![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1 Лекційний матеріал
- •Основи складання машин
- •1.1.1 Технологічний процес складання
- •1.1.2 Складальні одиниці і їх класифікація
- •1.1.3 Вибір методів досягнення точності машини
- •1.2 Технологічний процес складання
- •1.2.1 Вихідні дані й послідовність розробки технологічного
- •1.2.2 Виконання технологічної схеми й циклограми складання машини
- •1.2.3 Типи виробництва й організаційні форми складання
- •1.2.4 Нормування складальних операцій
- •1.2.5 Оформлення технологічної документації
- •1.3 Складання типових вузлів машин
- •1.3.1 Підготовка деталей до складання
- •1.3.2 Складання різьбових з'єднань
- •1.3.3 Складання нерухомих нероз'ємних з'єднань
- •1.3.4 Складання виробів з підшипниками кочення й ковзання
- •1.3.5 Складання циліндричних зубчастих передач
- •1.3.6 Складання черв'ячних передач
- •2 Лабораторно-практичні заняття
- •2.1 Лабораторно-практична робота №1. Вивчення конструкції вузла й аналіз на технологічність
- •Теоретичні відомості
- •Необхідні устаткування, інструменти й матеріали
- •Порядок виконання роботи
- •Перелік основних контрольних питань
- •2.2 Лабораторно-практична робота №2. Розробка схеми
- •Теоретичні відомості
- •Необхідні устаткування, інструменти й матеріали
- •Порядок виконання роботи
- •Перелік основних контрольних питань
- •2.3 Лабораторно-практична робота №3. Розробка маршрутного технологічного процесу складання і виконання карт
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Перелік основних контрольних питань
- •2.4 Лабораторно-практична робота № 4. Нормування слюсарно-складальних операцій
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Перелік основних контрольних питань
- •2.5 Лабораторно-практична робота № 5. Побудова циклограми
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Перелік основних контрольних питань
- •2.6 Лабораторно-практична робота №6. Забезпечення точності складання
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Перелік основних контрольних питань
- •3 Приклад винонання розділу «складання машин» в дипломному проекті
- •3.1 Призначення об'єкту проектування
- •3.2 Відпрацювання конструкції редуктора на технологічність
- •Вибір організаційної форми складальних робіт
- •3.4 Призначення способу досягнення точності складання
- •3.5 Розробка схеми складання редуктора 420.000сб
- •Маршрут складання редуктора (проектований варіант)
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Додаток а Ключові слова та їх умовні коди
- •Додаток б Перелік слюсарно-складальних операцій
- •Додаток г Зразок заповнення технологічної карти нормування складання
- •Додаток д Нормативні дані для нормування слюсарно-складальних робіт
- •Додаток е Рішення розмірного ланцюга
- •84313, М. Краматорськ, вул. Шкадінова, 72.
1.2.4 Нормування складальних операцій
Важливою частиною організації й планування складальних робіт є визначення норм часу на складальні операції. На основі технічного нормування визначається трудомісткість складальних робіт, продуктивність робочих місць, установлюють розцінки, здійснюють календарне планування виробництва, реконструюють діючі й проектують нові складальні цехи.
Норма часу за ГОСТ 3.1109–82 – це регламентований час виконання деякого обсягу робіт у певних виробничих умовах одним або декількома виконавцями відповідної кваліфікації.
У машинобудуванні й, зокрема, при складанні норма часу встановлюється на технологічну операцію.
При складанні машин, як і при механічній обробці заготовок деталей, розрізняють три методи нормування часу:
технічний розрахунок норм за нормативами;
розрахунок норм на основі встановлення витрат робочого часу спостереженням (хронометраж і фотографування);
визначення норм за укрупненими нормативами (дослідно-статистичний метод).
Технічне нормування – це встановлення обґрунтованих норм витрати виробничих ресурсів (ГОСТ 3.1109–82). Під виробничими ресурсами розуміються енергія, сировина, матеріали, інструмент, робочий час і т. ін.
Завдання технічного нормування – виявлення резервів робочого часу, поліпшення організації праці на підприємстві й, в остаточному підсумку, підвищення продуктивності праці й збільшення обсягу виробництва.
Технічно обґрунтованою нормою часу називають регламентований час виконання технологічної операції в певних організаційних технічних умовах, найбільш сприятливих для даного виробництва.
Норма штучного часу на складальні операції складається:
з основного (технологічного) часу То;
допоміжного часу Тд;
часу на обслуговування робочого місця Тобсл;
часу на відпочинок Твідп, тобто
.
Час на обслуговування робочого місця й відпочинок нормується у відсотках від оперативного часу, що визначається за формулою
,
тоді
де авідп – відсоток оперативного часу для відпочинку;
аобсл – відсоток оперативного часу для обслуговування робочого місця;
К – поправочний коефіцієнт на оперативний час, що враховує число прийомів, виконуваних робітником.
Нормування складальних робіт ведеться за нормативами часу на слюсарно-складальні роботи.
При складанні виробів партіями визначається штучно-калькуляційний час:
,
де Тп-з – підготовчо-заключний час на партію виробів;
n – розмір партії виробів.
При потоковому складанні в штучний час включається час на переміщення виробу, що збирається (при конвеєрі, що періодично рухається) або на повернення робітника у вихідну позицію (при конвеєрі, що безупинно рухається). Якщо цей час перекривається іншими елементами штучного часу, то він не враховується.
Забезпечення синхронізації операцій в умовах потокового виробництва часто вимагає коректування: зміни змісту операцій шляхом їхнього сполучення або розбивки, застосування більш продуктивних засобів оснащення й т.п.
Скороченню часу виконання складальних операцій у значній мірі сприяє висока технологічність конструкцій виробів.
Аналіз технологічності виробу роблять як на стадії проектування, так і при його виготовленні. Під технологічністю конструкції виробу розуміють сукупність властивостей конструкції, що дозволяють оптимізувати витрати праці, засобів, матеріалів і часу при технічній підготовці виробництва, виготовленні, експлуатації й ремонті в порівнянні з відповідними показниками однотипних конструкцій виробів того ж призначення.
Правила забезпечення технологічності конструкції складальних одиниць установлені ГОСТ 14.203–73 і передбачають наступні вимоги до оформлення конструкції:
можливість складання машин з відособлених складальних одиниць без повторного розбирання;
максимальне використання стандартних і уніфікованих складальних одиниць і деталей; скорочення обсягу приганяльних робіт;
скорочення тривалості циклу вузлового й загального складання й зниження її собівартості.