиниць, то його рівень виявляється високим, таку людину можна назвати ризикуючою за умови, що його відповіді були достатньо щирими. Якщо показник у межах від 11 до 29 - то нахил до ризику середній, а якщо менший за 11, то рівень ризику низький, така людина не любить ризикувати, і її можна назвати обережною людиною.
Під час інтерпретації результатів слід враховувати, що високий рівень нахилу до ризику є, з одного боку, показником рішучості, а з іншого, може призвести до авантюризму.
3.4.5. Попередня підготовка опрацювання основної (17,18,
19,29,36,46,47,50,57,69,96,99,103) та додаткової (730, 131,141,150) літератури.
Лабораторне заняття 5
Тема: Дослідження характерологічних тенденцій
Кількість годин - 4
3.4.3. Мета лабораторного заняття - встановити переважаючі характерологічні тенденції особистості.
3.4.4. План лабораторного заняття:
Матеріали та обладнання: перелік 128 рис, запропонований Т.Лірі для складання характерологічного портрету людини, два реєстраційних бланки, олівці.
Методика дослідження
Дослідження характерологічних тенденцій включає дві методики. На першому етапі використовується методика самооцінки досліджуваним особистих властивостей, на другому - методика взаємооцінки. Тому в дослідницьку групу входять експериментатор та двоє досліджуваних, бажано таких, які знають один одного хоч би 1,5-2 місяці.
Методики дослідження можуть використовуватись послідовно то одним, то іншим досліджуваним чи одночасно. В останньому випадку важливо, щоб досліджувані були розташовані не ближче, ніж за 2 м один від одного. Кожен із них отримує перелік з 128 рис, реєстраційний бланк та олівець. Експериментатор знайомить їх з інструкцією і при одночасній роботі обох досліджуваних слідкує за дотриманням самостійності.
Інструкція першому досліджуваному для самооцінки рис характеру: "Перед Вами перелік ознак чи рис, за допомогою яких можна описати психологічний портрет кожної людини. Виберіть з цього набору ті, які ви з повною впевненістю можете віднести до себе, та обведіть відповідні номери рис у реєстраційному бланку. Намагайтеся бути щирими і по можливості об'єктивними."
Інструкція другому досліджуваному для взаємооцінки рис характеру "Перед Вами перелік ознак чи рис, за допомогою яких можна описати психологічний портрет кожної людини. Виберіть з цього набору ті, які Ви : повною впевненістю можете віднести до Н. (тобто до першого досліджуваного), та обведіть номер відповідної риси у реєстраційном) бланку. Намагайтеся бути щирими і по можливості об'єктивними."