12.2. Показники економічної, організаційної та соціальної ефективності управління.

Існує два підходи до вибору показників ефективності управління:

1) конструювання єдиного узагальнюючого показника. Однак його поки що не сконструйовано, і малоймовірно, що множина параметрів, які відображають досягнення цілей і співвідношення затрат і випуску, може бути втіленою в єдиному показникові ефективності;

2) визначення системи кількісних та якісних показників ефективності. До кількісних належать трудові та фінансові показники, а також економія часу працівників управління. Якісними показниками ефективності менеджменту вважають підвищення науково-технічного рівня процесів менеджменту, кваліфікації працівників управління, рівня обґрунтованості управлінських рішень, культури менеджменту; надійність (безвідмовність) системи менеджменту; достовірність і повнота інформації, яка збирається, обробляється і зберігається в системі менеджменту; своєчасність виконання всіх функцій, операцій і процедур; поліпшення умов праці управлінського персоналу. Така громіздка система показників становить швидше теоретичний, ніж практичний інтерес, а конструкція деяких із них не збігається із загальним розумінням поняття «показник ефективності».

Оцінюючи ефективність менеджменту необхідно послуговуватися показниками економічної ефективності організації загалом та показниками, що характеризують ефективність процесів менеджменту.

Показники економічної ефективності організації визначають як співвідношення між економічним ефектом діяльності організації загалом і затратами ресурсів на його досягнення. Виходячи з цього, основним таким показником є індекс віддачі (одержаного прибутку) на вкладений капітал. Існує два методи його розрахунку:

а) на базі акціонерного капіталу підприємства;

б) на економічній основі.

Розрахунок показника ефективності на базі акціонерного капіталу здійснюють за формулою:

(12.3)

де К_е — показник ефективності менеджменту; БП —■ балансовий прибуток; АК — вартість акціонерного капіталу; ФР — фінансові резерви; П_н — нерозподілений прибуток.

Показник ефективності на економічній основі розраховують за формулою:

(12.4)

де УП — умовно-чистий прибуток; ДП — заборгованість із довготермінових позичок; КП — заборгованість з короткотермінових позичок; ОД — овердрафт.

В обох випадках знаменник дробу можна виразити через суму активів підприємства. У першому випадку в знаменник включають вартість основного і оборотного капіталу за винятком усіх видів позичених коштів. У другому — основний і оборотний капітал за винятком заборгованості на поточних рахунках.

Отже, загальну ефективність менеджменту можна визначити і оцінити на підставі системи показників економічної ефективності організації загалом.

Показники ефективності процесів менеджменту. Вони відображають складність внутрішніх і зовнішніх відносин і зв'язків, що існують у керуючій системі, зв'язків між нею і керованою системою та зовнішнім середовищем. Така система показників повинна давати об'єктивну оцінку ефективності процесів менеджменту загалом і ефективності функціонування складових системи менеджменту. Основою конструювання такої системи показників повинна бути певна нормативна база. Ефективність процесів менеджменту оцінюють за показниками, які наведені в таблиці 12.1.

Таблиця 12.1

Показники ефективності процесів менеджменту

Показник	Формула	Складові
Коефіцієнт якості виконуваних управлінських функцій Ку		tі — загальна сума втрат робочого часу в різних виробничих підрозділах організації за певний період, викликана несвоєчасним і неякісним виконанням і-ої функції менеджменту, хв., год.; Fj — загальний змінний нормативний фонд робочого часу у'-го виробничого підрозділу, хв., год.; п — кількість функцій менеджменту; m— кількість виробничих підрозділів
Коефіцієнт раціональності управлінської документації КD		Du, Dс, Dt — відповідно кількість видів уніфікованих, стандартизованих, типових і трафаретних документів, що створюються на підприємстві; Dv — загальна кількість документів, які застосовуються на підприємстві; z — кількість і-х рівнів управління в організації;
Коефіцієнт керованості, Kk		Рf і Рп — відповідно фактична і нормативна чисельність працівників в розрахунку на 1-го керівника кожного і-vо рівня управління;
Коефіцієнт економічності апарату управління, КС		Ап — кількість передбачених типовою структурою структурних підрозділів менедждменту, яка відповідає встановленим нормативам їх формування (за чисельністю працівників); Аf — фактична кількість структурних підрозділів менеджменту підприємства;
Рівень організації управління виробництвом. N		K1, K2, ..., Кп — фактичні значення часткових аналітичних коефіцієнтів, що відображають стан процесів управління на підприємстві

Коефіцієнт оперативності роботи управлінських працівників (К_о), Для розрахунку цих показників використовують формули:

(12.5)

де - D₁, D_2,… D_n — встановлений директивне або нормативний термін виконання відповідного виду документів, днів; d₁, d₂, ..., d_n — відставання від прийнятого нормативного терміну виконання відповідного виду документів у днях (при достроковому виконанні документів d₁, d₂> … d_n приймаються рівними нулю); Кі, К₂, ..., К_п — коефіцієнти, які умовно характеризують різні види документів за ступенем важливості (можна умовно прийняти такі значення коефіцієнтів: документи органів влади К₁ = 1,0; документи вищого лінійного керівництва підприємства Кг = 0,8; документи виробничих і функціональних підрозділів К₃ = 0,6);.

Загальну оцінку ефективності менеджменту підприємства доповнюють оцінкою ефективності діяльності окремих управлінських підрозділів, адже передумовою високої (низької) загальної ефективності є рівень організації діяльності.

Оцінювання ефективності діяльності структурних підрозділів менеджменту організації побудована на нормативно-цільових засадах система показників ефективності процесів менеджменту складається із показників статичної оцінки ефективності системи менеджменту і показників оцінки ефективності діяльності складових цієї системи (ефективності організації управлінської праці).

Показники статичної оцінки ефективності системи менеджменту. До цієї групи показників належать: структура керуючої системи, ступінь централізації функцій менеджменту, діапазони управління, чисельність працівників виробничого персоналу, що приходиться на одного працівника менеджменту, частка витрат на управління в структурі собівартості продукції та ін. Оскільки нормативної бази для розрахунку цих показників недостатньо, то їх можна розраховувати як коефіцієнти для порівняння з ідентичними показниками минулого періоду або з показниками аналогічних організацій.

Ефективність структури менеджменту можливо оцінити, розрахувавши значення коефіцієнтів, наведених в таблиці 12.2.

Таблиця 12.2

Коефіцієнти для оцінки ефективності структури менеджменту

Показник	Формула	Складові
Коефіцієнт ефективності структури менеджменту Кtsu		— кількість рівнів менеджменту у звітному періоді (або в порівнюваній організації); — кількість рівнів менеджменту в базовому періоді (або в організації, взятій для порівняння)
Коефіцієнт ланковості структури менеджменту К ksu
Коефіцієнт централізації функцій менеджменту К сf		Q іvг — кількість ланок на вищому рівні менеджменту; Q г0 — кількість ланок на низовому рівні менеджменту
Загальний діапазон управління D us		Q іvг — кількість ланок на вищому рівні менеджменту; Q г0 — кількість ланок на низовому рівні менеджменту
діапазон управління на певному рівні ієрархії D гu		Срu — чисельність працівників менеджменту даного рівня; С k — чисельність керівників на даному рівні менеджменту

Друга група показників може характеризувати ефективність виконання функцій менеджменту на певному рівні, наведена в таблиці 12.3.

Таблиця 12.3

Показники ефективності виконання функцій менеджменту

Показник	Формула	Складові
Трудомісткість виконання окремої функції менеджменту		tр — трудомісткість виконання окремої роботи, год.; t = 1,2,3,... п — кількість робіт з кожного напряму діяльності (під функції); j = 1,2,3,... k — кількість напрямів діяльності у складі функції (кількість під функцій); l — l,2,3,..m...s — кількість функцій менеджменту;
Загальна трудомісткість менеджменту Тг
Довжина функції менеджменту Dfu		Сzрf — загальна чисельність працівників всіх рівнів і ланок менеджменту у m-й функції, Срvг — чисельність працівників m-ої функції на вищому рівні менеджменту
Коефіцієнт оперативності виконання певної функції Оf;		Ttn — нормативний час виконання робіт, що входять до складу m-ої функції; Тz — загальний час, що витрачається на виконання m-ої функції;
Коефіцієнт надійності системи менеджменту Kg		Гг — кількість виконаних рішень; Г2 — загальна кількість прийнятих рішень
Тривалість періоду циклу реалізації управлінських рішень М		Г2 — загальна кількість прийнятих рішень; Т — середня тривалість часу, необхідного на розроблення, прийняття, доведення до виконавців та виконання одного рішення

В аналітичних цілях можна сконструювати показники оцінки ефективності діяльності окремих служб: планово-економічної, матеріально-технічного постачання, кадрової, маркетингової, обліку і контролю і т. п.

Процес підвищення ефективності управлінської діяльності спрямований на поліпшення використання потенційних можливостей, що має своїм наслідком зростання результативності функціонування виробничо-господарської організації. З цих позицій управлінська діяльність є не тільки чинником зростання ефективності виробництва, а й об'єктом удосконалення, корисний ефект якого полягає в:

— постійному розробленні, вдосконаленні й практичному застосуванні методів та інструментів управління;

— раціональній організації управлінської діяльності;

— розробленні і запровадженні ефективних організаційних форм і структур управління;

— скороченні тривалості управлінського циклу і відносному скороченню витрат на управління.

Підвищення результативності діяльності організації і ефективності управління нею тісно взаємопов'язані. Якісно розвиваючись, вони взаємно обумовлюються і взаємодоповнюються. Ефективність управлінської діяльності слід розглядати, вимірювати і оцінювати у прямому зв'язку з безпосередньо отримуваними в процесі виробництва товарів (послуг) ефектами.