3.4. Розвиток управлінської науки в Україні

В Україні управлінська наука розвивалась в рамках радянських підходів. Науковці виділяють сім етапів розвитку управлінської науки за радянських часів [21]:

1. І етап (жовтень 1917 р. – березень 1921 р.). Розроблено форми й методи державного централізованого управління виробництвом, обґрунтовано принципи централізму, організаційні методи управління, диктатури та державного регулювання.

2. ІІ етап (1921-1928). Подальше вдосконалення адміністративного управління. Зроблені спроби застосування госпрозрахунку як основи економічних методів управління, з’явились трести й синдикати а також формально вивчалась можливість участі трудящих в управлінні.

ІІІ етап (1929-1945).пов’язаний з організацією індустріальної бази суспільного виробництва і присвячується вдосконаленню структур управління, методів підбору та підготовки кадрів, планування і організації виробництва.

ІV етап (1946-1965). Пошук нових форм функціонування і взаємодії державних органів управління, спробою переходу до територіальної і територіально-галузевої системи управління, що врешті –решт призвело до поглиблення адміністрування.

2. V етап (1965-1975). Здійснена спроба господарської реформи шляхом посилення ролі економічних методів управління. Цей етап підтвердив неефективність економічних реформ у рамках адміністративно-командної системи.

3. VІ етап ( 1975-1985). Стає все більш зрозумілим неможливість реформування адміністративно-командної системи. Необхідна була радикальна зміна економічних відносин і корінних економічних реформ.

4. VІІ етап (з 1985 р.). Проведення корінних економічних реформ.

В свою чергу сьомий етап можливо поділити на п’ять підетапів:

І підетап – робота підприємств за першою моделлю господарського розрахунку, побудованою на нормативному розподілі прибутку;

ІІ підетап – застосування другої моделі господарського розрахунку, побудованої на нормативному розподілі доходу, розвиток орендних відносин;

ІІІ підетап – впровадження прогресивних форм організації праці, посилення кооперативного руху, збільшення економічної свободи;

ІV підетап – упровадження територіального госпрозрахунку на всіх рівнях управління;

V підетап – початок ринкових реформ. Реалізація цього підетапу здійснюється вже в умовах розвитку незалежної національної економіки України.

Питання і завдання для самоконтролю:

1.Охарактеризуйте передумови виникнення науки управління.

2. Які класичні теорії (школи) менеджменту Вам знайомі? Зробіть порівняльний аналіз вкладу кожної з них в теорію управління..

2. Охарактеризуйте інтегровані підходи до управління.

3. Які Ви знаєте етапи розвитку науки управління в СРСР?

Тести для перевірки рівня засвоєння матеріалу розділу:

1. Школа наукового управління отримала свій розвиток у:

1. 1885 – 1920 рр.

2. 1900 – 1950 рр.

3. 1930 – 1950 рр.

4. 1950 – 1988 рр.

2. «Батьком» школи наукового управління вважається:

1. А. Файоль.

2. Е. Мейо.

3. Ф. Тейлор.

4. М. Фоллет.

3. Важливим внеском «школи наукового управління» у практику управління було:

1. Створення універсальних принципів управління.

2. Перенесення центру уваги в управлінні з виконання завдань на стосунки між людьми.

3. Систематичне використання засобів стимулювання праці з метою зацікавлення персоналом у підвищенні його продуктивності праці.

4. Застосування в управлінні математики, статистики тощо.

4. Адміністративна (Класична) школа управління отримала свій розвиток у:

1. 1900 – 1950 рр.

2. 1885 – 1920 рр.

3. 1930 – 1950 рр.

4. 1950 -1988 рр.

5. Найвідомішим представником адміністративної (класичної) школи управління є:

1. Ф. Тейлор.

2. А. Файоль.

3. Е. Мейо.

4. М. Фоллет.

6. Засновниками школи людських стосунків вважаються:

1. М. Фоллет та А. Файоль.

2. А. Файоль та Г .Гант.

3. М Фоллет та Е. Мейо.

4. Ф. Тейлор та А. Файоль.

7. Вітчизняні фахівці в галузі менеджменту вважають, що на різних етапах розвитку управлінської науки в Україні вагомий внесок в неї зробили такі українські вчені:

1. К. Воблій, М. Зібер.

2. Коропецький, В. Бандера.

3. Т. Войнаровський, Г. Цехановський.

4. М. Драгоманов, І. Вернадський, М. Туган-Барановський, М. Вольський.

8. Фахівці в галузі менеджменту вважають, що управління існує:

1. З того часу, коли з’явилися перші організації.

2. З того часу, коли з’явилися гроші.

3. З того часу, коли утворилася Київська Русь.

4. З того часу, коли виникла потреба у розподілі функцій управління.

9. Школа людських стосунків отримала свій розвиток у:

1. 1930 -1950 рр.

2. 1900 – 1950 рр.

3. 1885 – 1920 рр.

4. 1950 – 1988 рр.

10. Найвидатнішими представниками “Школи людських стосунків” в управлінні є:

1. А.Файоль, А.Маслоу.

2. М.Фоллет, Е.Мейо.

3. Ф.Тейлор, Г.Емерсон.

4. Г.Форд, Лі Якокка.

11. Важливим внеском «Школи людських стосунків» у практику управління було:

1. Перенесення центру ваги в управлінні з виконання завдань на стосунки між людьми.

2. Створення універсальних принципів управління.

3. Систематичне використання засобів стимулювання праці з метою зацікавлення працівників у збільшенні продуктивності і обсягів виробництва.

4. Застосування в управлінні математики, статистики, та ін.

12. Науковий (або кількісний) підхід до управління отримав розвиток у наступні роки:

1. 1930 – 1950 рр.

2. 1900 – 1950 рр.

3. 1950 – 1988 рр.

4. 1885 – 1920 рр.

13. Інтерес до управління як науки з’явився:

1. На початку 18 століття.

2. На початку 15 століття.

3. В кінці 14 століття.

4. На початку 20 століття.

14. Як слід розуміти ситуацію у менеджменті організацій?

1. Конкретний набір обставин, які впливають на організацію у даний час.

2. Набір певних обставин.

3. Набір проблем у даний час.

4. Обставини, які не дозволяють ефективно здійснювати певний вид діяльності.

15. Які три підходи до управління отримали найбільше розповсюдження, починаючи з кінця 50-х років ХХ століття:

1. Процесний, змістовний, мотиваційний підходи.

2. Системний, мотиваційний, поведінський підходи.

3. Ситуаційний, поведінський, змістовний підходи.

4. Процесний, системний, ситуаційний підходи

16. Якщо управління розглядається не як серія розрізнених дій, а як єдиний процес впливу на організацію, то ми маємо справу з:

1. Системним підходом.

2. Ситуаційним підходом.

3. Процесним підходом.

4. Поведінським підходом.

17. Якщо управління розглядає всі процеси і явища у вигляді цілісної системи, що має нові якості і функції, які відсутні у елементів, що її складають, то ми маємо справу з:

1. Поведінським підходом.

2. Процесним підходом.

3. Ситуаційним підходом.

4. Системним підходом.

18. Підхід, який вимагає прийняття оптимального рішення, що залежить від співвідношення взаємодіючих факторів – це:

1. Ситуаційний підхід.

2.Системний підхід.

3. Процесній підхід.

4. Поведінський підхід.

19. Школа наукового управління найчастіше пов’язана з науковими роботами:

1. Д.Мак-Грегора.

2. Е.Мейо.

3. Р.Лайкерта.

4. Ф.Тейлора

20. На чому базується системний підхід до управління?

1. На використанні теорії систем.

2. На використанні принципів менеджменту.

3. На використанні закономірностей управління.

4. На використанні сучасних методів менеджменту.

21. Коли почав формуватися менеджмент як галузь управлінських знань?

1. У першій половині 18 століття.

2. У першій половині 16 століття.

3. У другій половині 18 століття.

4. У другій половині 15 століття.

22. Коли з’явилися перші друковані роботи, в яких була зроблена спроба наукового узагальнення менеджменту?

1. В кінці 19 – 20 ст.

2. На початку 20 ст.

3. На початку 19 ст.

4. В кінці 18 ст.

23. Хто переважно стояв на чолі перших організацій у давніх державах світу?

1. Царі і королі.

2. Губернатори і воєводи.

3. Воєводи і королі.

4. Царі, королі, воєводи, губернатори.

24. Де на думку вітчизняних та зарубіжних фахівців з менеджменту формувалося практика управління організаціями?

1. В Шумері, Македонії, Римі, Київській Русі.

2. В Київській Русі.

3. В Римі і Шумері.

4. В Шумері та Македонії.