Друга серія

Завдання другої сери: визначити набір якостей особистості досліджуваного, які на його погляд, йому властиві поміж вибраних еталоннних якостей "позитивної" і "негативної" множини.

Інструкція досліджуваному: "Продивіться уважно слова, записані Вами в ліву і праву колонку і відмітьте хрестиком або галочкою ті якості, які, на Вашу думку, Вам властиві".

Список якостей, які характеризують особистість.

Акуратність, безпечність, вдумливість, запальність, сприйнятливість, гордість, грубість, життєрадісність, дбайливість, заздрість, соромливість, злопам'ятність, щирість, вишуканість, примхливість, легковірність, повільність, мрійливість, помисливість, мстивість, наполегливість, ніжність, невимушеність, нервозність, непорушність, нестриманість, чарівність, вразливість, обережність, чуйність, педантизм, рухливість, підозрілість, принциповість, поетичність, презирливість, привітність, розв'язність, розсудливість, рішучість, самозабуття, стриманість, співчуття, соромливість, терпимість, боягузтво, захопленість, завзятість, поступливість, холодність, ентузіазм.

Обробка результатів

Мета обробки результатів - одержання коефіцієнтів самооцінки за "позитивною" (СО+) і "негативною" (СО-) множинами. Для підрахунків кожного з коефіцієнтів кількість якостей у колонці, визначених досліджуваним як такі, що властиві йому (М), ділять на всю суму якостей у даній колонці (Н). Формули для підрахунку коефіцієнтів мають вигляд:

М+ і М- - кількість якостей у "позитивній" і "негативній" множинах, тобто

тих, що відмічені досліджуваним як такі, що йому властиві. Н+ і Н- - кількість еталонних якостей, тобто кількість слів правої й лівої колонок відповідно.

Рівень та адекватність самооцінки визначають на основі одержаних коефіцієнтів за допомогою таблиці.

CO+	CO-	Рівень самооцінки
1-0,76	0-0,25	Неадекватна, завищена
0,75-0,51	0,26-0,49	адекватна з тенденцією до завищення
0,5	0,5	Адекватна
0,49-0,26	0,51-0,75	адекватна з тенденцією до заниження
0,25-0	0,76-1	Неадекватна, занижена

Визначаючи рівень самооцінки та її адекватність, важливо враховувати не тільки величину одержаного коефіцієнта, а й суму якостей, які складають ту чи іншу множину (Н+ і Н-). Чим менше якостей, тим простіше відповідний еталон. Крім того, рівень самооцінки за "позитивною" і "негативною" множиною у деяких може відрізнятися. Це потребує спеціального аналізу і може бути спричинено захисним механізмом особистості.

Аналіз результатів

У двох запропонованих варіантах дослідження самооцінки її рівень і адекватність визначаються як відношення між "Я" ідеальним і "Я" реальним. Уявлення людини про себе, як правило, здається їй переконливим, незалежно від того, грунтується воно на об'єктивному знанні чи суб'єктивній думці, є воно дійсним або хибним. Якості, які людина приписує собі, не завжди адекватні. Процес самооцінки може проходити двома напрямками: 1) шляхом порівняння рівня своїх домагань з об'єктивними результатами своєї діяльності і 2) шляхом порівняння себе з іншими людьми.

Проте, незалежно від того, чи лежать в основі самооцінки власні міркування людини про себе чи інтерпретації ставлення інших людей, самооцінка завжди носить суб'єктивний характер, при цьому її показниками можуть виступати адекватність і рівень.

Адекватність самооцінки виражає ступінь відповідності уявлень людини про себе з об'єктивними основами цих уявлень. Так, наприклад, неадекватність при оцінюванні свого зовнішнього вигляду може бути викликана як орієнтацією людини на зовнішні стандарти, оцінки, так і викривленими уявленнями про ці оцінки або незнанням їх.

Рівень самооцінки відбиває зв'язок між оцінюванням дійсних та ідеальних уявлень про себе. Адекватну самооцінку з тенденцією до завищення можна віднести до позитивного ставлення до себе. Низька самооцінка, навпаки, може бути пов'язана з негативним ставленням до себе, з відчуттям власної неповноцінності.

Висновок про адекватність і рівень самооцінки будуть надійними, якщо результати збігаються за обома варіантами методик або підтверджуються спостереженням.

У процесі формування самооцінки важливу роль відіграє співвідношення образу реального "Я" з образом ідеального "Я".

Другий фактор, важливий для формування самооцінки, пов'язаний з інтеріоризацією оцінок і соціальних реакцій інших людей, а також з позицією, обраною людиною в системі суспільних та міжособистісних стосунків.

Самооцінка і ставлення людини до себе тісно пов'язані з рівнем домагань, мотивацією та емоційними особливостями особистості. Від самооцінки залежить інтерпретація придбаного досвіду й очікування людини відносно самої себе та інших людей.

Внутрішнє протиріччя і викривленість уявлень про себе можуть породжувати в людини страждання, відчуття провини, сорому, образи, огиди, гніву. Для гармонізації системи самовідношення існують методи психологічної корекції і розвитку, одним з яких є соціально-психологічний тренінг.

3.4.5.Попередня підготовка - опрацювання основної (4, 9, 17, 18, 19, 29, 31, 33, 39, 40, 46, 47, 50, 63,65, 68,69,70,82,83,84,92,95,103,104, 106) та додаткової (112, 113, 114,116, 119, 121, 123, 127, 129, 130, 131, 133, 134,135, 138, 141, 142,144, 150,153, 156,162, 165, 166, 167, 170, 172, 180, 181, 182, 183, 185, 187, 190, 194,202,210,211,217) літератури.

Лабораторне заняття 12

3.4Л. Тема: Дослідження егоцентризму